Приватна медицина на Волині – бізнес чи покликання?*

Щороку відзначення професійного свята представників, напевно, більшості професій змушує озирнутися в минуле і пригадати, чому обрали саме цей шлях, чи виправдалися кар’єрні сподівання, і чи достойно поцінована праця.

Сьогодні, щойно після того, як волинські медики разом зі своїми колегами з усієї України відзначили своє професійне свято, «ВН» пропонують дізнатися, як працюється в нашому краї тим, кому щодня доводиться брати гроші за виконання, напевно, найбільш гуманної справи – порятунок людського здоров’я.

Як вдається приватним медикам «балансувати» поміж тим, щоб отримати гроші від пацієнтів за надані послуги, заробити на достойне існування й оновлення медичного обладнання, можливість вдосконалювати свої професійні навички й водночас змусити цього ж таки пацієнта повірити у те, що саме у цій клініці вона може отримати ефективне лікування?

Аби отримати відповідь на це запитання, «ВН» поспілкувалися із місцевими приватними медиками.

Ось, як описав ситуацію керівник ПФ «Стома» Олександр Серьогінов:
http://stoma.navolyni.com/
http://profilab.navolyni.com/

- Чи існує, на Вашу думку, на Волині ринок приватної медицини?

- Ринку приватної медицини на Волині не існує. Бо в Україні не існує повноцінних ринкових відносин. Те, що існує, має дещо «викривлений» вигляд і назвати це ринком неможливо. Існує такий вислів в економіці : ринок - це Вам не аптека…

- Чи відчуваєте підтримку з боку держави? Що б хотілося змінити, поліпшити?

- Потрібно змінитися самим нам і нарешті зрозуміти, що придбання квартири в багатоповерхівці чи автомобіля не є способом вкладання грошей. Найліпші грошові інвестиції – в освіту та здоров’я. Потрібно змінювати культуру сприйняття зовнішнього світу. Але, за даними ЗМІ, 85% українців витрачають близько 65% сімейного бюджету на харчі, отже працюють за їжу… Про яку охорону здоров’я піклуються можновладці?

- Чи співпрацюєте з державною медициною: дружите чи конкуруєте. Якщо дружите, то які переваги чи недоліки такої співпраці?

- Медицина – це благородна справа. Для допомоги пацієнту не існує жодної конкуренції. Лише співпраця та колегіальні відносини.

Наприклад, роль стоматології з державним забезпеченням – надання кваліфікованої допомоги пільговим категоріям населення, пенсіонерам, дітям, але за умови адекватної оплати лікарю, відповідно до його інтелекту, фахового рівня тощо. У нас ціну пломби ще вираховують за вартістю витратних матеріалів. Державна стоматологія уже напівдержавна, госпрозрахункова, а хіба може бути жінка напіввагітна?

Що стосується приватної стоматології, то на Волині і в Україні загалом найновіші технології впроваджують в щоденну практику приватні клініки.

- Яким є Ваш рецепт успіху? Чи намагаєтесь ви переконати пацієнтів, що це – не просто бізнес, а насамперед турбота про здоров’я пацієнта?

Питання в тому, що розцінювати як успіх.

- Лікар лікує хворого і отримує за це гонорар, адекватний його вмінню, інтелекту, освіті, а, головне, його совісті та сумлінню. Не важливо, скільки це коштує, гроші – лише ресурс… Не важливо, яку форму власності має установа, де працює лікар…

Важливо – не нашкодити здоров’ю пацієнта…

Я в приватній медицині з 1993 року, і за цей час так і не зробив висновку, що є для мене прибутком: фінансовий залишок економічної діяльності , чи повноцінно вилікуваний зуб.

***

Дещо іншої думки з приводу розвитку ринку приватної медицини на Волині директор з розвитку Центру репродуктивної медицини «Боголюби» і МЦ «Ваш лікар» Тетяна Петровська:
http://www.vashlikar.com.ua/

- Чи існує, на Вашу думку, на Волині ринок приватної медицини?

- Ринок приватної медицини на Волині є, але я назвала б його незрілим з декількох причин. Конкуренція також не є надто жорсткою – вона, звісно, росте з кожним роком, але вона є досить помірною. Я вважаю, якби ринок приватної медицини надалі розвивався з більшою швидкістю, то від цього виграли б як лікарі так і пацієнти. Чому? Пацієнти виграють від конкуренції, насамперед, тому, що за рахунок конкуренції поліпшується якість медичних послуг, відповідальність лікарів, сервіс в медичних закладах.

А для лікарів, чим більша конкурентна боротьба, тим вищу планку вони ставлять перед собою. Зрештою, вони підвищують рівень свого професіоналізму, відповідальніше ставляться до формування пропозиції – стараються зробити медичну послугу максимально потрібною пацієнту і такою, за яку пацієнт буде готовий заплатити. Хоча лікарі в будь-якому випадку повинні бути професіоналами, але це – додатковий стимул.
- Чи відчуваєте підтримку з боку держави? Що б хотілося змінити, поліпшити?

- На нас впливає те, що постійно змінюється ліцензійне законодавство. Адже всі приватні лікарі працюють за ліцензіями. Один плюс, що наразі ліцензії можна отримати безстроково, тобто, якщо один раз її отримав і дотримуєшся усіх ліцензійних вимог ведення медичної практики, то користуєшся ліцензією пожиттєво . Такого немає ніде в світі, але в нас така специфічна держава, де це є.

Недоліки. Я постійно відвідую семінари у Центрі медичного права в Києві, буваю там з частотою раз на півроку і щоразу дізнаюся про те, що знову змінилося ліцензійне законодавство. Я за своє життя декільком лікарям допомагала готувати документи до ліцензії та й для нашого закладу теж робила – кожного разу це відбувалося за новими правилами і вимогами. Постійно треба бути в курсі справи, бо важко встигнути за усіма цими змінами.

З боку держави, звичайно, жорсткіший підхід і санстанції, й інших контролюючих органів. Бо, якщо в державному медичному закладі можна сказати, що чогось немає, бо немає бюджетного фінансування, то в приватному закладі такого бути не може й усі приписи мають виконуватися і за цим чітко стежать. Але це добре, бо стимулює дотримуватися порядку, законодавства.

А на місцевому рівні влада підтримує приватну медицину, за що ми вдячні й міському голові, й голові ОДА. Від цього знову ж таки виграють і пацієнти, бо приватна медична послуга – дуже якісна, не просто якісна, а дуже. Чому? По-перше, щоб люди заплатили гроші, якщо вони можуть отримати таку ж послугу в державному закладі, ця послуга мусить бути того варта. Друге, у приватній медицині часто працюють лікарі, які вже мають певний досвід, мають певну кількість пацієнтів, які їм довіряють і які лікуватимуться тут, навіть якщо це чогось коштуватиме. Третій чинник, на мій погляд, дуже важливий для пацієнтів, аби звертатися саме в приватні медичні установи – ці заклади забезпечені сучасним обладнанням.

Якщо державні собі цього не можуть дозволити, то приватні, за рахунок залучення інвестицій і кредитування, забезпечені – це стосується, насамперед, діагностики, зокрема УЗД. І, звичайно, таких дороговартісних інноваційних технологій, які використовуються в Центрі Репродукції в Боголюбах. Якщо згадати про лабораторну діагностику, то держава не може забезпечити потрібну кількість реактивів особливо іноземного виробництва, які є якісніші, але значно дорожчі.

Якщо говорити про бізнес медичний, то я стикнулася з цікавим фактом. Наразі маю відношення до косметологічного бізнесу і зрозуміла, що це значно легший бізнес. В сенсі зиску, насамперед. Тим часом медичний бізнес – це не чисто бізнес. Як я кажу – це соціальні проекти, тому що дуже низька рентабельність, і постійно потрібно залучати інвестиції для того, щоб працювати на сучасному обладнанні, яке дуже дороге.

З іншого боку, люди не готові платити за медичні послуги. Якщо вони готові заплатити за зачіску, за фарбування волосся чи манікюр, то вони практично взагалі не готові платити за консультацію лікаря чи обстеження. Мене це вкрай дивує, бо я бачу, як легко люди прощаються з грішми в салоні краси, в барі, чи на автосервісі, і наскільки це важко відбувається в медичному закладі.

Водночас жодна, навіть багата європейська держава, не готова утримувати на стовідсотковому бюджетному забезпечені медицину, бо це дуже затратна сфера. А тим більше Україна – для неї це занадто великий тягар. Мусить бути реформування і розвиток страхової медицини. На державному забезпечені можуть залишитись пологові будинки, частково педіатрія, онкологія, психіатрія, фтизіатрія. Гадаю, що в майбутньому приватна медицина в нашій державі розвиватиметься дуже стрімко.

- Чи співпрацюєте з державною медициною: дружите чи конкуруєте. Якщо дружите, то які переваги чи недоліки такої співпраці?

- Це, напевно, самий сумний момент в нашій розмові. Поясню чому. Державні заклади медичні дуже насторожено ставляться до приватних, як до конкурентів. Хоча мали б бути вдячні, що з’являється приватна медицина, бо вона певною мірою розвантажує державні заклади, бо вони переповнені.

Приміром, на прийом пацієнта сімейним лікарем, в державних установах виділяється приблизно 8 хвилин. Для мене це – абсурдно. За цей час прийняти пацієнта, вислухати, обстежити, поставити діагноз, призначити осмислене лікування неможливо. Тому я вважаю, що державна медицина мала б бути вдячна, що з неї знімається тягар. Хотілося б, щоб ці медики нас розуміли, але на сьогодні багато державних закладів,наприклад, не приймають заключення з приватних медичних закладів, хоча останні мають відповідні ліцензії і згідно з законодавством їхні заключення – дійсні, їх мають визнавати.

Були навіть такі випадки, що говорили: «Ми цього діагнозу побачити не можемо, бо не дозволяє наше обладнання, але вашого заключення ми не приймемо, бо не приймемо»

- Ваш рецепт успіху? Чи намагаєтесь ви переконати пацієнтів, що це не просто бізнес, а насамперед турбота про здоров’я пацієнта?

- Тут, як кажуть, все геніальне – просте. Потрібно дійсно, насамперед, ставити для себе мету і відношення до цієї справи не як до бізнесу. Перш за все, медик – це гуманна професія, яка ставить собі за мету – допомогти людям. Якщо так працювати, то люди завжди це відчують, завжди прийдуть і завжди оцінять. Це повинно бути видно, це не можна показати притворно, це – або є, або нема!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---