USD 38.70 39.05
  • USD 38.70 39.05
  • EUR 38.70 39.05
  • PLN 9.80 9.97

Сергій Власенко: «Є речі, які повинні змусити людей на засіданнях рад забути, що вони є шоуменами»

24 Листопада 2008 15:25
Він належав до групи юристів-тріумфаторів після завершення найгучнішого публічного судового процесу часів новітньої історії України. «В той день, коли тодішній голова ЦВК Ківалов некоректно й абсолютно незаконно оголосив результати виборів і коли нинішній заступник секретаря РНБО Степан Гавриш підписався під протоколом як представник президента Януковича, я прийшов до штабу «Нашої України» до Миколи Катеренчука, з яким був у хороших стосунках, і сказав: «Коля, можу збирати сміття на вулиці, можу сидіти й охороняти когось, як треба, можу щось носити… Але, в принципі, є фаховим юристом і міг би працювати в цьому напрямку». Коля знав мене не перший день і сказав: «Будь ласка, приєднуйся». Це була не лише професійна робота, а й громадянський поклик. Європейська хартія адвокатів забороняє ототожнювати адвоката з його клієнтом, незважаючи на те, що адвокат є провідником думок клієнта. В тій ситуації було ототожнення, бо я як громадянин підтримував Ющенка і, водночас, відстоював його позицію як фахівець»... Сергій Власенко чотири роки потому – народний депутат України за списками БЮТ. Останнім часом зачастив на Волинь, бо «закріплений» за Ковельським та Луцьким виборчими округами і має намір відкрити громадські приймальні. Ми спілкуємося з паном Власенком у переддень річниці початку Помаранчевої революції, чи, як зараз його називають, Дня свободи, але ведемо мову про ті проблеми, які постали перед нашим суспільством на сучасному етапі.
– Пане Сергію, нещодавно відомий волинський бізнесмен Ігор Єремеєв в інтерв’ю нашому виданню зробив песимістичний прогноз стосовно майбутнього нашої держави. Він вважає, що через півроку Україна може опинитися у 92-му році. Думаю, всі розуміють, що це означає. В тому ж таки інтерв’ю пан Єремеєв заявив про ще одну річ: на його переконання, Уряд буде змушений зробити достатньо сильну інфляцію для того, щоб запустити механізм розвитку економіки. Чи варто поділяти песимізм пана Єремеєва? Якщо ж ні, то які аргументи можете навести як представник правлячої політичної сили?
– Відповідаючи на це запитання, змушений почати з того, що ситуація дійсно складна і далеко не райдужна. Ніхто у світі не очікував таких жорстких наслідків від кризи. Так, всі чекали певного невеликого спаду, маючи на увазі циклічність розвитку економіки, але не очікували таких шалених проблем. Поряд з тим, українські проблеми, так би мовити, помножили ефект від світової кризи.
Проблема полягає в тому, що базові українські галузі упродовж останніх років не мали розвитку: не реформувалися, не реструктуризовувалися, не забезпечувалися новим обладнанням. Як результат – вони не конкурентноздатні на світовому ринку. Основна галузь нашого експорту металургія – повністю не конкурентна. Там шалена собівартість, яка абсолютно не може конкурувати з новітніми технологіями, які застосовуються у світі. Металургія була надприбутковою до тих пір, поки не почали працювати китайські підприємства.
Тому дійсно прогнозувати якісь наслідки цієї кризи дуже важко. Результати будуть залежати від тих противаг, які зможуть виставити Уряд, НБУ та Президент. Якщо ці три інституції не будуть, не зможуть, чи, може, хтось не захоче працювати разом , ефект від боротьби з кризою буде дуже низький. Уряд робить все для того, щоб гармонізувати стосунки між цими трьома китами. Втім, це не зовсім вдається. Тому говорити про те, що ми відкотимося в 92-й чи 85-й роки, напевне, не варто, але, дійсно, в результаті цієї кризи Україна буде відкинута на декілька років назад. Що ж до української металургії, то криза у цій галузі була вже давно прогнозованою.
– Ви стверджуєте, що про інші нинішні наслідки кризи у світі та Україні не сподівалися. Втім, сказати, що ці проблеми на нас звалилися зненацька, також було б не зовсім правильно. У нас знали про те, що відбувалося у світі на початку цього року. В той же час уряд Тимошенко запроваджував ряд соціальних програм. Можливо, варто було більше уваги приділяти саме виробничим сферам, щоб запобігти ризикам? Коли Уряд починав виплачувати компенсації радянських заощаджень, то багато хто тоді вже говорив, що це само собою може стимулювати інфляцію, а тут ще й світові інфляційні процеси...
– Знаєте, ми, слов’яни, завжди мудрі заднім числом. Я також на певних дискусіях із представниками інших політичних сил, особливо з Партією регіонів, достатньо часто чую, що нас хтось колись попереджав. Я тоді задаю одне-єдине питання: «Назвіть, будь ласка, дату, місце і зробіть посилання про те, хто, коли, як і про що нас попереджав». Всі говорять загальними фразами.
Послухайте, американські величезні інвестиційні банки, в яких сидять сильні аналітики (нашим ой як далеко до них) впали за один день, бо не очікували такої ситуації! Ми ж говоримо про те, що знали і розуміли. Ніхто в світі не розумів, що відбудеться. Російські мільярдери, які втратили третину свого статку що – ідіоти? Вони ж також щось передбачали і щось розуміли, але ж втратили, хоч і живуть на тому ринку та зацікавлені ще більше, ніж державні структури. Але жоден із них не чекав такого рівня кризи. Україна, звичайно, також постраждала. Це – об’єктивно. Чи треба було робити щось по-інакшому. Напевно! Але якби це хтось знав заздалегідь, то, мабуть, багато чого робилося по-інакшому.
– Яка доля бюджетних виплат, зважаючи на те, про що ми зараз говоримо. Я маю на увазі ситуацію до кінця цього року і наступний рік.
– Це питання можна поділити на дві частини. Я запевняю, що Уряд зробить все для того, щоб не зменшувати соціальних виплат. Однак, якщо в Уряду не буде іншого шляху, то, звичайно, ці виплати будуть зменшуватися. Але станом на сьогодні я чітко знаю, що керівництво Кабміну, а особливо Міністерство фінансів, питання збереження нинішніх розмірів виплат ставлять перед собою як першочергове завдання. Це питання є пріорітетним. Однак бюджет, який формується сьогодні, є дефіцитним, виходячи з тієї ситуації, що склалася в економіці.
– Чи може повторитися ситуація 90-х, коли бюджетники по півроку не отримували зарплатні?
– Поки в нас немає таких очікувань.
– Нещодавно російський Президент Дмитро Медведєв оприлюднив заяву про величезну суму боргу в 2 мільярди доларів, яку НАК «Нафтогаз України» винен російському «Газпрому». Наша компанія цей борг, а, точніше, його суму заперечує. Прокоментуйте ситуацію як людина, яка свого часу працювала в одному з підрозділів НАК «Нафтогаз України».
– Я скажу більше, я навіть виконував обов’язки заступника у НАК «Нафтогаз України». Ситуація така: за станом на сьогодні, по тій схемі взаємин, яка на сьогодні існує, у НАК «Нафтогаз України» немає стосунків із «Газпромом», тому, відповідно, не може існувати такого боргу. Такий борг може бути лише перед «РосУкрЕнерго». А вже ця структура може мати борг перед «Газпромом». Ці дві цифри можуть не співпадати.
Другий момент: мені відомо, що сума боргу, яка є у НАК «Нафтогаз України» – це, в принципі, перманентний борг, який існує весь час. Він не становить 2 мільярди. Я це можу авторитетно стверджувати. Це – нормальний робочий борг, який постійно погашається. Він створюється за рахунок отримання нових обсягів газу. От і все! Глобальної проблеми немає. Але, свого часу, у схеми постачання газу була заведена приватна структура і вона не виконує своїх зобов’язань перед російськими постачальниками. В цьому всі проблеми. Просто газ – це елемент політичного тиску, який постійно використовується. За станом на сьогодні (інформація не є офіційною, але я можу назвати цифри) близько 17 мільярдів кубів природного газу є у власності НАК «Нафтогаз України» і перебувають і підземних сховищах. Це означає, що Україна повністю забезпечена газом на зимовий період.
– Окрім економічних катаклізмів, Україна давно застряла в політичній кризі. Лідер ЄЦ Ігор Кріль в інтерв’ю «Главреду» фактично звинувачує БЮТ у тому, що ситуацію не можна врегулювати. Ваша відповідь на таку заяву.
– Відповідно до позиції пана Кріля і ЄЦ, БЮТ відповідає за все. Мабуть, і за дощі також. Мене така позиція дещо дивує. Політична криза в Україні була фактично розв’язана, а її новий виток розпочався у зв’язку з відставкою Арсенія Петровича Яценюка з посади голови Верховної Ради України. Я просто хочу нагадати, що цієї події не було би, якби семеро депутатів із ЄЦ, точніше, семеро зрадників із ЄЦ, за цю відставку не проголосували. У тому числі й Ігор Кріль. Йому треба стати до дзеркала, туди подивитися, а потім когось у чомусь звинувачувати.
– Вас влаштовував пан Яценюк на посаді спікера українського парламенту?
– Питання не в тому, влаштовував чи не влаштовував. Проблема полягає в тому, що сьогодні в тих людей, які цю ситуацію спровокували, плану виходу з неї не має. Верховна Рада була позбавлена голови, нового вони обрати не можуть, відповідно, Верховна Рада не може нормально функціонувати. То хто винен у кризі?
– Чи відповідає дійсності інформація про те, що БЮТ не проти, аби пан Яценюк приєднався до Вашої політичної сили? Адже він неодноразово натякав про створення власної партії. Яким чином, з Вашої точки зору, він вчинить?
– Арсеній Петрович публічно висловився про те, що формуватиме свою політичну силу. Як на мене, він здатний це зробити й об’єднати навколо себе молодих прагматичних політиків, які могли б багато позитиву зробити для цієї держави. Про будь-які запрошення Яценюка до лав нашої політичної сили мені абсолютно невідомо. Тим паче, це можливо лише у період передвиборчої кампанії. Сьогодні, наскільки я розумію, пан Яценюк увійде до фракції НУНС, за списками якої він був обраний. Сьогодні юридичних підстав до когось приєднуватися чи не приєднуватися в нього не має.
– Якщо припустити, що Яценюк формуватиме свою політичну силу на майбутні вибори і якщо додати до цього, що й Анатолій Гриценко має такі ж наміри, при чому також хоче і, мабуть, може об’єднувати молодих прагматичних політиків, то чи не вийде так, що ці люди можуть залишитися поза бортом парламенту, позаяк є всі шанси на розпорошення тих сил, які у свій час називали себе демократичними...
– Насправді, ми маємо ще більшу проблему. Ви назвали Яценюка, який має один центр впливу, і Гриценка, біля якого гуртуються інші люди... Як спостерігач можу зазначити, що в НУНС є декілька центрів впливу. Всі ці угрупування можуть піти на вибори окремо. Тому розпорошення буде. З другого боку, є потреба суспільства у третій силі, в нових політиках, але проблема полягає в тому, що з нуля підняти рейтинг до 10-15% практично неможливо. Це абсолютно чітко засвідчили вибори Київського міського голови. Згадайте Блок Катеринчука. Це – доля всіх політичних сил, які з’являтимуться на політичній арені найближчим часом. Звичайно, потрібно було б об’єднатися навколо якихось ідей усім, хто в цьому зацікавлений. Але не треба доводити ситуацію до штучних угрупувань. З політологічної точки зору, «Наша Україна» є абсолютно неприроднім об’єднанням. Там – дев’ять політичних сил. Це – таке мертвонароджене дитя.
– Ви хочете сказати, що БЮТ об’єднують якісь ідеологічні ознаки?
– БЮТ – єдиний блок, який складається з трьох політичних партій, які об’єднані за ідеологічною ознакою.
– Якою?
– Що значить якою? У нас – ідеологічне об’єднання, у нас немає дев’яти політичних сил. От візьміть «Нашу Україну» минулого скликання... У них з одного боку стояв КУН Івченка, а з другого боку – Партія промисловців і підприємців Кінаха. Як можна такі різні політичні сили об’єднувати в одному блоці?
– Ви хочете сказати, що у БЮТ немає людей із полярними точками зору на ідеологічні питання?..
– Немає. У нас можуть виникати дискусії по окремих питаннях. Ми – нормальна демократична сила. Деколи БЮТ міфізують: напіввійськова організація, всі живуть за принципом: «Шикуйсь-струнко», всі роблять те, що наказує лідер. Це, з одного боку, правда, але, повірте, такі дискусії, які відбуваються на засіданнях нашої фракції – абсолютне свідчення демократизму. Бувають випадки, коли люди виступають з позицією, яка протилежна позиції лідера і їхні позиції перемагають у кінцевому випадку.
– За кого з претендентів на посаду голови Верховної Ради готова проголосувати Ваша фракція?
– Ідеологія БЮТ сьогодні полягає в іншому. Ми готові голосувати за будь-якого кандидата, якщо він буде висунутий коаліцією, у якій ми беремо участь. Якщо цей кандидат буде висунутий іншою коаліцією, ми за нього не голосуватимемо.
Чи буде обрано голову Верховної Ради? Є висока ймовірність того, що спікера оберуть лише внаслідок відтворення коаліції. Я впевнений, що може бути два варіанти більшості: БЮТ і НУНС, або БЮТ, НУНС і Блок Литвина. ЗМІ часто говорять про те, що може бути об’єднання за участю Партії регіонів, комуністів, Блоку Литвина і частини НУНС (депутатів, які стали членами ЄЦ), але це юридично не можливо. Більшість можуть формувати депутатські фракції, а не окремі депутати. Мені відомо, що у НУНС немає 37 голосів, необхідних, щоб фракція пішла на альянс з регіоналами.
– Економічна криза, про яку ми вели мову на початку нашої розмови, є тим чинником, який може об’єднати сьогодні провідні політичні сили в Україні, чи наші політики ще не зрозуміли з якими ризиками ми маємо справу?
– БЮТ абсолютно свідомий того, що без об’єднання усіх політичних сил ми не подолаємо кризи. Причому має бути об’єднання як у парламенті, так і поза ним. Саме тому антикризовий законопроект, запропонований Урядом, був відкликаний. Ми прибрали свої амбіції і не сперечалися, що наш закон буде кращим, бо він – наш. Лише об’єднання зусиль дозволить досягти якогось результату. Ми готові і далі поступатися. Подолання кризи – завдання номер один зараз.
– Минулого тижня відбулася сесія Волинської обласної ради, на якій розглядалися економічні питання і не було суттєвих політичних протистоянь, за винятком бюджетних питань. Та й ті дискутувалися між депутатами, які захищають інтереси територій, а не політичної сили. Ви якось були присутні на одній із сесій волинського парламенту, де розглядалося єдине політичне питання, пролобійоване БЮТ – звернення до Президента України щодо позачергових виборів. Ви мали змогу спостерігати шоу, на яке здатна наша рада. Хочу поцікавитися Вашими враженнями від діяльності Волиньради.
– Як і в кожній раді, починаючи від Верховної і закінчуючи чи не кожною сільською, у Волиньраді є свої шоумени, які займаються лише організацією шоу, є професійні люди, є бізнесмени, які зацікавлені в чомусь, є професійні політики. Але знову ж таки, ви справедливо говорите, що є речі, які повинні змусити людей на засіданнях рад забути, що вони є шоуменами. Ми маємо серйозні проблеми. Я спілкуюся з представниками великого бізнесу. Повірте: ситуація складна і в світі, і в Україні.
На жаль, наша економіка мало пристосована до супротиву тим проблемам, які є сьогодні. Політичні розборки між різними політичними силами лише зменшують можливості вирішити проблеми економіки. Вибори неможливі в умовах економічної кризи. Це – перше. Друге, є така політологічна думка, що нова рада, якщо вона й буде обрана, то проіснує до виборів Президента, а потім новообраний Президент захоче переформатувати раду під себе. Ймовірність виборів залишається, але вона є значно меншою, ніж у період видання Указу Президента.
– Я все ж таки хочу повернутися до Вашої оцінки вересневих подій у Волинській обласній раді, в роботі якої Ви як народний депутат України брали участь. Чи виправданим було лобіювання БЮТ розгляду радою політичного питання, яке провокувало серйозну дискусію між різними політичними силами. Врешті ж все завершилося тим, що позиція БЮТ залишилася не підтриманою іншими фраціями. Коли Ви їхали на сесію до Луцька, то сподівалися, що результат буде саме таким?
– Я був переконаний тоді і переконаний зараз, що дочасні вибори у ситуації, яка була тоді, й у ситуації, яка є зараз, не потрібні. Вони не приведуть до переформатування Ради. Саме тому БЮТ робив все, щоб переконати, в першу чергу, Президента в недоцільності проведення цих виборів.
– Чи зустрічалися Ви з фракцією БЮТ у Волиньраді після того голосування і чи давали якісь поради депутатам для того, щоб найбільша фракція надалі досягала бажаних для неї результатів?
– Ми зустрічалися з окремими депутатами облради. Напевно, нам, народним депутатам України, тоді не вдалося переконати Волинську облраду. Хоча питання було, на жаль, занадто заполітизоване та емоційне. Можливо, в цьому була частина нашої вини. Ми розуміли, що в тій ситуації ймовірність позитивного голосування на нашу користь була досить малою, але поборе той, хто бореться.
– Як часто Ви будете приїздити на сесії Волинської облради надалі?
– Це буде залежати від графіку моїх приїздів на Волинь. Планую бувати тут раз на три тижні. А взагалі, хочемо так побудувати роботу і графіки, щоб щотижня на Волині був один із бютівських депутатів і мав змогу спілкуватися з людьми.
– Волинь має у фракції БЮТ у ВР кілька своїх депутатів. З чим пов’язано те, що Ви також закріплені за двома округами – наскільки мені відомо, Луцьким та Ковельським? Наші депутати не справляються зі своїми обов’язками?
– Депутати, які представляють Волинь, є абсолютно фаховими. Але, оскільки Петро Кравчук пішов працювати у виконавчу владу, а я зайшов на його місце, то за мною й закріпили ці округи.
– Вам відомо про проблеми, які вирішує чи намагається вирішити Ваша політична сила на цих округах?
– Я не скажу, що абсолютно в курсі всіх подій, але в основному мені відомо про глобальні питання, пов’язані з Луцьком, Луцьким районом , Ковелем та Ковельським районом.
– Ваш особистий коментар стосовно виходу мера Луцька з ВО «Батьківщина».
– Я думаю, що в даному випадку це питання до його моралі. В будь-якій цивілізованій країні мер, який був обраний тому, що презентував певну політичну силу, а потім з цієї сили вийшов, обов’язково пішов би у відставку. Все. Більше нічого не хочу говорити про це.
– БЮТ отримав абсолютну перемогу на Волині на виборах 2007 року. В той же час у виконавчій владі області представників цієї політичної сили не так і багато. Відомо, що волинські бютівці дуже ревниво реагують на цю обставину. Голова ОДА Микола Романюк неодноразово заявляв про те, що у виконавчій владі не повинно бути політичного розподілу посад: мовляв, перевагу варто надавати професіоналам.
– Ми впираємося в цій ситуації в ту дуалістичну модель, яка існує у виконавчій гілці влади. Губернаторів призначає Президент, вони йому й звітують, або його Секретаріату. В той же час, Кабмін не має впливу на голів ОДА. В цьому є певна проблема. Губернатори, будучи представниками іншої політичної сили, часто лукавлять, говорячи про професіоналізм. Я впевнений, що в БЮТ є достатньо фахових людей, які могли би працювати на тих чи інших посадах. У тому, що вони ігноруються і не залучені до роботи у владі, винна політика.
– Якби Ви працювали губернатором, то кому б надали перевагу при формуванні команди: професіоналам чи представникам політичної сили, яка виграла вибори?
– Ви задаєте риторичне запитання. Я завжди працював з професіоналми, незалежно від політичного окрасу. Але я підкреслюю, що в лавах БЮТ є достатньо фахових людей, які з незрозумілих причин не залучені до роботи у виконавчій владі.
– Що саме переконало Вас йти до ВР у складі БЮТ? Пропозиції від інших політичних сил були?
– Були, звичайно. Я на сьогодні є прихильником СДПУ, яку, свого часу, очолював Василь Онопенко, якого я щиро поважаю як фахового юриста і який запросив мене до участі в цій партії.
– Пан Ахметов, чиї інтереси Вам доводилося захищати в суді, Вам пропонував місце у списку Партії регіонів?
– По-перше, я ніколи не представляв інтересів Ахметова безпосередньо. Скажу більше: ми з Ренатом Леонідовичем ніколи в житті особисто не зустрічалися. Я свого часу представляв інтереси консорціуму ІМС, який виграв конкурс по придбанню «Криворіжсталі».
– Перед тим Ви як юрист працювали у групі, яка захищала інтереси кандидата у Президенти Ющенка. А після перемоги Помаранчевої революції Ви , по суті, з відстоювали в суді інтереси людей, які були ідеологічними опонентами помаранчевої команди.
– Європейські норми, які регламентують діяльність адвокатів та й українські також, забороняють ототожнювати адвоката та інтереси його клієнта Адвокат – це фахова людина, яка захищає позиції свого клієнта і може бути згоден чи не згоден з цими позиціями. За вашою логікою, у серійного вбивці Онопрієнка взагалі не повинно бути адвокатів. Не можна ототожнювати адвоката чи лікаря з політичною ідеологією. Ти можеш не погоджуватися зі своїм клієнтом у питаннях ідеології, але ти забов’язаний надати йому юридичні послуги.
Але скажу більше, я щиро переконаний в тому, що приватна власність повинна бути священною в цій країні. Я щиро переконаний в тому, що не можна забирати в людини того, що їй належить по праву приватної власності. Уявіть собі просту ситуацію: ви приватизували квартиру, а через 5 років ви отримуєте позов про те, що ви неправильно приватизували квартиру, бо якийсь там клерк щось неправильно написав. Я хотів би на вас подивитися.
– Ми ж говоримо не про ніяку іншу праватну власність, а про «Криворіжсталь» і гучний постпомаранчевий процес. Я би хотіла зараз подивитися на Юлію Володимирівну, яка би почула Ваші аргументи…
– А чого? Зверніть увагу, що ідеологія неможливості проведення масової реприватизації народилася саме після процесу по «Криворіжсталі». Сьогодні ніхто не говорить про масову реприватизацію. Це велика наша перемога. Всі зрозуміли, що приватна власність є священною.
– Сьогодні активно говорять про інше – націоналізацію підприємств та банків, зокрема…
– Це – різні речі. Якщо банк опинився у скрутному фінансовому становищі, то, можливо, націоналізація – й вихід із ситуації для цього банку. Але мова не йде про націоналізацію всіх банків. Це не є тенденційним. Націоналізація – це не реприватизація. А згадайте 2005 рік, коли говорили про списки , в яких було по 300 підприємств. Це був би колапс. Але всі усвідомили свого часу, що це неможливо, і слава Богу.
– Чи маєте Ви намір довго залишатися в політиці?
– Насправді, займаючись політикою, я займаюся тим, чим займався все життя – юриспруденцією. Просто під іншим кутом зору. У Верховній Раді я займаюся тією ж практичною юриспруденцією, але у законотворчій галузі.
– Не розчарувалися в політиці?
– Оці всі політичні механізми, коли ти спостерігаєш за ними зовні, відрізняються від того, що доводиться спостерігати всередині. Певна переоцінка цінностей відбулася, звичайно. Я не скажу, що мені аж надто подобається займатися політикою, але на сьогодні це єдина можливість впливати на ті процеси, на які я не міг впливати, будучи простим адвокатом. Зараз, маючи можливість брати участь у реформі судової системи, я маю можливість впливати на багато явищ. Хоча, якщо чесно, то з точки зору особистих доходів я програю. Але я маю певні накопичення, які дозволяють мені нормально почуватися. Та й депутатська зарплата також не є малою. Це дозволяє зосередитися на практичній законотворчій роботі.
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Оглядач Показати IP 24 Листопада 2008 16:06
Типове мислення типового ліберала та його релігія з культом золотого тільця:"...Сьогодні ніхто не говорить про масову реприватизацію. Це велика наша перемога. Всі зрозуміли, що приватна власність є священною..."
Анонім Показати IP 24 Листопада 2008 16:36
А дружина від нього пішла після того, як він пішов у політику. Казала - руку на неї піднімав. А зараз хоче відсудити двох доньок. Це - порядна людина?
Анонім Показати IP 24 Листопада 2008 19:35
Это как понимать? Пиар какогото господина Власенко? А кто он такой? Если чесно, впервые вижу и слышу.
Анонім Показати IP 25 Листопада 2008 12:19
кльове ынтверю. а як ви на нього вийшли?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus