Понад половина українських біженців не дуже задоволені життям в Німеччині
Серед українських біженців, які проживають у Німеччині, рівень задоволення життям є нижчим, ніж у мігрантів з інших східноєвропейських країн.
Такі дані соціологічного дослідження Федерального інституту демографічних досліджень (BiB), повідомляє «Європейська правда».
Як зазначається в дослідженні, українці на цей час становлять найбільшу групу населення Німеччини зі статусом «шукачів захисту».
При цьому рівень задоволення життям серед них становить 6,3 за шкалою від 0 до 10, в інших іммігрантів зі Східної Європи цей показник досягає в середньому 7,2.
«Однак ця група в середньому живе в Німеччині довше (ніж українці, які втекли від війни. – Ред.) і на цей момент не має досвіду, пов’язаного з війною та біженством», – зазначається в документі.
Рівень від 0 до 6 в дослідженні оцінюється як «менш задоволені», від 7 до 8 – «задоволені», а від 9 до 10 – «дуже задоволені».
Читати ще: У Німеччині закликали обмежити кількість українських чоловіків у країні
Водночас рівень задоволення життям у Німеччині серед українців з 2022-го до 2023 року дещо підвищився. Якщо у 2022 році, незадовго після прибуття більшості українських біженців до Німеччини, він становив 5,9 пункту, то влітку 2023 року цей показник досяг у середньому 6,3 пункту.
«Підвищення рівня задоволення життям може бути пов’язане з різними факторами, наприклад, вивченням німецької мови, що дозволяє розширити участь у суспільному житті, переїздом з гуртожитку до приватного житла або початком працевлаштування», – вважають автори дослідження.
Водночас, як показує дослідження, серед українських жінок рівень задоволення життям у Німеччині на 0,3 пункта нижчий, ніж у чоловіків. Частка українських чоловіків, «дуже задоволених» життям у Німеччині, становить 13%. Водночас цей показник значно нижчий, ніж серед німецького населення без міграційного бекграунду, зазначають автори.
За їхніми даними, рівень задоволення життям у Німеччині особливо низький серед українців, які приїхали до країни без партнера або не мають партнера.
При цьому ті, хто проживає з малолітніми дітьми, більш задоволені життям у Німеччині, ніж опитані без дітей.
Українські біженці, які добре розмовляють німецькою, а також ті, що не живуть у гуртожитках, також демонструють високий рівень задоволення життям у Німеччині, зазначено в дослідженні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Такі дані соціологічного дослідження Федерального інституту демографічних досліджень (BiB), повідомляє «Європейська правда».
Як зазначається в дослідженні, українці на цей час становлять найбільшу групу населення Німеччини зі статусом «шукачів захисту».
При цьому рівень задоволення життям серед них становить 6,3 за шкалою від 0 до 10, в інших іммігрантів зі Східної Європи цей показник досягає в середньому 7,2.
«Однак ця група в середньому живе в Німеччині довше (ніж українці, які втекли від війни. – Ред.) і на цей момент не має досвіду, пов’язаного з війною та біженством», – зазначається в документі.
Рівень від 0 до 6 в дослідженні оцінюється як «менш задоволені», від 7 до 8 – «задоволені», а від 9 до 10 – «дуже задоволені».
Читати ще: У Німеччині закликали обмежити кількість українських чоловіків у країні
Водночас рівень задоволення життям у Німеччині серед українців з 2022-го до 2023 року дещо підвищився. Якщо у 2022 році, незадовго після прибуття більшості українських біженців до Німеччини, він становив 5,9 пункту, то влітку 2023 року цей показник досяг у середньому 6,3 пункту.
«Підвищення рівня задоволення життям може бути пов’язане з різними факторами, наприклад, вивченням німецької мови, що дозволяє розширити участь у суспільному житті, переїздом з гуртожитку до приватного житла або початком працевлаштування», – вважають автори дослідження.
Водночас, як показує дослідження, серед українських жінок рівень задоволення життям у Німеччині на 0,3 пункта нижчий, ніж у чоловіків. Частка українських чоловіків, «дуже задоволених» життям у Німеччині, становить 13%. Водночас цей показник значно нижчий, ніж серед німецького населення без міграційного бекграунду, зазначають автори.
За їхніми даними, рівень задоволення життям у Німеччині особливо низький серед українців, які приїхали до країни без партнера або не мають партнера.
При цьому ті, хто проживає з малолітніми дітьми, більш задоволені життям у Німеччині, ніж опитані без дітей.
Українські біженці, які добре розмовляють німецькою, а також ті, що не живуть у гуртожитках, також демонструють високий рівень задоволення життям у Німеччині, зазначено в дослідженні.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Патрiот
Показати IP
30 Жовтня 2025 08:30
Нiмчура заставляе працювати штрих.
Учені знайшли один з найбільших обʼєктів у Всесвіті – космічну нитку завдовжки 50 млн світлових років
Сьогодні 00:36
Сьогодні 00:36
Інститут миру США перейменували на честь Трампа
5 Грудня 2025 23:38
5 Грудня 2025 23:38
Netflix купує Warner Bros. за понад $82 мільярди
5 Грудня 2025 23:18
5 Грудня 2025 23:18
У США засудили лікаря, який продавав Меттью Перрі кетамін
5 Грудня 2025 23:00
5 Грудня 2025 23:00
Серед найкращих документалок 2025 року – «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова
5 Грудня 2025 22:40
5 Грудня 2025 22:40
Волинський військовий, який просився на лікування, відсидить п'ять років за СЗЧ
5 Грудня 2025 22:22
5 Грудня 2025 22:22
Швеція заради України зупинить допомогу п'яти країнам
5 Грудня 2025 22:02
5 Грудня 2025 22:02
Військовий з Волині отримав нагороду від Головнокомандувача ЗСУ
5 Грудня 2025 21:43
5 Грудня 2025 21:43
Винуватця п'яної ДТП на Глушець у Луцьку засудили до 7 років ув'язнення
5 Грудня 2025 21:25
5 Грудня 2025 21:25

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.