Що врятувало Луцьк від підтоплення

Від ще більшого підтоплення Луцьк врятувало Хрінниківське водосховище.

Про це пише Волинь-нова.

Спад води на волинських річках спостерігають працівники гідрометеоцентру.

«На щастя, пік повені на території нашої області припав на кінець нинішнього тижня. Вода пішла на спад», — повідомила начальник відділу гідрології Волинського обласного гідрометеоцентру Любов Жайворонок.

«Єдине — це річка Прип'ять (село Люб'язь Любешівського району), де ще піднімається вода на 3—4 сантиметри на добу. Справа в тому, що лише 14 квітня зійшла крига на озері Люб'язь, яка стримувала відтік води. На всіх інших річках спостерігається спад. Зокрема в річці Стир у межах Луцька ми зафіксували мінус 4 сантиметри порівняно з тим, який був рівень води два дні перед тим. А ось нижче Луцька — у Колках Маневицького району — ще йде підйом», - додала жінка.

За інформацією начальника відділу екології Луцької міськради Анатолія Гламазди, приблизно 8 мільйонів гривень запланували виділити з державного бюджету обласному центру на ліквідацію підтоплень у Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки та біля річки Сапалаївка. Унаслідок весняної повені чимало будинків в районі Вишкова можуть сповзти у Стир.

За словами сільського голови Троянівської сільради Маневицького району Миколи Ясюка, немає коштів, щоб поставити людину, яка б доглядала за канавами. Тож доводиться громадою вирубувати зарості. Зате для вирішення глобальніших проблем вже можна звертатися за допомогою до влади. Таким чином вирішили проблему у Бережниці, де потрібно було розчистити річечку. Надійдуть кошти з обласного бюджету і на будівництво дамби в Черську.

«Насамперед треба відзначити, що ми очікували великої повені, але не такої затяжної», — говорить радник начальника облводгоспу Юрій Бахмачук.

Чоловік розповідає, що тільки завдяки налагодженим контактам з дирекцією Хрінниківського водосховища, яке розташоване на річці Стир у Рівненській області, ситуація не вийшла з–під контролю.

«За потреби шлюзи прикривали, щоб стримати воду. В області наші насосні станції працювали цілодобово. У попередні роки ми старались качати воду вночі, коли електроенергія — за пільговою ціною. Тепер було не до економії. Ось тільки прикро буває, коли бачиш, що в дворі в дядька стоїть вода, а він сподівається тільки на когось. Тим часом варто всього лиш прокопати рівчачка і спустити воду. Тут і голови сільрад повинні проявляти ініціативу. А наші спеціалісти, коли це необхідно, проконсультують, де той рівчак має пролягти, щоб комусь ще більшої шкоди не завдати. На жаль, часто виникають суперечки, де саме (на чийому городі) копати. Хоч це той випадок, коли потрібно проявити не ось таку приватницьку жилку, а подумати про благо громади», - коментує ситуацію Юрій Бахмачук.

За словами начальника державної пожежно– рятувальної частини № 1 міста Луцька Руслана Гози, такої повені чоловік не бачив за понад десять років своєї служби.

«З 1 по 16 квітня ми працювали в цілодобовому режимі. Звичайно, за потреби будемо виїжджати і надалі на виклики. Хоч принагідно скажу, що людям треба готуватись до подібних великих повеней. Наприклад, якщо підтоплення садиби вже не один рік, то чому б не запастись мотонасосом? А якщо заливає велику територію, то можна й ставка викопати: влітку в ньому рибу, наприклад, розводити, а ось такої весни, як нинішня, вберегли б свої льохи від затоплення», - додає посадовець.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---