Учені пояснили, чому в людей рани гояться майже втричі повільніше, ніж у тварин

Нові дослідження показують: рани в людини загоюються майже втричі повільніше, ніж у мавп, гризунів та інших ссавців. Це може бути результатом еволюційних змін нашої шкіри, пов’язаних із втратою шерстяного покриву та розвитком потових залоз.

Про це йдеться у результатах дослідження, опублікованих в журналі Proceedings of the Royal Society B, пише УП. Життя з посиланням на IFL Science.

Професорка Акіко Мацумото-Ода з Університету Рюкю (Японія) вивчала поведінку бабуїнів у Кенії. Вона помітила, що навіть після серйозних поранень, наприклад, спричинених бійками, тварини одужують набагато швидше, ніж це зазвичай відбувається у людей.

Щоб перевірити цю гіпотезу, команда дослідників порівняла швидкість загоєння ран у людей та тварин: шимпанзе, бабуїнів, зелених мартишок і мавп Сайкса, а також у щурів і мишей.

Читати ще: Розгадали таємницю зникнення гігантських мавп, які мешкали на території сучасного Китаю

Під час експерименту в людей, яким видаляли шкірні пухлини, щодня вимірювали швидкість загоєння ран. До тварин застосовували аналогічні хірургічні надрізи – або ж спостерігали за природними пораненнями, як у випадку з шимпанзе в неволі.

Результати вразили науковців: у людей рани затягувались у середньому на 0,25 мм на добу, тоді як у всіх інших тварин – приблизно по 0,61 мм щодня.

«Це означає, що повільне загоєння – унікальна риса саме людського виду, не характерна для приматів загалом», – пишуть автори дослідження.

Читати ще: Вчені знайшли «нульового пацієнта» у спалаху віспи мавп – і це не мавпа

Вони припускають, що повільне загоєння може бути наслідком еволюційної адаптації. Коли наші предки втратили шерсть і розвинули потові залози, структура шкіри змінилася. Люди отримали товщий епідерміс для захисту, але цей бар’єр довше відновлюється після ушкоджень.

«Можливо, саме поява догляду за старими й пораненими, а також використання лікувальних рослин допомогли вижити тим, у кого рани гоїлися повільно», – припускають дослідники.

Цю гіпотезу підтверджують археологічні знахідки. Так, череп Homo erectus віком 1,8 мільйона років свідчить, що людина втратила всі зуби, але дожила до старості – ймовірно, завдяки допомозі племені. Схоже було і з неандертальцем, який пережив важке поранення черепа та ампутацію руки й прожив ще багато років.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---