У Луцьку розповіли, чому і як Кіровоград став Кропивницьким

Кіровоград ледь не перейменували на честь російської імператриці. Адже окремі активісти переконували – місто назване на честь святої Єлизавети, а не імператриці. Натомість, на українській назві наполягли місцеві патріоти та бійці АТО.

Про це розповіли голова Кропивницької організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Олександр Ратушняк та кандидат історичних наук з Кропивницького Юрій Митрофаненко під час тематичної гутірки на фестивалі «Бандерштат».

«Це перший публічний виступ кропивниччан перед волинянами. І, можливо, взагалі перший, на західній Україні», - напівжартома розпочав спілкування з присутніми Олександр Ратушняк.
Чоловік зазначив, що в екс-Кіровограді мешкало чимало видатних особистостей, таких як Володимир Винниченко, Іван Карпенко-Карий, а також Марко Кропивницький. Саме на честь українського письменника, драматурга, театрального актора та одного з батьків українського професійного театру згодом і назвали Кіровоград. Проте, цьому передував довгий та складний процес.

Олександр Ратушняк пригадує, що після прийняття закону про декомунізацію, у місті відразу почали агітувати за повернення місту історичної назви - Єлизаветград. При цьому, активісти переконували, що назвали місто на честь святої Єлизавети, а не російської імператриці. Відтак, «просувати» цю назву взялась одна з найпотужніших структур – місцевий осередок московського патріархату. В підтримку імперської назви організовували хресні ходи, робили ікони.

Допомагали їм місцеві олігархи, які не шкодували на агіт-кампанію чималих коштів, – частину міста заклеїли білбордами в підтримку перейменування Кіровограду на Єлизаветград.

Разом з тим, патріоти наполягали на тому, аби назвати місто Інгульськ, на честь ріки Інгул, яка протікає областю і містом. Противники у відповідь заявляли, що «це не річка, а калюжа». Хоча Інгул є одною з найбільших річок України.
Юрій Митрофаненко розповідає, що тоді, аби не допустити перейменування на Єлизаветград патріоти «заховали свої амбіції», припинили дискусії та прийняли компромісне рішення – добиватись перейменування міста на честь його славетного мешканця, геніального драматурга Марка Кропивницького. Хоча зізнаються, що називати місто іменем одного з діячів – це радянська традиція, яка не характерна для Європи. Ще одним аргументом «за» Кропивницького був той факт, що він творив в часи, коли українську мову забороняли та всіляко притісняли.

Категорично висловились проти перейменування на Єлизаветград і місцеві АТОшники. Зокрема, Герой України, славетний кіборг Олександр Трепак, відомий за позивним «Редут», заявив – місто слід назвати будь-якою патріотичною українською назвою на вибір громади, проте тільки не Єлизаветградом.

Зрештою, так і трапилось. Всю серйозність протистояння характеризує той факт, що Кіровоград перейменували найпізніше серед інших міст. Крапку в цій історії поставили 14 липня 2016 року, коли місто отримало нову назву.
Попри історії про «кілометрові черги на оформлення документів та платне переоформлення», якими лякали місцевих, перейменування не завдало суттєвих клопотів.

«Свідомі мешканці Кропивницького прийняли нову назву та не протестували проти неї. За виключенням окремих проплачених мітингів місцевих олігархів», - резюмував Олександр Ратушняк.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---