Сільський кочегар з Волині перетворює відходи на «позитивні» картини
За фахом – агроном, за працевлаштуванням – старший оператор котельні, а за покликанням – художник і різьбяр. Картини сільського кочега прикрашають у селі Романові Луцького району три центральні установи: сільраду, школу й дитсадок, - йдеться у матеріалі щотижневика Волинські Новини від 28 липня (№26).
– То, мабуть, мені від діда передалося. Він гарний почерк мав, балони з газом підписував. А я просто отримав художній хист, у школі його випробував і зараз лиш удосконалюю, – напівсерйозно-напівжартома каже Андрій Тараненко.
Оскільки творити з-під палки чоловік з тонкою натурою не вміє, то у школі він категорично відмовлявся стінгазети малювати. Натомість нинішній його бос – завідувачка дитсадка Любов Степанівна – знайшла до майстра «ключик». І замість «зроби» використовує вдалий прийомчик: «Дивись, як цікаво було б...»
– Першою прийшла до мене з пропозицією «ото було б цікаво» наша вихователька Галя Костянтинівна: попросила Колобка вирізати, – пригадує оповідач. – Я щось так собі прикинув: просто з фанери вирізати – якось примітивно, навіть для ясельної групи. Ану-но з пінопласту спробую (він саме лежав під стіною). Вирізав – прикольно вийшло! Тому Колобкові до пари Бабусю зробив і Лисичку. Одне слово, малявки були щасливі.
Як побачили виховательки, що в їхньому «дівчачому» царстві такий майстер з’явився, давай усі пінопласт до дитсадка приносити. У кого яка фарба після ремонту лишилася – теж Тараненкові в «коптьорку». І таким чином допомогли чоловікові відкрити талант, про який Андрій Олександрович сам ніколи й не здогадувався.
– Як у мене творчий процес відбувається – пояснити тяжко. Скажімо, до 102-річчя Шевченка ескіз народився в голові раптово, я його за 20 хвилин на папір виклав і дуже швидко на пінопласті вирізав. Якщо про чотири роботи «Пори року», то в технічному плані їх неважко було вирізати: листочки, квіточки – досконалої симетрії не треба. А от щоб загальну композицію в уяві вималювати... Не одну ніч мені ті картини снилися, – сміється чоловік. – Хоча найтяжче, коли чесно, «родив» я герб нашої романівської школи.
Аби шматок пінопласту перетворити на естетичну річ, майстер не робить великих капіталовкладень. Своїми «нанотехнологіями» називає ніж і наждачний папір. Щоб матеріал краще піддавався обробці, віддає перевагу не «відходам» після побутової техніки (хоча саме з них починав творити картини), а спеціальному цупкому пінопласту. Ну і, звісно, для творчого пориву потребує Андрій Олександрович спокою та усамітнення.
– Оскільки вдень чимало «побічної» роботи доводиться виконувати – за кочегаркою стежити, стільці лагодити, ремонт у садочку робити, то музи до мене найчастіше вночі прилітають, – знову сміється чоловік. – Жінка моя трохи ревнує, що стільки часу картинам присвячую. Буває, що й пошле під три чорти. То тоді я з чистим сумлінням іду (але не зовсім туди, куди пропонувалося), вмикаю у «коптьорці» дві лампочки-сотки, щоб краще бачити, і творю!..
Саме так, за одну ніч, народився, приміром, лелека над комбайном у пшеничнім полі – картина, що прикрашає інтер’єр сільської ради. Так само легко, каже майстер, вирізав інші пейзажі. Що вже казати про казкових персонажів чи таблички з назвами дитсадкових груп, де на гілочку калини «садиш» бедрика – і дітлахи щасливі!
– Крім того, зараз виношую в уяві ескіз карти Волинської області. Попередньо хочу найбільші міста нанести з їхніми символами (Луцьк – із замком, Ковель – із паровозом). А біля точки з червоним сердечком написати «Романів – найгарніше село України!» – патріотично промовляє Андрій Олександрович.
Утім найбільш несамовитою називає майстер мрію відтворити... Джоконду.
– Я вже собі думав: треба товстий і великий шар пінопласту підшукати, щоб Мона Ліза була, мов у 3D форматі. Якщо вдасться, очі так їй хочу зробити, щоб здавалося, ніби вони за людиною рухаються (як на картині Леонардо да Вінчі). А якщо задум зумію втілити, то Джоконду дружині подарую. Хай знає, що люблю її не менше, ніж картини!.
Оксана БУБЕНЩИКОВА
Луцький район
Фото автора
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
– То, мабуть, мені від діда передалося. Він гарний почерк мав, балони з газом підписував. А я просто отримав художній хист, у школі його випробував і зараз лиш удосконалюю, – напівсерйозно-напівжартома каже Андрій Тараненко.
Оскільки творити з-під палки чоловік з тонкою натурою не вміє, то у школі він категорично відмовлявся стінгазети малювати. Натомість нинішній його бос – завідувачка дитсадка Любов Степанівна – знайшла до майстра «ключик». І замість «зроби» використовує вдалий прийомчик: «Дивись, як цікаво було б...»
– Першою прийшла до мене з пропозицією «ото було б цікаво» наша вихователька Галя Костянтинівна: попросила Колобка вирізати, – пригадує оповідач. – Я щось так собі прикинув: просто з фанери вирізати – якось примітивно, навіть для ясельної групи. Ану-но з пінопласту спробую (він саме лежав під стіною). Вирізав – прикольно вийшло! Тому Колобкові до пари Бабусю зробив і Лисичку. Одне слово, малявки були щасливі.
Як побачили виховательки, що в їхньому «дівчачому» царстві такий майстер з’явився, давай усі пінопласт до дитсадка приносити. У кого яка фарба після ремонту лишилася – теж Тараненкові в «коптьорку». І таким чином допомогли чоловікові відкрити талант, про який Андрій Олександрович сам ніколи й не здогадувався.
– Як у мене творчий процес відбувається – пояснити тяжко. Скажімо, до 102-річчя Шевченка ескіз народився в голові раптово, я його за 20 хвилин на папір виклав і дуже швидко на пінопласті вирізав. Якщо про чотири роботи «Пори року», то в технічному плані їх неважко було вирізати: листочки, квіточки – досконалої симетрії не треба. А от щоб загальну композицію в уяві вималювати... Не одну ніч мені ті картини снилися, – сміється чоловік. – Хоча найтяжче, коли чесно, «родив» я герб нашої романівської школи.
Аби шматок пінопласту перетворити на естетичну річ, майстер не робить великих капіталовкладень. Своїми «нанотехнологіями» називає ніж і наждачний папір. Щоб матеріал краще піддавався обробці, віддає перевагу не «відходам» після побутової техніки (хоча саме з них починав творити картини), а спеціальному цупкому пінопласту. Ну і, звісно, для творчого пориву потребує Андрій Олександрович спокою та усамітнення.
– Оскільки вдень чимало «побічної» роботи доводиться виконувати – за кочегаркою стежити, стільці лагодити, ремонт у садочку робити, то музи до мене найчастіше вночі прилітають, – знову сміється чоловік. – Жінка моя трохи ревнує, що стільки часу картинам присвячую. Буває, що й пошле під три чорти. То тоді я з чистим сумлінням іду (але не зовсім туди, куди пропонувалося), вмикаю у «коптьорці» дві лампочки-сотки, щоб краще бачити, і творю!..
Саме так, за одну ніч, народився, приміром, лелека над комбайном у пшеничнім полі – картина, що прикрашає інтер’єр сільської ради. Так само легко, каже майстер, вирізав інші пейзажі. Що вже казати про казкових персонажів чи таблички з назвами дитсадкових груп, де на гілочку калини «садиш» бедрика – і дітлахи щасливі!
– Крім того, зараз виношую в уяві ескіз карти Волинської області. Попередньо хочу найбільші міста нанести з їхніми символами (Луцьк – із замком, Ковель – із паровозом). А біля точки з червоним сердечком написати «Романів – найгарніше село України!» – патріотично промовляє Андрій Олександрович.
Утім найбільш несамовитою називає майстер мрію відтворити... Джоконду.
– Я вже собі думав: треба товстий і великий шар пінопласту підшукати, щоб Мона Ліза була, мов у 3D форматі. Якщо вдасться, очі так їй хочу зробити, щоб здавалося, ніби вони за людиною рухаються (як на картині Леонардо да Вінчі). А якщо задум зумію втілити, то Джоконду дружині подарую. Хай знає, що люблю її не менше, ніж картини!.
Оксана БУБЕНЩИКОВА
Луцький район
Фото автора
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
дуже гарно
Показати IP
1 Серпня 2016 09:42
схоже на торт
читач
Показати IP
1 Серпня 2016 09:58
Дуже гарні картини і художник теж справжній.
Максим
Показати IP
1 Серпня 2016 11:52
Скільки цікавих людей живе на Волині! Успіхів!
Анонім
Показати IP
1 Серпня 2016 21:28
Талановито, гарно.
Цікава
Показати IP
2 Серпня 2016 22:03
А скільки вартують картини?
26 квітня: свята, події, факти. Річниця трагедії на ЧАЕС, вийшло перше видання «Кобзаря» Шевченка
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
На війні загинула журналістка й військовослужбовиця Алла Пушкарчук на псевдо Рута
25 Квітня 2024 23:51
25 Квітня 2024 23:51
В Австрії за 30 млн євро продали картину Густава Клімта, зниклу 100 років тому
25 Квітня 2024 23:33
25 Квітня 2024 23:33
Данія цьогоріч збільшить військову допомогу Україні на $630 мільйонів
25 Квітня 2024 23:15
25 Квітня 2024 23:15
З Донеччини на Волинь з травня курсуватимуть евакуаційні поїзди
25 Квітня 2024 22:57
25 Квітня 2024 22:57
Волинянина за крадіжку вівці, одягу та медалей Другої світової війни посадили на 7,5 року
25 Квітня 2024 22:39
25 Квітня 2024 22:39
В'їзд для туристів до Венеції стане платним
25 Квітня 2024 22:21
25 Квітня 2024 22:21
На Волині відбувся арттерапевтичний майстерклас для дружин та мам загиблих Героїв
25 Квітня 2024 22:03
25 Квітня 2024 22:03
Соціологи оцінили рівень готовності українців до мобілізації
25 Квітня 2024 21:45
25 Квітня 2024 21:45
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.