Українські вчені розширили географію вивчення унікальних організмів Антарктики
Вчені з Національного антарктичного наукового центру під час експедиції у січні-квітні 2024 року розширили дослідження наземних організмів Антарктики. Цього вдалося досягти завдяки використанню судна «Ноосфера», а також безкоштовній підтримці українських яхт Wind Dancer і Mon Coeur.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Науковці наголосили, що це важливо, адже більшість досліджень в Антарктиці обмежена районом розташування станції «Академік Вернадський».
Станція розташована на острові Галіндез, і вченим для роботи доступні навколишні острови та частина материка, куди можна дістатися моторним човном, максимальна віддаленість 20-30 км.Завдяки ж використанню криголама і яхт українські науковці змогли вивчити поширення організмів та відібрати зразки для порівняння на віддалених островах вздовж Антарктичного півострова.
Читати ще: «Котяче нашестя»: українські полярники показали морських котиків в Антарктиці
Перший острів – Десепшен, утворений антарктичним вулканом. Після його останнього виверження у 1970 році місцева екосистема досі відновлюється. Тут вчені відділу біології та екології НАНЦ досліджували поширення судинних рослин, яких в Антарктиці лише дві: щучник та перлинниця.
У січні відбувся перший у цьому сезоні візит на острів на яхтах для вивчення ймовірних залишків флори, що росла тут ще до виверження вулкану. Вдруге біологи приїхали на Десепшен в березні на «Ноосфері», щоб дослідити поширення щучника та перлинниці на нові території, які були порожніми після виверження. Також вони вивчали супутню рослинність.Друга локація – в районі американської станції «Палмер». Тут ще 2018 року українські вчені заклали дослідницький полігон для вивчення мікроклімату в місці поширення судинних рослин. Отримані звідси дані нині порівнюються з такими ж даними з району «Вернадського» та полігонів на острові Нельсон (там вони були закладені в межах чесько-української співпраці).
Цього сезону біологи НАНЦ досягли «Палмера» спершу на яхтах на початку лютого, щоб замінити елементи живлення та списати дані з полігону. Повернулися вони вже у квітні на «Ноосфері» для нового списання даних і перевірки роботи обладнання.
Читати ще: «Льодові таємниці»: Україна долучилася до важливого міжнародного дослідження
У цьому ж рейсі криголама вчені висадилися на острові Крістін, де зібрали зразки прісноводних ракоподібних. Вони важливі для порівняльних досліджень: за цими пробами можна прослідкувати особливості поширення згаданих організмів у регіоні.
Усі зібрані матеріали тепер аналізуватимуть в лабораторіях. Ці дослідження допоможуть більше дізнатися про живий світ крижаного континенту і його реакції на різні навколишні чинники.
Полярники нагадали, що з листопада 2023 року до травня 2024 року тривав третій антарктичний сезон «Ноосфери». Він був найдовшим та з найбільшою науковою програмою, зокрема міжнародних досліджень.
Читати ще: Український криголам «Ноосфера» завершив третій антарктичний сезон. Фото
Також науковці висловили подяку власнику яхт – українській компанії Paganel studio що безкоштовно надає підтримку українським вченим в Антарктиці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Науковці наголосили, що це важливо, адже більшість досліджень в Антарктиці обмежена районом розташування станції «Академік Вернадський».
Станція розташована на острові Галіндез, і вченим для роботи доступні навколишні острови та частина материка, куди можна дістатися моторним човном, максимальна віддаленість 20-30 км.Завдяки ж використанню криголама і яхт українські науковці змогли вивчити поширення організмів та відібрати зразки для порівняння на віддалених островах вздовж Антарктичного півострова.
Читати ще: «Котяче нашестя»: українські полярники показали морських котиків в Антарктиці
Перший острів – Десепшен, утворений антарктичним вулканом. Після його останнього виверження у 1970 році місцева екосистема досі відновлюється. Тут вчені відділу біології та екології НАНЦ досліджували поширення судинних рослин, яких в Антарктиці лише дві: щучник та перлинниця.
У січні відбувся перший у цьому сезоні візит на острів на яхтах для вивчення ймовірних залишків флори, що росла тут ще до виверження вулкану. Вдруге біологи приїхали на Десепшен в березні на «Ноосфері», щоб дослідити поширення щучника та перлинниці на нові території, які були порожніми після виверження. Також вони вивчали супутню рослинність.Друга локація – в районі американської станції «Палмер». Тут ще 2018 року українські вчені заклали дослідницький полігон для вивчення мікроклімату в місці поширення судинних рослин. Отримані звідси дані нині порівнюються з такими ж даними з району «Вернадського» та полігонів на острові Нельсон (там вони були закладені в межах чесько-української співпраці).
Цього сезону біологи НАНЦ досягли «Палмера» спершу на яхтах на початку лютого, щоб замінити елементи живлення та списати дані з полігону. Повернулися вони вже у квітні на «Ноосфері» для нового списання даних і перевірки роботи обладнання.
Читати ще: «Льодові таємниці»: Україна долучилася до важливого міжнародного дослідження
У цьому ж рейсі криголама вчені висадилися на острові Крістін, де зібрали зразки прісноводних ракоподібних. Вони важливі для порівняльних досліджень: за цими пробами можна прослідкувати особливості поширення згаданих організмів у регіоні.
Усі зібрані матеріали тепер аналізуватимуть в лабораторіях. Ці дослідження допоможуть більше дізнатися про живий світ крижаного континенту і його реакції на різні навколишні чинники.
Полярники нагадали, що з листопада 2023 року до травня 2024 року тривав третій антарктичний сезон «Ноосфери». Він був найдовшим та з найбільшою науковою програмою, зокрема міжнародних досліджень.
Читати ще: Український криголам «Ноосфера» завершив третій антарктичний сезон. Фото
Також науковці висловили подяку власнику яхт – українській компанії Paganel studio що безкоштовно надає підтримку українським вченим в Антарктиці.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Вчені відтворили обличчя чоловіка, який жив у Північній Америці понад 8 тисяч років тому
Сьогодні 00:21
Сьогодні 00:21
21 січня: свята, події, факти. Міжнародний день обіймів та Європейський день медіації
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Дельти 18 найбільших річок планети критично просідають: вчені розповіли про загрози нових повеней
20 Січня 2026 23:42
20 Січня 2026 23:42
Трамп зірвав угоду про післявоєнну відбудову України на $800 млрд через Гренландію, – Axios
20 Січня 2026 23:23
20 Січня 2026 23:23
Письменник Андрій Любка йде в ЗСУ
20 Січня 2026 23:05
20 Січня 2026 23:05
За дві доби – чотири напади: в Австралії акули атакують відпочивальників, деякі пляжі закрили
20 Січня 2026 22:46
20 Січня 2026 22:46
Спливають терміни давнини: екскерівника волинського ТЦК п’ятий рік судять у справі про хабарництво
20 Січня 2026 22:27
20 Січня 2026 22:27
Одноразова виплата при народженні дитини: як волинянам оформити документи
20 Січня 2026 22:08
20 Січня 2026 22:08
Росія атакувала Запоріжжя дронами: загинули троє людей, без електрики залишилися 1500 домівок
20 Січня 2026 21:49
20 Січня 2026 21:49
Графіки вимкнення електрики на Волині 21 січня
20 Січня 2026 21:30
20 Січня 2026 21:30



Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.