Порошенко хоче покращити передвиборчий рейтинг, – західні ЗМІ про воєнний стан в Україні

У світі продовжують обговорювати введення воєнного стану в Україні через інцидент в Керченській протоці. Причому все більше західні ЗМІ приходять до висновку, що за цим стоїть бажання президента Петра Порошенка пропіаритися перед виборами і підняти рейтинг.

А ось як буде діяти воєнний стан і які права українців він зачепить — світові медіа так і не знайшли відповіді, пише Страна.

Чи навмисно Порошенко перебільшує російську загрозу

Щодо західних ЗМІ — то до заяв Порошенко відчувається скепсис.

«Президент України попередив на цьому тижні про» повномасштабну війну «, заявивши, що виявив недавнє нарощування числа російських танків на кордоні. Але фактично Росія почала переміщати армійські підрозділи ближче до України чотири роки тому. За словами аналітиків Гарфердського Белфер-центру, це з часом призвело до істотного розширення військової присутності Росії. Тобто, нічого нового », — пише Guardian.

«Чи свідомо Порошенко перебільшує неминучість російської загрози?» — запитує видання.

У березні наступного року у Порошенка є шанси програти президентські вибори. Його опоненти в розмові з виданням припустили, що акцент на загрозу безпеці України і нав’язування воєнного стану можуть підірвати демократичний процес в країні. За словами одного з таких опонентів, чию думка цитує газета, переобрання Порошенко грунтується на націоналістичної тріаді: «мова, віра, армія».

Західні мотиви, на думку газети, також підозрілі. Яструби Пентагону зацікавлені в зміцненні підтримки Дональда Трампа для НАТО в цілому і України як країни, яка прагне в НАТО, зокрема. Нинішню кризу можна було б використовувати для зближення США та Європи і зміцнення ситуації з продажем західних озброєнь Україні.

Є різні думки і про мотиви Путіна. Західні аналітики припускають, що він хоче блокувати індустріальні порти на Азовському морі і на сході України, тим самим економічно послабивши Київ і продемонструвавши лідируючий контроль Москви. Також це може бути реакцією на план України зі створення нової військово-морської бази на Азовському морі. Така реакція, в свою чергу, може бути частиною довгострокової стратегії Росії з витіснення НАТО з чорноморського регіону.

З іншого боку, продовжує видання, внутрішньо рейтинг довіри Путіну знижується через пенсійної реформи і економічні проблеми, викликані санкціями. Після анексії Криму в 2014 році рейтинг президента злетів з 30% до 80%. «Можливо, він намагається повторити цей трюк і підвищує ставки. Якщо це так, то це небезпечна гра».

«Якщо Путін сподівався продемонструвати протиріччя Заходу і використовувати амбівалентність Трампа, він досяг успіху. Якщо Порошенко, запустивши те, що Москва називає провокацією, хотів підвищити шанси на власне політичне майбутнє, він, можливо, теж досяг успіху. А можливо, все простіше. Можливо, російські командири середнього рівня просто перевищили свої повноваження. Це правдоподібно. І ось саме так і починаються війни », — робить висновок Guardian.

Зрив виборів і підняття рейтингу

Про те, що початковим задумом Порошенка був зрив виборів, пише National Public Radio (NPR).

«Вітчизняні опоненти непопулярного президента звинуватили його в плануванні використання воєнного стану в якості способу призупинити вибори, передбачені на 31 березня. Але Порошенко зміг змусити український парламент затвердити цей захід лише після того, як пом’якшив свою пропозицію, зменшивши термін воєнного стану, який вступив в дію в середу — до 30 з 60 днів, обмеживши його прикордонними регіонами і пообіцявши не переносити вибори », — пише Лусіан Кім, міжнародний кореспондент NPR.

Інтернет-видання цитує Соню Кошкіну, редактора київського новинного сайту lb.ua, яка писала, що відсутність прозорості Порошенка у прийнятті воєнного стану збільшила «розрив між урядом і українським народом». Український журналіст Максим Еріставі попередив, що сам по собі військовий стан може розтрощити українську демократію.

Розрахунок Порошенка з введенням воєнного стану міг бути й іншим — не на зрив виборів, а на підняття свого рейтингу демонстрацією жорсткості по відношенню до Росії.

«Можливо, пан Порошенко міг би поліпшити свою президентську кампанію, виглядаючи як жорсткий лідер, який кидає виклик Росії», — висуває версію New York Times.

Туманний стан

Видання пише про туманність навколо воєнного стану — як він буде працювати на практиці, експерти не знають.

«Порошенко намагався заспокоїти громадськість за допомогою телевізійного інтерв’ю і повідомлень в Facebook про те, що закон — це відповідь на те, що він назвав новими російськими військовими погрозами в минулі вихідні, і буде застосовуватися тільки в разі вторгнення і що він не буде обмежувати громадянські свободи, але юристи, дипломати та інші експерти заявили, що все — як у тумані.

«Про самі обмеження нічого не відомо», — сказав Євген Капівін, юрист, який працює над урядовою реформою.

Пан Порошенко виправдав свої дії тим, що є ознаки того, що Росія може захопити інші території України, і громадяни повинні бути готові чинити опір.

New York Times окремо відзначає нюанс з публікацією в офіційній газеті «Урядовий кур’єр» старішої версії закону, яку Порошенко змушений був змінити.

Офіс Порошенка не відповів на запит видання про роз’яснення закону, в який входять 10 областей, що межують з районами, де розміщені російські війська, а також уздовж Чорного та Азовського морів.

Роман Марченко, юрист приватної практики в Україні, сказав New York Times, що закон дозволяє військовим командувачам в кожному з 10 регіонів вимагати приватну власність і транспортні засоби, мобілізувати громадян в якості солдатів, евакуювати населені пункти і вводити комендантську годину.

«Питання в тому, чи будуть армійські чиновники використовувати ці повноваження в реальності», — сказав Марченко, зазначивши, що ніхто не знає, як це буде працювати, оскільки військовий стан ніколи не застосовували з тих пір, як Україна оголосила про незалежність від Радянського Союзу в 1991 році.

«Вони зможуть робити все, що захочуть, і їм не потрібно виправдовувати свої дії перед громадськістю, судом або ким-небудь», — пояснив юрист New York Times.

Путін не захоче ризикувати більше, продовжуючи боротьбу

З інтересами Кремля в Керченській історії не все так однозначно. На думку видання, з одного боку, президент Путін може виграти від нової конфронтації з Україною в той час, як його рейтинг знижується. Але є й інша сторона медалі.

«Він також прагнув покласти кінець західним санкціям, запровадженим після анексії, тому, можливо, не захоче ризикувати більше, продовжуючи боротьбу», — пише видання.

До речі, про санкції. Захід, на думку іноЗМІ, не готовий до їх посилення, незважаючи на заклики Києва.

Європейський дипломат, думку якого цитує Daily Telegraph, заявив, що ніхто не збирається швидко вводити будь-які нові санкції. Можливо коли-небудь пізніше, а поки країни ЄС сконцентровані на деескалації конфлікту.

На необхідності повномасштабної відповіді на дії Росії в Керченській протоці наполягають Британія, Польща і країни Балтії, які чинять тиск на інші країни ЄС. Цей заклик підтримали США, які запропонували країнам ЄС не тільки посилити санкції, а й знову обміркувати проект «Північний потік-2».

У той же час Італія, Греція, Болгарія і Кіпр в цілому скептично оцінюють режим санкцій і наполягають на його пом’якшенні.

Представник німецького уряду сказав, що «Північний потік», як і інші схожі проекти, сприймаються як економічні, і нічого не змінилося у ставленні до них.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---