Прем’єра вистави Назар Стодоля: погляд із-за куліс. МИ ЦЕ БАЧИЛИ

Різдвяну містерію-бурлеск «Хорунжий Назар Стодоля та його любовні поневіряння» за мотивами п'єси Тараса Шевченка готують для лучан у Волинському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка. Вистава створена завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» і присвячена 200-річчю з дня народження Великого Кобзаря. Прем'єра відбудеться в Луцьку 8 січня о 18:00. Як за кулісами відбувається підготовка - бачили наші журналісти.

На сцені забивають останні цвяхи, вішають ікони, актори міряють одяг. Режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Петро Ластівка, перевіривши зачіски у дівчаток, сказав розплести стрічки, бо це не відповідає тодішній епосі.Усе тут має бути на своєму місці, до останньої деталі.

«Хорунжий Назар Стодоля та його любовні поневіряння» - історія про сватання двох женихів до одної дівки, дочки багатого сотника. Дійство відбувається у сімнадцятім столітті, поблизу Чигирина, в козацькій слободі, в ніч на Різдво Христове.

Петро Ластівка каже, що вистава вийшла дуже нетрадиційна - якщо прочитати текст Тараса Григоровича Шевченка, то одразу хочеться поставити багато запитань тим, хто працював над постановкою. «Такий варіант, постановки, на якому ми зупинилися з усіма акторами, художниками, нашим виробничим заводом - це варіант дуже складний для виконання. Я привів у цю слободу, де відбувається дія, бурсаків. І вони, дізнавшись про ситуацію, яка склалася в Назара з Галею і її батьком, вступають у вертепну гру прямо у хаті в сотника. Своєю грою критикують його, підколюють, сміються над його вадами, доводячи те, що він неправий, що хоче віддати свою улюблену дочку за старого вояка. Тут навіть старий полковник, побачивши усю цю гру і любов Назара, погоджується з хлопцями-бурсаками і відмовляється від гарної молодої Галі і передає її в обійми Назара, ще й йому шаблю дарує. Дечого у Тараса Григоровича немає, тому, довелося дуже багато працювати в історичному плані, щоб зрозуміти, що це за епоха, що це за 17 століття, я взяв період до повстання Богдана Хмельницького - період багатої української держави».

Режисер-постановник присвятив виставу усім нам, щоб історичну спадщину, україністику поважали, любили, плекали в собі: «Цим твором я хочу привернути увагу до нашої минувшини, яка була багата. Ми завжди кажемо, що Україна була бідна, обідрана - ні! Українці були багатими людьми, поки їх не завоювали остаточно і не забрали усе, що було. От, наприклад, дівчина, яка не мала 30 сорочок - то вона не була господинею, її висміювали, бо мала щодня одягати нову одежину, адже що ж взимку робила?! А за гетьмана Мазепи були школи в селах, де діти вміли читати і писати, в державі жили освічені і розумні громадяни. Важливо розуміти, що характер українців незлобливий, і ми завжди між собою порозуміємося - це одна з головних думок, яку я проводжу у цій виставі. Якщо те мистецтво відгукнеться у душах наших глядачів - ми будемо дуже щасливі і святкуватимемо свою перемогу».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---