Ректор ЛНТУ Савчук виконав лише 6% передвиборчих обіцянок, – ЗМІ

Ректор ЛНТУ Петро Савчук виконав аж 6% своїх передвиборчих обіцянок. Отримавши посаду завдяки підлабузництву, інтригам та купівлі голосів, під час цьогорічних виборів він хоче повторити сценарій п’ятирічної давності. Проте ще однієї каденції Савчука ЛНТУ просто не переживе.

Про це йдеться в листі трудового колективу, який надіслали до редакції Під Прицілом.

Із зрозумілих причин (через погрози непродовження трудових контрактів) працівники лист не підписали. Подаємо його без змін та редагувань:

«Мало хто знає ситуацію в університеті зсередини, тому хочемо розповісти, що відбувається насправді.

Негідники, які скористались зусиллями реформ після 2014 року на хвилі всенародного піднесення, прийшли до влади у різних державних сферах. На жаль, яскравим прикладом таких процесів став Луцький національний технічний університет в особі ректора Савчука П. П. За допомогою «ручної» Вченої ради та довіреним особам, на всіх керівних посадах університету відбулось рейдерське захоплення державної установи з метою збагачення за рахунок рядових викладачів та обслуговуючого персоналу. Користуючись безкарністю та PR, що ВУЗ увійшов у різні рейтинги та отримав мільйонні прибутки, керівництво розробило схеми з розкрадання державних та студентських коштів на банківських та кадрових махінаціях, а також систематизувало «відкати» на будівельних роботах.

У 2015 році в ЛНТУ відбулись перші в історії демократичні вибори ректора завдяки змінам у законодавстві про вищу освіту. Народ дуже хотів вірити, що може щось змінитись. Цим скористався Савчук П. П. як хитрий та підступний політикан-інтригант. Він масово і систематично «обробляв» працівників ВУЗу всілякими обіцянками, підкупом та роздачею посад, разом із своїм кумом Редьком Ростиславом, який, не маючи фахової освіти, за сприяння нового ректора, став деканом факультету комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

У дуже гарній формі була представлена передвиборча стратегія розвитку ВУЗу. У своєму агітаційному матеріалі з назвою «Майбутнє починається сьогодні» виокремив основні завдання, які необхідно буде виконати перед студентами та співробітниками. Головні завдання перед студентами складались із 24 пунктів, а для співробітників – аж з 9.

І що ми маємо на сьогоднішній день? Із 33 озвучених завдань виконано лише два - це відкриття військової кафедри та 50% зниження вартості на навчання для дітей працівників ВУЗу (але при умові безперервної роботи у ВУЗі протягом 15 років). Тобто, ефективність виконання обіцянок складає аж 6%. Тоді хто може пояснити, в чому полягає «ефективний» менеджмент керування і розвиток університету з таким показником? З такими досягненнями нормальна адекватна людина не тільки повинна залишити посаду, а навіть взагалі забути про державну адміністративну роботу. Але ні, жага до влади і збагачення переважають здоровий глузд. Про це свідчать п’яні витівки і дебош у робочий час з головним бухгалтером Катериною Рудь, яка відмовилась підписувати фінансово-злочинні документи.

І наостанок, за допомогою яких складових мав бути забезпечений успіх? Їх є аж цілих 5:

1. Прозорість та ефективність діяльності адміністрації. Ефективність рівна нулю, про це говорить практично стовідсоткове невиконання передвиборчих обіцянок. Про прозорість годі й говорити, особливо про закупівлі, які активно почали відбуватись у період карантину. Шантаж і залякування звільненням не дозволяє рядовому працівнику отримати будь-яку інформацію. А щодо роботи Вченої ради складається враження, що основна мета її діяльності – це збереження таємничості навколо непрозорих корупційних процесів, які відбуваються в університеті.

2. Активний людський ресурс, тобто вмотивовані співробітники та студенти. Присутня лише фінансова мотивація, яка доступна лише обраним, про це свідчить цьогорічний розподіл навантаження для педпрацівників. Про студентів годі і говорити, хто вони такі і що собі дозволяють.

3. Технічний ресурс, тобто якісна матеріально-технічна база та комфортні умови роботи і і навчання. Матеріально-технічну базу лише оновили лояльні до ректора кафедри і то не в повному обсязі. Техніка застаріла, деякі комп’ютерні класи не оновлювались більше 10 років, а що оновлювалося, то коштом самих викладачів, щоб якось працювати. Про комфорт можна і не говорити. Холод і жахливі туалети, протікання та руйнування дахів, жахливий стан прилеглої території. До слова, через незадовільний стан підлоги в головному корпусі працівник університету отримав складний перелом руки.

4. Ефективна зовнішня діяльність колективу. За останні 5 років ректор значно збагатився: елітний автомобіль «Вольво», квартира в Києві, а поряд і з «успішним» керівником і його друзі. На закордонні відрядження кошти отримують потрібні люди і практично завжди в ці поїздки їдуть наближені до ректора, і це за кошти рядових працівників. Навіть фінансування поїздок в межах України для участі у науково-технічних заходах викладачів проводить вибірково, хочу дам – хочу не дам.

5. Потужний інвестиційний ресурс. Жодний інвестор не прийде до невмотивованих науковців, якими керує відомий на Волині політик-хамелеон, брехун, пройдисвіт і корупціонер, який постійно створює адміністративний тиск, Савчук П. П.

Читати також: Масове преміювання та неочікуване збільшення окладів: ректор ЛНТУ займається підкупом виборців

Проаналізувавши такі собі складові успіху, виникає питання, що робив ректор на посаді протягом п’яти років, чиї інтереси захищав, у чому полягає розвиток університету, які перспективи для працівників і студентів, що буде далі? Що робить «ручна» Вчена рада університету? Питань більше, ніж відповідей. Які зміни будуть у разі переобрання Савчука Петра на посаду? Кожен із працівників ЛНТУ повинен задуматися над своєю подальшою долею та долею своїх дітей та рідних, бо влада в руках перетвориться на більш безкарний репресивний механізм. Феодальний лад, який створювався у період з 2015-2020 рр. в університеті, має всі шанси перейти у разі переобрання горе-ректора у рабовласницький. І це все відбувається у ХХІ столітті.

Цікавий факт трапився на останній науково-методичній раді. Новоспечений проректор, кандидат наук Валентина Ткачук під час розгляду пропозицій кафедр університету щодо покращення матеріальної бази, заявила «Що такої кафедри, як «Автомобілі і транспортні технології» для неї не існує». Тобто, не існує: найбільшої кафедри машинобудівного факультету? (де 22 викладачі, академіки, доктори технічних наук, професори, кандидати технічних наук, доценти, члени Спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій, експерти НАЗЯВО та ін ); кафедри машинобудівного факультету і університету з найбільшим контингентом студентів; кафедри, де працюють заслужені винахідники, працівники і відмінники науки та освіти України; кафедри, студенти якої з року в рік стають переможцями олімпіад і конкурсів наукових робіт.

Причина криється у особистому конфлікті Ткачук Валентини з одним із працівником кафедри. Виходить, що особисте его переважає здоровий глузд і колективні відносини в університеті. Цей випадок є підтвердженням того, що Савчук П. П. «пригріває» біля себе підлих, цинічних, морально нестійких осіб, з жагою до влади, які цілеспрямовано знищують стосунки між людьми та психологічний мікроклімат в колективі. ГАНЬБА таким керівникам і їхнім прихвосням».

Віталій Іщук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---