USD 26.8 27.05
  • USD 26.8 27.05
  • EUR 33.3 33.55
  • PLN 7.9 8.05

Василь Гаврилишин: «Оздоровити ситуацію в банківській сфері під силу тільки державі»

Що повинні зробити банкіри, щоб українці знову понесли гроші на депозити? Що відбувається на валютному ринку і чи під силу Національному банку врегулювати ситуацію? На ці та інші запитання відповідає Голова спостережної ради КБ «Західінкомбанк» Василь Гаврилишин.
 
– Василю Богдановичу, насамперед прокоментуйте ті процеси, які відбуваються з курсом гривні до долара. Сьогодні ми чуємо неоднозначні прогнози чиновників та фахівців фінансової галузі. Відсутність стабільності провокує паніку та песимізм в українців.
 
– Чому гривня впала відносно долара? Ті кошти, які сюди вводили іноземні інвестори на банківський ринок та вкладали в акціонерний капітал, були короткостроковими кредитами. Якщо проаналізувати статистику, то на кінець 2008 року та весь 2009-й припадає величезна сума повернення консорціумних кредитів із банківської системи України. Ця сума виливається
 у 3 мільярди 641 мільйон доларів. Упродовж жовтня, листопада та грудня банки повинні були виплатити майже мільярд із тієї суми.
 
Але ці дані стосуються лише банківської системи, а ми всі знаємо, що було багато запозичень в інші галузі економіки. Вони були також короткотривалими. Тепер давайте до цього всього додамо світову фінансову кризу, яка розпочалася з Америки та долинула до Європи. Наші інвестори були стурбовані ситуацією, яка спостерігалася в їхніх країнах, та захотіли забрати гроші з України. Валютний ринок був надзвичайно перегрітий.
 
Можливо, такого ажіотажу не було б, якби гроші у валюті не видавалися на споживче кредитування. Банки один перед одним пропонували цю послугу: паспорт та ідентифікаційний код – і бери грошей стільки, скільки хочеш. Валютні кредити були дещо дешевшими, ніж гривневі, а сьогодні ці кошти потрібно повертати. Усі кинулися в обмінники купувати долари. Всі ці тенденції призвели до знецінення гривні. Причому люди гривні просто не повірили. У доларах не лише повертають кредити, а починають зберігати заощадження.
 
НБУ зайняв неоднозначну позицію. Якщо раніше курс був стабільним у межах коридору, то тепер він є плаваючим. Вільний коридор – умова МВФ. Ще один момент, який варто обов’язково врахувати, – це зменшення експортного потенціалу. Сьогодні маємо від’ємне сальдо по експорту. Металургійні комбінати почали зупинятися, із 30 доменних печей не працює 20. Контакти не заключаються, бо стало невигідно експортувати метал, на який впали ціни. Ця ситуація додала тиску на гривню.
 
– Ви кажете, що люди не повірили гривні і таким чином виходить, що «масла в огонь підлили». Але проблема, мабуть, все ж не в людях, бо більшість із них саме в гривнях отримують зарплати, а не у доларах. Тим паче сьогодні майже не чутно інформації про те, що комусь почали збільшувати платню, а швидше – навпаки. Можливо, за стабільність національних грошей не подбала держава?
 
– Я ще раз повторю, що однією з причин знецінення гривні стало те, що видавалися доларові кредити. Сьогодні можна сміливо говорити про те, що таке рішення було хибним. До 2000 року діяла постанова НБУ, яка передбачала, що кредити у валюті видавалися лише експортерам та суб’єктам господарювання, які мали валютну виручку. Валютні кредити були найбільш популярними в іноземних банків, які зайшли на український ринок. Люди їх брали навіть при купівлі побутової техніки. Ця ситуація розбалансувала ринок. І коли іноземні банки почали забирати кредити з України, гривня почала знецінюватися. Нових кредитів сьогодні дочірнім установам не видають, от і маємо. Споживче кредитування взагалі було бездумним.
 
Тим часом, «Західінкомбанк» кредитував населення в малих об’ємах та у гривневому еквіваленті. Іноземних залучень ми не мали взагалі. Виходили з тих ресурсів, які нам принесло населення. Кредитували лише зі своїх пасивів.
 
– Зважаючи на це, Ваш банк відчуває кризу?
 
– Кризу відчуває кожен банк, в тому числі й наш. Ця ситуація передається від тих, кого ми кредитували. Сьогодні у надзвичайно складному становищі будівельники. Квартири фактично не купуються, будівельники – в розпачі.
Ми дещо зменшили адміністративні витрати, не купуємо нових приміщень. Дещо загальмувався розвиток.
 
– Скорочення персоналу плануєте?
 
– Наразі ні.
 
– Сьогодні фактично припинено іпотечне кредитування і не відомо, коли воно відновиться. Але я хочу поцікавитися Вашою точкою зору стосовно того, що відбувалося з кредитами на житло ще до кризи. Українці сподівалися, що коли на нашому ринку з’являться іноземні банки, то вони пропонуватимуть менші ставки кредитів так само, як це відбувалося за кордоном. Але цього не сталося. Чому, як Ви вважаєте?
 
– Іноземним банкам потрібно було сюди зайти. Власне тому й поширювалася позитивна інформація про ймовірність низьких ставок на кредити. Але всім відомо, що бізнес є бізнес і вкладання інвестицій йде туди, де є більша пропозиція. Тому ніхто не хоче знижувати проценти, щоб втрачати вигоду.
 
– Вас як банкіра нинішня політика, яку проводить НБУ, задовольняє?
 
– Зараз усі банки просять у НБУ рефінансування, бо кожен банк відчуває величезний відтік вкладів населення і проблему з поверненням кредитів від суб’єктів господарювання, які потерпають від кризи. Складна ситуація спостерігається вже третій місяць поспіль, а не так, як було у 2004 році. Криза затягується, люди втрачають роботу. Тому від НБУ хочеться, щоб ту грошову масу, яку люди забрали додому, він поповнив через механізм рефінансування. Ми б поповнили свої пасиви за рахунок НБУ. Ці кошти могли б обслуговувати грошовий потік між підприємствами, щоб забезпечити ліквідність як банків, так і підприємств.
 
– Чи варто, з Вашої точки зору, проводити кадрові зміни в НБУ?
 
– Мені некоректно відповідати на це питання.
 
Хочу сказати про інше: як банкір я дотримуюся тієї законодавчої бази, яку декларує НБУ. Але хотілося б, щоб НБУ захотів почути наш голос. Думаю, банкірів варто було б зібрати за «круглим столом». Сьогодні, на жаль, ситуація є такою, що уряд, НБУ та банки діють кожен за принципом «сам по собі».
 
– Виходить, із Ваших слів, що з часів існування кризи банкірів жодного разу до НБУ чи уряду не запрошували?
 
– Ні, це не так. Я був у пана Стельмаха, був на засідання Асоціації банків. Всі говорили, що потрібно поповнити банківські пасиви, які втратили від забраних депозитів, грошовою масою від НБУ.
 
Наступна проблема стосується валютних інтервенцій. На мій погляд, НБУ здійснює їх не зовсім прозоро: комусь продає долар, а комусь – ні. Нехай би було так, що кожен може взяти участь в аукціоні та подати заявку. Але все відбувається за зачиненими дверима. Ця позиція НБУ не влаштовує банкірів. До всіх мають бути одинакові підходи. Чомусь НБУ вибрав таку тактику, що більше преференцій надавав банкам з іноземним капіталом. Їм раніше надали рефінансування. Не всі мали доступ до купівлі валюти, певні банки мали статус «вибраних».
 
– Що має зробити держава та конкретно НБУ для того, щоб не те що повернути гривні попередні позиції (на це, мабуть, ніхто не сподівається), а застабілізувати курси? Взагалі, таке можливо зробити в нинішній ситуації?
 
– Звісно, що можливо. Найперше – потрібно призупинити видачу кредитів у валюті. На мій погляд, потрібно давати такі кредити лише тим, хто має експортну виручку.
 
Наступне: ми беремо запозичення у МВФ, який нам диктує правила. Вони записали в меморандумі, що курс гривні до долара має бути вільним. НБУ, напевно, хоче дійти до якоїсь верхньої межі і на якійсь позначці зупинитися. Можливо, курс зупиниться після того, як Україна отримає другий транш від МВФ. Але, знову ж таки, потрібно прискіпливо дивитися, на що йдуть ці гроші. Поки відомо, що на повернення кредитів, залучених банками та іншими корпораціями до 15 вересня 2008 року. Не на розвиток чи посилення якоїсь із галузей економіки, а на – на повернення кредитів.
 
– Чи варто, в такому разі, було державі брати таке запозичення у МВФ?
 
– Нещодавно пан Стельмах заявляв, що з 4,5 мільярда ще не використано жодного долара, хоча гроші на рахунок надійшли. Нас також запевняють у тому, що це – дешевий кредит. Це – ніби і вигідно. Але, якщо ми хочемо, щоб наша економіка працювала, то не можна жити за принципом : «сьогодні дав, а завтра – забрав». Таке не сприяє розвитку економіки. НБУ має контролювати великі грошові потоки, які йдуть до нас у валюті, з тим, щоб вони раціонально використовувалися. Я вважаю, що не варто віддавати кредити грошима МВФ.
 
– Я хочу повернутися до теми нестабільності курсу. Сьогодні в народі побутує думка, що на різких коливаннях курсів у державі хтось наживався...
 
– Це – дуже закрита інформація. Я не можу такого стверджувати, що хтось на цьому нажився.
 
– Що спонукало банки встановити комісію за купівлю долара, який і так продавався за високим курсом?
 
– Сьогодні ніхто комісії вже не бере. Доларів майже не купують.
 
– Ваш банк стикається з проблемою дефіциту долара?
 
– Ні, не стикається.
 
– Тим часом, у жовтні-листопаді був певний період, коли не можливо було придбати долари в банку, але активно запрацювали «валютні міняйли». Звідки вони брали долари в таких великих обсягах? Адже до них зверталися люди, яким потрібно було гасити кредити доларами.
 
– В ажіотажний період, коли курс в 10 годині – один, а в 14 – інший, банку було дуже важко зорієнтуватися, що робити. Тому банки не хотіли продавати долари, бо боялися завдати собі збитків. Валютні міняйли ж працюють поза постановами НБУ і вони самі встановлювали і міняли курси на свій розсуд.
 
– З 1 січня будуть закриті обмінні пункти, згідно з рішенням НБУ. Це врегулює ситуацію на ринку чи, навпаки, її ускладнить?
 
– НБУ буде простіше контролювати ситуацію. Я вважаю, що сьогодні є достатньо банківських установ, де можна здійснювати валютні операції. Негативного ефекту точно не буде.
 
– Серед низки антикризових законів, які збирається приймати Верховна Рада України, є проект Комітету ВР із питань фінансів та банківської діяльності «Про особливості капіталізації банків за участі держави». В ньому йдеться про те, що на потреби капіталізації державою буде виділено упродовж 2008-2009 років 50 мільярдів гривень. Як Ви вважаєте, якщо такий закон буде прийнятий, ситуацію в банківській сфері вдасться поправити?
 
– Сьогодні оздоровити ситуацію в банківській сфері під силу тільки державі. Приватних структур, які могли би вливати кошти, фактично немає. Найстабільнішим акціонером банків може бути держава. Принаймні до тих пір, поки до банків знову не повернеться населення.
 
– Яким чином Ви збираєтесь працювати з клієнтами, щоб вони знову понесли до вас гроші на депозити?
 
– Ми намагаємося піднімати процентні ставки. Переглядаємо її кожних два тижні. Даємо вигідні часові умови, тобто пропонуємо покласти гроші на депозит на два-три місяці. Люди не повинні тримати кошти вдома. Гроші повинні працювати. 23% – це привабливі умови для депозитів.
 
– Але ж інфляція також висока...
 
– А що піднялося в ціні? На бензин ціни зменшилися, будівельні матеріали – також в ціні впали. Сільгосппродукція – знизилася. У чому ви бачите інфляцію? Тільки стосовно долара?
 
– Я б не сказала, що ціни на продукти впали. А звідки у Вас така інформація?
 
– Я вчора спілкувався з виробником курятини. Він каже, що раніше курка коштувала 15 гривень за кілограм, а тепер – 10.
 
– Курятину не варто вважати показником. Всім відомо, що ціни на цю продукцію «збили» так звані «ніжки Буша»…
 
– А що, на борошно виросли ціни чи на цукор?
 
– У Вас досить цікавий погляд стосовно проблем інфляції в Україні. Але ж наші співвітчизники купують не лише бензин чи курятину. Відомо, що піднялися ціни не лише на товари продовольчої групи, а й, скажімо, на ту ж побутову техніку…
 
– Я не думаю, що подорожчали товари, які виробляються в Україні. Ця проблема стосується тільки імпортної продукції, бо вона куплена за валюту. Треба підтримувати свого товаровиробника.
 
– Відомо, що Ви не лише банкір, а й політик і є депутатом Луцької міськради. Що скажете стосовно останніх подій у Верховній Раді. Чи запрацює коаліція у складі БЮТ, НУНС та Блоку Литвина?
 
– Я вважаю, що депутати повинні працювати зараз особливо напружено, а не приглядатися до нюансів коаліційних угод. Потрібно враховувати розумні позиції всіх депутатів. Головне, щоб приймалися закони, щоб були голосування. Якщо є вже голова Верховної Ради, то треба й далі їм домовлятися, щоб була й робота.
 
– Чи впливає політика на Вашу діяльність. Ми сьогодні говорили про те, що існує серйозна фінансова криза в світі, але в Україні ситуація ускладнюється ще політичними катаклізмами.
 
– Я не заполітизований і вважаю, що на мою діяльність політика не впливає. В нинішній кризовій ситуації політичну кризу, звісно, потрібно врегульовувати, бо Верховній Раді потрібно діяти і приймати закони. Хочеться, щоб політика мала вплив на економіку, але лише шляхом врегулювання законодавства в інтересах і банкірів, і будівельників, й інших галузей господарського комплексу.
 
– Чому Ви прийняли рішення бути депутатом Луцькради і чому балотувалися за списками саме БЮТ?
 
– Я завжди займав активну позицію як громадянин у цьому місті. Був депутатом міськради кількох скликань. До списків БЮТ мене запросили. Я не був у перших рядах, але висока довіра людей до БЮТ та велика кількість голосів, відданих цій політичній силі, дозволила мені бути депутатом знову. В той час я не був членом ВО «Батьківщина», але мене запросили, бо цінували як економіста та фахівця з питань банківської діяльності і, мабуть, знадобився мій досвід попередньої депутатської діяльності. Вважаю, що наша фракція працює досить ефективно на інтереси громади. Завдяки нашим зусиллям запроваджено земельні аукціони, це стало нормальним джерелом доходів до бюджету міста.
 
– А індивідуальні звернення як до колишнього депутата-мажоритарника бувають?
 
– Звичайно, що так. Є звернення про матеріальну допомогу або повідомлення про проблеми, які потім озвучую в депутатських запитах.
 
– Ви кажете, що цікавили бютівців, які Вас запрошували до списку, як економіст, але працюєте сьогодні в комісії з питань ЖКГ, транспорту, екології та енергозбереження...
 
– Спочатку я працював в «земельній» комісії, але потім було прийнято рішення перевести мене в іншу. Тут також вирішується багато цікавих питань...
 
– А чому ж Вам як банкіру не доручили працювати в комісії з питань бюджету?
 
– Там було дуже багато бажаючих, а я не наполягав.
 
– Чи не найбільшою проблемою ЖКГ Луцька є теплопостачання 40-го та 33-го мікрорайонів Луцька. Ситуація, спровокована конфліктом між Луцькою мерією та підприємцем Олександром Кропивою, постійно тримає в напрузі населення цієї частини обласного центру. На чиєму боці сьогодні Ви як депутат міськради та член профільної комісії?
 
– Це – суто господарський конфлікт і тут важко займати якусь позицію. Сьогодні ні депутати, ні міський голова не можуть одноосібно вирішити цієї проблеми, тривають судові спори. Тільки в судах ця конфліктна ситуація і розв’яжеться. Я підтримую позицію Богдана Шиби, що котельня має бути у власності громади, власне, з такою метою вона і будувалася.
 
– Що потрібно зробити, щоб населення не було заложниках від цього конфлікту й отримувало якісні послуги?
 
– Якщо через суди котельню не вдається повернути, то міськвиконкому та пану Кропиві варто домовлятися.
 
– Коли ЖКГ Луцька працювало ефективніше і якісніше: при керівництві Антона Кривицького чи при нинішньому голові Богданові Шибі?
 
– Ця галузь працює добре, коли є гроші. При Богдану Павловичу краще і своєчасніше відбуваються розрахунки за виконані роботи, так як зараз краще наповнюється бюджет. Але до похвал дуже далеко, бо ЖКГ працює далеко не ідеально.
 
– Ви завжди голосуєте на сесіях в унісон з рішенням фракції чи можете виразити свою власну незалежну позицію?
 
– Є дуже багато рішень, які на сесії голосуються одноосібно.
 
– Чи є корупція в Луцькій міській раді і чи доводиться бізнесменам платити хабарі за рішення, які їх цікавлять як суб’єктів господарської діяльності?
 
– Я вважаю, що цього немає. Сам жодного разу не був учасником таких дій, про які ви кажете. Ніколи нікому сам не давав і ні від кого не брав. Але мені відомо, що подібні розмови є, мабуть, вони й не безпідставні.
 
– Де плануєте святкувати Новий рік. Поїдете за кордон чи залишатиметеся на Волині?
 
– Кожного року я святкую Новий рік та Різдво вдома, бо ці свята припадають на період звітності у банківській сфері, тому завжди потрібно бути на місці, щоб приймати оперативні рішення.
 
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК
Загрузка...
Коментарів: 5
Злидень Показати IP 16 Грудня 2008 13:30
Нізащо і ніколи жодної копійки тепер не віддам банкам! Якщо вона ще звісно буде, та копійка...
лучанка Показати IP 17 Грудня 2008 13:01
Наскільки відірвані від простих людей ці нувориші!!!!!!! Цей луцький, навіть не київський банкір інфляції НЕ БАЧИТЬ!!!!!!! на якій планеті він живе, в які магазини, на які ринки ходить?!!!!!!!
Анонім - лучанці Показати IP 17 Грудня 2008 19:47
А це для тих, кому є БЮТ, інфляції нема
Новорічна Ялинка Показати IP 19 Грудня 2008 10:03
Агов, Волинські новини, змініть пластинку!!!!!!! Невже більше немає про що писати? Одне і теж, тільки під різними заголовками. Несолідно!!!!!
М.Н. Показати IP 19 Грудня 2008 15:21
З початку року банки заробили кажеться 600 000 000 дол. В цьому і біда, що в державі заробляють не виробники, а банки.Шахраювання з суспільством. Обманним шляхом нав'язували кредити в дол. Сьогодні будуть розвідати українця, бо він чуть- чуть став ставати на ноги. Президент - фінансист. Бездарне керування державою, фінансами, суспільством.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.