Твоя кров може воювати: українців закликають до донорства, щоб створити стабільний запас

В Україні стартувала національна кампанія на підтримку донорства, адже державі потрібно збільшувати запаси крові та її компонентів, бо потреба в них постійно зростає.

До початку великої війни щороку здійснювали понад пів мільйона переливань при хірургічних втручаннях, травмах, пологах та онкологічних захворюваннях. Але нині наша кров потрібна також пораненим військовим та цивільним, йдеться в ТСН.

Щодня в центрі крові у столиці приймають пів сотні донорів і ще стільки ж приходить до виїзних бригад. Медики їздять по всій області чотири рази на тиждень і так збирають третину своїх запасів. Донорів приймають у сільських клубах та актових залах, у хід ідуть усі методи, бо крові треба дуже багато.

«Ми забезпечуємо не тільки Київську область, а й інші області, які потребують, які постраждали. Цим забезпечуємо наш тил, підтримку наших Збройних сил», – каже терапевтка Людмила Поліщук.

Євгенія здає кров регулярно впродовж останнього року, щотримісяці вона приходить сюди.

«Були в мене такі випадки, що хтось із родичів захворів і переливали кров, безплатно переливали. І я розумію, що ця потреба завжди є. Не лише для наших військових, а й для людей, які потрапляють до реанімацій, до лікарень», – каже Женя.

Сергій, навпаки, прийшов уперше. Напередодні побачив оголошення про те, що потрібна кров.

«Я щодня бачу ці кадри, які в інтернеті показують, що там зараз коїться. Треба якось допомагати», – переконаний він.

Читати ще: Як стати донором крові: власний досвід. Репортаж з Волинського центру крові

У більшості донорів тут рідкісна група крові, але медики кажуть: потреба є в усіх групах і в усіх резус-факторах. Зараз державі вкрай важливо збільшити запаси крові. Саме тому в Україні стартувала національна кампанія на підтримку донорства «Твоя кров може воювати. Стань донором».

Щоб стати донором, можна:

- напряму зв'язатися з центром крові;

- записатися в базу телефоном;

- стати в резерв онлайн – за допомогою платформ Donor.ua чи HELSI.me.

Натепер зареєстровано 100 тисяч потенційних донорів, але їх має бути більше щонайменше втричі. Бо терміни зберігання компонентів крові обмежені в часі. Наприклад, для тромбоцитів це максимум п’ять днів, для еритроцитів – 42.

«Треба розуміти, що впродовж цих 42 днів імовірність того, що потреба в їх використанні виникне миттєво і вона буде пов'язана не просто з якоюсь екстреною ситуацією, а, наприклад, з обстрілом якогось житлового кварталу або з іншими якимись подіями, то це виникає раптово, непередбачувано і може така потреба бути велика за обсягом», – каже заступник генерального директора українського Центру трансплант-координації Олександр Сергієнко.

До того ж, тилові міста зараз забезпечують донорською кров'ю і ті медичні заклади, які розташовані поряд із передовою. Три великі центри крові – у Маріуполі, Сєверодонецьку та Краматорську – не працюють. На другий день повномашстабного вторгнення російські окупанти обстріляли і Харківський обласний центр служби крові.

Але попри це, він не припинив роботу. Уже за чотири години співробітники зібрали все обладнання й перенесли його до підвалу, в таких умовах вони працюють і дотепер.

У перші дні повномасштабного вторгнення до центрів крові по всій Україні стояли черги. І тоді за кілька днів вдалося зібрати такий запас, що донорів уже, навпаки, просили не приходити.

«За перший тиждень від початку війни звернулося півтори тисячі донорів, добровольців, які вирішили добровільно здати кров, і ми всіх їх прийняли. Працювали майже цілодобово, це місячна норма наша донорів», – розповідає Людмила.

Схожа ситуація була наприкінці серпня в Одесі. Міська станція переливання крові закликала одеситів здавати кров. У чергах одразу ж зібралося від восьмисот до двох тисяч людей. За день одеський регіон вдалося повністю забезпечити донорською кров'ю. Про це вони повідомили окремо. І тут дуже важливий нюанс: якщо потреби в крові саме зараз немає, а таке теж буває, не потрібно створювати черги.

«Намагаємось, щоб запаси були на одному рівні. Тут ми йдемо як по лезу бритви, щоб було достатньо компонентів крові для видавання в підрозділи лікарні й щоб не утворювалися залишки, які потім потрібно списувати», – каже керівник центру крові Юрій Кобецький.

У нинішніх умовах боротьби за нашу свободу і незалежність ми маємо залишатися згуртованими та свідомими. І якщо нам до снаги зібрати на чотири «Байрактари» за кілька днів, хіба ми не впораємося зі збільшенням запасів крові?

До того ж, доведено, що донорство крові має позитивний вплив на здоров'я.

- У донорів суттєво менший ризик серцево-судинних хвороб. Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів. Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.

- У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень. Отже, менші ризики серцево-судинних хвороб.

- У донорів менші ризики захворіти на рак легенів, прямої кишки, шлунка та гортані. Причина не лише в тому, що донори – зазвичай здорові люди, які стежать за здоров’ям. Можлива причина – зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров’я.

- Донорство зменшує ризик гемахроматозу. Причина цієї хвороби – накопичення іонів заліза в печінці та інших органах. Симптоми гемахроматозу перекриваються з проявами інших хвороб і їх важко розпізнати та вчасно розпочати лікування. Донори просто втрачають зайве залізо і знижують ризик.

- Донори мають менше проявів запалень та краще знешкоджують вільні радикали.

- Донори безплатно отримують аналізи на ВІЛ, гемоглобін, сифіліс, гепатити B та С. Ці дослідження варто регулярно проходити усім.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---