Рукодільниця з Волині заробляє на життя і лікування вишивкою

Важка недуга прикувала Людмилу Куницю до ліжка. Однак хвороба не змогла зламати цю тендітну жінку. Не нарікати на життя і заробляти на лікування їй допомагає хобі – вишивання.

У творчому доробку майстрині з Острівка Камінь-Каширського району – ікони, рушники, скатертини, картини, сорочки та сукенки. Нема такого замовлення, яке ця мила жінка не змогла б виконати. Завдяки ниткам, голці та барвистим орнаментам на полотні вона зуміла полюбити життя і знайти сили, щоб боротися за своє майбутнє.

«Народилася я здоровою дівчинкою. У дитинстві, як і всі ровесники, бігала, стрибала, лазила по деревах. Після закінчення школи почала розвиватися атрофія м’язів. Але я не здавалася, здобула освіту бухгалтера у Кам’янці-Подільському. Отримавши диплом, уже не могла іти кудись працювати. Недуга прогресувала, мені ставало дедалі важче ходити», – розповідає 37-річна Людмила.А потім додалися інші хвороби – остеохондроз, остеопороз. Кістки стали крихкими, майже щороку жінка страждала від переломів. Їй доводилося ходити з паличкою, а потім деякий час Людмила була прикутою до ліжка. Потім вдалося назбирати коштів на ендопротезування – допомогли добрі люди, друзі, родичі. Після операції у Києві Людмила змогла хоч сидіти і пересуватися за допомогою візка.

«Я знайшла розраду у вишивці, – каже Людмила Куниця. – Ще з юних літ вишивала, як усі поліські дівчата, серветки, рушники на весілля собі й родичам. Зараз у моді зовсім інші малюнки. Завдяки інтернету я слідкую, які орнаменти популярні на тих чи тих виробах. Через соцмережі розширила коло друзів та однодумців. Вільно з ними спілкуюся, раджуся, дискутую. А ще – виставляю фотографії своїх робіт».Підступна хвороба постійно прогресує. Вольова жінка воює проти неї голкою і нитками. Пробувала вишивати бісером, однак його треба нанизувати, намистинки часто розлітаються. А нитку заволік у голку – і вперед! Нині у Людмили не бракує замовлень. Адже вона не боїться експериментувати і братися за оригінальні орнаменти. Останнім часом популярними є вишиті картинки, де зазначені дата народження, вага і зріст малюка. Якщо виріб замовляють на хрестини, то ще вишивають ім’я дитини.

У майстрині не бракує роботи протягом року. Перед Великоднем та Спасом замовляють святкові рушнички, перед Різдвом – ікони. Завжди популярні весільні рушники та вишиті сорочки. Людмила береться до роботи, коли узгоджують, яким має бути візерунок. Його може обрати замовник, або ж пропонує рукодільниця. Нині в інтернеті великий вибір схем.За словами майстрині, нитки й полотно вона замовляє через інтернет. Уже випробувала товари різних виробників, але зупинилася на перевірених. Нитки купує імпортні, вони не линяють і не кошлатяться. Ікони, які вишила Людмила, є в різних куточках Волині, України і світу. Вироби різного формату – А-1, А-2, А-4. Що більший розмір, то більше часу йде на вишивання. Першу ікону Людмила запам’ятала надовго. Це – «О, Єрусалим!», яку придбала замовниця з Дрездена.

Ось так наша землячка власними руками створила свій творчий світ, у якому повноцінно та натхненно живе.

Оксана КУЦИК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---