Проблеми та позитивні зміни: як дистанційне навчання змінило освіту та що буде далі

Деякі школи через недостатню кількість вакцинованих працівників перейшли на онлайн-навчання. Як дистанційка змінила освіту та що буде далі – читайте прогнози експертів у статті.

Співзасновниця ГО «Смарт освіта» Оксана Макаренко розповіла, як дистанційне навчання змінило освітню систему, які тренди в освіті вже та як найближчим часом зміняться школи, пише 24 канал.

Проблеми дистанційного навчання

З 23 вересня, коли Україна опинилась у жовтій карантинній зоні, багато шкіл почали переходити на онлайн-навчання. Проте вимушена дистанційка вже на перших тижнях навчання завдала стресу багатьом батькам.

«У нещодавньому опитуванні батьки вказали, що за карантин діти стали вчитися гірше, а напруження в сім’ї навколо школи зросло. 80% учнів відчували стрес, тривожність, сум, почуття самотності, зниження мотивації», – розповіла Оксана Макаренко.

За її словами, під час першого карантину більшість опинилися на дистанційному навчанні вимушено, тож батьки і учні не були готові до нього.

Водночас вчителі не мали достатнього рівня цифрових навичок, інструментів і методик дистанційного навчання. Не мали матеріалів, програм і системи оцінювання, адаптованих до дистанційки.

Але це триває другий рік поспіль. Було багато часу, щоб підготуватися до нової хвилі онлайн-навчання, а не просто друкувати розпорядження про примусову вакцинацію вчителів.

У Європі, наприклад, де вакцинація вчителів йде значно краще й більшість школярів уже повернулися за парти надолужувати втрачені знання, Європейська Комісія схвалила План дій щодо цифрової освіти на 2021 – 2027 роки.

«В України подібного системного плану нема. Пообіцяли купити вчителям 60 тисяч ноутбуків та ще не купили, бо побачили корупційні ознаки під час проведення тендерів. Розробили окремі уроки для ВШО та кілька дистанційних курсів для навчання вчителів. Але цього замало», – каже експертка.

За її словами, через дистанційку накопичилися великі прогалини у навчанні. Особливо в математиці. Це показують невтішні результати ЗНО. Третина дітей не змогли навіть подолати бар’єр склав / не склав.

Крім того, багато батьків не могли надавати дітям психологічну підтримку. У когось унаслідок COVID-19, фінансових проблем, невизначеності перспектив, нестачі руху і свіжого повітря, надмірної скупченості людей у квартирах тощо.

Тому очевидно, що соціологи у всьому світі фіксують масову втому, відразу до дистанційного навчання як такого й бажання якнайшвидше повернутися до звичної класно-урочної системи в школі.

Але насправді не все так погано. Оксана Макаренко каже, що її син на дистанційному навчанні зміг більше часу приділити улюбленим предметам, покращив результати й перейшов у потужний природничо-математичний ліцей.

Як дистанційка змінила освіту

Ще один страх батьків і освітян, що дистанційне навчання надовго й що локдауни кардинально змінили систему освіти, і вона ніколи не повернеться до звичного формату.

За словами експертів, дистанційне навчання – це не геть нове. Це лише одна з форм навчання, яка дає змогу будувати гнучку індивідуальну освітню траєкторію. Вона зародилася ще у 80-х роках в Америці для людей з інвалідністю.

Ще раніше в Австралії, де велика територія й дуже далеко їхати до школи, використовували радіо для дистанційної освіти. Тобто формати, з якими ми під час пандемії стикнулися, були й раніше. Просто не були такими масовими.

COVID-19 вніс корективи, змусив багато експериментувати й досліджувати. Тож пандемія стала, швидше, каталізатором змін.

«Проте однозначно можна сказати, що класно-урочна система в тому вигляді, у якому ми її знаємо, піде в минуле. Це була крута система, коли потрібно було навчити людей відтворювати інструкції без помилок і відповідати стандартам. Зараз ми спостерігаємо запит на розвиток особистості. Усе більше роботадавці очікують від людей не просто твердих, професійних знань і вмінь, а певних рис характеру, поведінки і способу мислення», – наголосила Макаренко.

Тренди дистанційного навчання:

Цифровізація, гейміфікація та розвиток імерсійного навчання (за допомогою віртуальної та доповненої реальностей).

Штучний інтелект став затребуваним для персоналізації навчання, побудови індивідуальних траєкторій, зворотного зв’язку і фіксації результатів.

Автоматизація рутинних процесів, таких як перевірка тестів, дає змогу вивільнити час і творчий потенціал учителя.

Мікронавчання – коли освітній контент роздрібнюється на маленькі самостійні одиниці. Це можуть бути навчальні відео по 3 – 5 хвилин або розвиток однієї мікронавички.

m-Learning – мобільне навчання.

Різні інтеграційні платформи й технології професійної комунікації та кооперації педагогів і закладів.

Ще один важливий тренд – edutainment, освіта в розважальному форматі.

Також зараз стрімко формуються запит на соціально-емоційне навчання. У 2021 році збільшилася затребуваність онлайн-курсів за такими напрямами: майндфулнес, життєстійкість, керування тривогою, стресостійкість, медитація та усвідомленість.

З’являються на освітньому ринку праці нові професії – методист онлайн-курсів, директор онлайн-школи чи пакувальник онлайн-контенту.

На думку експертки, в перспективі 5 – 10 років світ ще не перейде повністю в цифру, але цифрові рішення й технології стануть обов’язковою частиною навчання.

Закордонні приклади позитивних змін

Найбільше змін і інновацій спостерігається в позашкіллі (курси й гуртки) та в приватних школах. Вони більш гнучкі, мобільні та швидко реагують на запит користувачів.

Найбільше в цифрові рішення для шкільної освіти за час пандемії проінвестували Китай і США. Вони роблять в онлайні те саме, що і в офлайні: виховують і навчають дітей на цінностях і принципах, на яких живе суспільство.

Так, у Китаї кожен школяр обов’язково має свій цифровий профіль. Але діти мають право грати в комп’ютерні ігри не більше 3 годин на вихідних. Решту часу вони навчаються на шкільних платформах.

А в Америці зараз інший тренд. Там штучний інтелект допомагає максимально підлаштуватися під освітні потреби й особливості дитини, будувати індивідуальну траєкторію розвитку. Є багато дистанційних шкіл, які фінансує держава.

Дитина приходить у американську школу, її тестують і складають індивідуальний план навчання. Шкільна платформа містить у собі надмірне навчально-розвивальне середовище, а саме – купу відео, тестів, 3D-анімацій тощо.

Але там немає такого, щоби діти навчалися повністю без супроводу вчителів. Два-три рази на день відбуваються групові заняття (не більше 20 хвилин). На них обговорюють і коригують із дітьми матеріал, який вони вивчали самостійно.

А що в цей час роблять батьки? Школа вимагає, аби поруч із дитиною вдома постійно був відповідальний дорослий. Так званий learning coach, який допомагає в комунікації зі школою, виконанні лабораторних робіт, слідкує за дедлайнами й організовує відпочинок.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---