В Україні з’явилися партизани. Екологічні.
Екопартизани з’явилися й в Україні. Активісти самовільно озеленюють вулиці мегаполісів.
Про це повідомляє Фокус.
Вітчизняні борці за озеленення наразі роблять тільки перші кроки: вивчають досвід західних і російських однодумців і намагаються прищепити ідеї екопартизанства на українському ґрунті. Вони вже почали висаджувати рослини у великих містах, однак, пік несанкціонованої садівничої активності планують на середину осені.
Рух за озеленення з’явився ще у 70-х роках минулого століття в США. Все почалося з того, що кілька американців вирішили розбавити зеленню мегаполіси країни. Тоді учасники групи «Green Guerilla Group» самовільно озеленили занедбану нью-йоркську паркову. Ініціатива виявилася вдалою і поширилась всім світом.
Одним із видів зброї громадських діячів є «насіннєві бомби» (seed bomb) ‒ це суміш насіння, землі та глини, яка, висихаючи, створює легко розчинну оболонку. Їх слід розкидати в місцях, де не вистачає зелені та квітів. В Україні «екобомбардування» розпочнеться в листопаді, і вже навесні у «залізних джунглях» з’являться нові рослини.
«Ми замішали в бомби все підряд ‒ кучеряві квіти, лікарські трави, салатну зелень, моркву, спеції, редис, гарбуз, кабачки, плющ», ‒ розповідає киянка Ольга Мончак, активістка Української молодіжної кліматичної асоціації.
Технологія використання таких бомб згадується у книзі відомого японського фермера та мікробіолога Масанобу Фукуока «Революція однієї соломинки», завдяки яким чоловік засаджував пагорби Японії.
Закордоном подібні «екоснаряди» продаються у багатьох магазинах для садівників, наші ж партизани поки вдовольняються зробленими власноруч.
Проте, є у «зелених борців» й інші методи боротьби за озеленення. Вони також садять рослини в щілини між плитками тротуару, розпорошують спори моху на стіни будівель, підвішують зелень на решітки вікон.
Учасник екологічного руху Євген Дніпровський вважає себе радикальним озеленювачем. Він та інші активісти перекривають дороги в заказниках і заповідниках: як правило, риють траншеї і вбивають арматуру, розвішуючи навколо застережливі таблички.
«По суті, ці дороги нелегальні, їх там ‒ якщо за законом ‒ бути не повинно. Ось ми і робимо так, щоб ніякий великий транспорт не міг там проїхати», ‒ пояснює свою мотивацію озеленювач. Найбільше Дніпровського турбує доля природних заказників: чиновники з року в рік скорочують їхні площі, щоб віддати під забудову і мисливські угіддя для еліт.
Прихильники руху планують провести у жовтні велику тематичну зустріч у рамках форуму «Енергія змін». Ініціатори заходу сподіваються, що завдяки цій зустрічі кількість українських екопартизанів значно зросте.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє Фокус.
Вітчизняні борці за озеленення наразі роблять тільки перші кроки: вивчають досвід західних і російських однодумців і намагаються прищепити ідеї екопартизанства на українському ґрунті. Вони вже почали висаджувати рослини у великих містах, однак, пік несанкціонованої садівничої активності планують на середину осені.
Рух за озеленення з’явився ще у 70-х роках минулого століття в США. Все почалося з того, що кілька американців вирішили розбавити зеленню мегаполіси країни. Тоді учасники групи «Green Guerilla Group» самовільно озеленили занедбану нью-йоркську паркову. Ініціатива виявилася вдалою і поширилась всім світом.
Одним із видів зброї громадських діячів є «насіннєві бомби» (seed bomb) ‒ це суміш насіння, землі та глини, яка, висихаючи, створює легко розчинну оболонку. Їх слід розкидати в місцях, де не вистачає зелені та квітів. В Україні «екобомбардування» розпочнеться в листопаді, і вже навесні у «залізних джунглях» з’являться нові рослини.
«Ми замішали в бомби все підряд ‒ кучеряві квіти, лікарські трави, салатну зелень, моркву, спеції, редис, гарбуз, кабачки, плющ», ‒ розповідає киянка Ольга Мончак, активістка Української молодіжної кліматичної асоціації.
Технологія використання таких бомб згадується у книзі відомого японського фермера та мікробіолога Масанобу Фукуока «Революція однієї соломинки», завдяки яким чоловік засаджував пагорби Японії.
Закордоном подібні «екоснаряди» продаються у багатьох магазинах для садівників, наші ж партизани поки вдовольняються зробленими власноруч.
Проте, є у «зелених борців» й інші методи боротьби за озеленення. Вони також садять рослини в щілини між плитками тротуару, розпорошують спори моху на стіни будівель, підвішують зелень на решітки вікон.
Учасник екологічного руху Євген Дніпровський вважає себе радикальним озеленювачем. Він та інші активісти перекривають дороги в заказниках і заповідниках: як правило, риють траншеї і вбивають арматуру, розвішуючи навколо застережливі таблички.
«По суті, ці дороги нелегальні, їх там ‒ якщо за законом ‒ бути не повинно. Ось ми і робимо так, щоб ніякий великий транспорт не міг там проїхати», ‒ пояснює свою мотивацію озеленювач. Найбільше Дніпровського турбує доля природних заказників: чиновники з року в рік скорочують їхні площі, щоб віддати під забудову і мисливські угіддя для еліт.
Прихильники руху планують провести у жовтні велику тематичну зустріч у рамках форуму «Енергія змін». Ініціатори заходу сподіваються, що завдяки цій зустрічі кількість українських екопартизанів значно зросте.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
В Ужгороді жінки відлупцювали військкомів, аби врятувати чоловіка від мобілізації. Відео
Сьогодні 20:26
Сьогодні 20:26
У Львові хірурги витягнули уламок від снаряду з грудної клітини волинського військового
Сьогодні 19:49
Сьогодні 19:49
На Волині за махінації судять державного реєстратора
Сьогодні 19:31
Сьогодні 19:31
На Волині 14-річний мотоцикліст збив пішохода
Сьогодні 18:19
Сьогодні 18:19
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.