«У Греції жорстка конкуренція за місце в складі», - Віталій Приндета

Про 24-річного центрального захисника Віталія Приндету на Волині почали потрохи забувати. Фактурний гравець востаннє зіграв за «Волинь» у вересні 2015 року й довгий час про нього нічого не було чутно. На той момент Віталій вважався доволі перспективним футболістом. Вихованець школи «Волині» зіграв майже двадцять матчів за молодіжну збірну, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №16 (64).

Подейкували про травму Віталія і його конфлікт із Віталієм Кварцяним. Аж ось улітку 2016-го сюрпризом стала заява агента футболіста Олександра Панкова про підписання Приндети клубом грецької Суперліги «Платаніас». Далі були дебютний гол Віталія у новій команді й жорстка боротьба за місце в основ¬ному складі клубу з острова Крит.

Інформаційне агентство Волинські Новини запитали про те, як живеться і грається екс-«волинянину» в грецькому футболі.

– Після закінчення кар’єри у «Волині» я лікував травму й шукав нову команду, – розповідає Віталій. – Після поразки молодіжної команди «Волині» «Карпатам» (0:4) у мене стався конфлікт із тренером, я зрозумів, що на мене в Луцьку розраховувати не будуть. Спочатку заліковував травму в Хорватії, а згодом поїхав на перегляд до Греції.

– Не боявся, що в цій країні вирує економічна криза і можна поміняти, умовно кажучи, шило на мило?

– Ні, я узагалі про якусь кризу в Греції не думав. Відразу знав, що поїду в «Платаніас». Треба було підготуватися до перегляду в Греції, бути у дуже хорошій формі. У мене все вийшло, я перебрався до Греції в травні 2016 року, підписав кон¬тракт на два роки.

– Що являє собою клуб «Платаніас»?

– Це команда з однойменного критського містечка, але граємо ми за 13 кілометрів, у місті Ханья. За нас уболіває публіка з обох міст. Стадіон невеликий, на чотири тисячі глядачів, з хорошим газоном. Майже завжди заповнений, хоча повний він зазвичай на матчах з грандами. Більшість купують абонементи на сезон. Люди тут дуже прості, і зовні не скажеш, хто за тебе вболіває – мільйонер чи роботяга. У Греції не заведено хизуватися розкішшю. Загалом, грекам, за моїми спостереженнями, потрібні три речі: півдня потягувати холодну каву, курити сигарети, можна навіть електронні, а ввечері зайти на футбол.

Нинішній сезон у мого нового клубу вийшов кращим, ніж поперед¬ній. Минулий чемпіонат «Платаніас» закінчив дев’ятим з 39 очками. Зараз ми сьомі, й за два тури до фінішу набрали 42 очка.

– Твій дебютний гол припав на матч з «Ларіссою». Я бачив сніг на відео з цього поєдинку...

– Загалом клімат дозволяє грекам грати без традиційної для Європи зимової перерви. Вони закінчують чемпіонат раніше, бо тут настає спекотне літо. Перерви можливі хіба на Різдво, Новий рік і Великдень – чотири-п’ять днів. А на початку січня на Криті справді випав мокрий сніг. І це було вперше за багато років. Коли виходили на матч з «Ларіссою», місцеві футболісти пильно дивилися на арбітра, думали, що він скасує гру. Для нас грати в таких умовах – звичайна справа, а греки їздять високо в гори, аби побачити сніг. Тим більше на Криті. У тому матчі ми здорово зіграли, 3:2 виграли, я забив другий гол після подачі кутового. Випередив воротаря і вдарив головою.

– Часто можна почути, що у Греції у футбол можна грати в півноги. Це правда?

– Не скажу, що тренування у греків слабенькі, це точно не курорт. В Україні заведено вважати, що місцевий футбол заснований просто на техніці й тут в основному з м’ячами возяться. Поспішаю розчарувати вас: наш тренер із фізпідготовки дає дуже сильну бігову роботу, в нього усе з наукою звірено. Під час ігрового циклу тренування рівно о 10:30 починаються, і тільки одне на день. Дворазові заняття вводяться під час літнього збору. Починати треба дуже рано – о 7:30, щоб сонце не заважало. А вечірнє заняття стартує, коли спека спаде – о 20:30.

– Як ти облаштував свій побут?

– Клуб дав нам з дружиною службові квартиру й автомобіль. Живу поряд із тренувальною базою, до моря двадцять метрів. На вихідні або під час невеликих відпусток є куди піти і що подивитися. Поки ми з Олександрою вивчаємо Крит, його музеї і пляжі. Буде можливість – полетимо до Афін або далі. Дружина, наприклад, збирається в Іракліон, у палац до мінотавра (сміється, – ВН). Потім мене відвезе.

– Те, що «Платаніас» є острівною командою, позначається на футбольному графіку?

– Хіба тільки тим, що ми завжди літаємо на гостьові матчі. В Афіни, де базуються шість команд Суперліги, летіти 40-50 хвилин. Якщо команда не столична, дістаємося на матчі ще автобусом. А наша молодіжка користується кораблями, аби потрапити на материк. До речі, у греків молодіжний чемпіонат проводять серед команд U-20, задіювати старших футболістів з основи заборонено.

– Коли їхав до Греції, замислювався над мовним бар’єром?

– Знав, що буду вчити мови – грецьку та англійську. Через майже рік перебування тут загалом можу порозумітися грецькою, особливо щодо футбольних термінів. У команді спілкування в основному йде англійською, отож, виходу немає – вчу і її. Слова тренера перекладає його асистент саме англійською.

– Не шкодуєш про переїзд у плані професійних перспектив?

– Через рік після підписання контракту не можу не бути задоволений своїм вибором і роботою агента. Усе ж в професійному плані я не постраждав. «Платаніас» – сильний «середняк» грецької Суперліги. Вважаю, що сьогодні тутешній футбол сильніший від українського чемпіонату, а випадки, коли лідери втрачали очки з аутсайдерами, – звична справа.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---