Вчені розкрили ще один секрет Леонардо да Вінчі. Ось як він створив «Мону Лізу»
Вчені дослідили фрагмент фарби із базового шару картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза» і виявили рідкісний інгредієнт у її складі. Вважається, що це допомогло митцю створити шедевр.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію Apnews.
Вчені визначили, що рецепт олійної фарби, яку Леонардо да Вінчі використав як базовий шар, відрізняється за хімічним складом від інших картин. Також вони зазначають, що художник під час створення картини «перебував в особливо експериментальному настрої».
«Леонардо був людиною, яка любила експериментувати, і кожна з його картин абсолютно різна технічно. У цьому випадку цікаво побачити, що справді існує певна техніка для основного шару «Мони Лізи», – зазначив провідний автор дослідження та хімік Віктор Гонсалес.
У першому шарі фарби виявили хімічну сполуку плюмбонакрит. Це відкриття вперше підтвердило гіпотезу істориків, що митець застосовував порошок оксиду свинцю для згущення та висушування фарби для портрету Мони Лізи.
Також зазначається, що фрагмент фарби, який взяли із базового шару з краю картини для дослідження, був розміром не більше волосини, тому не буде помітним для людського ока.
Під рентгенівським випромінюванням вченим вдалося визначити хімічний склад матеріалу.
«Плумбонакріт – це справді відбиток його рецепту. Це перший раз, коли ми можемо це підтвердити хімічним шляхом», – додав Гонсалес.Експерти припускають, що Леонардо розчиняв порошок оксиду свинцю у лляній або горіховій олії. Потім нагрівав суміш, щоб отримати густішу пасту, яка швидше висихає.
Плюмбонакрит також знаходили у роботах Рембрандта, який писав у XVII столітті. Секрет створення цих фарб міг передаватися від митців століттями.
Леонардо намалював «Мону Лізу» на початку ХVI століття у Флоренції. Ця картина згодом стала всесвітньо відомою і дала назву науковому феномену – «ефект Мони Лізи». Він створює враження, що субʼєкт зображення завжди дивиться прямо на спостерігача, незалежно від того, де той стоїть. Науковці зʼясували, що Мона Ліза на картині не дивиться прямо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію Apnews.
Вчені визначили, що рецепт олійної фарби, яку Леонардо да Вінчі використав як базовий шар, відрізняється за хімічним складом від інших картин. Також вони зазначають, що художник під час створення картини «перебував в особливо експериментальному настрої».
«Леонардо був людиною, яка любила експериментувати, і кожна з його картин абсолютно різна технічно. У цьому випадку цікаво побачити, що справді існує певна техніка для основного шару «Мони Лізи», – зазначив провідний автор дослідження та хімік Віктор Гонсалес.
У першому шарі фарби виявили хімічну сполуку плюмбонакрит. Це відкриття вперше підтвердило гіпотезу істориків, що митець застосовував порошок оксиду свинцю для згущення та висушування фарби для портрету Мони Лізи.
Також зазначається, що фрагмент фарби, який взяли із базового шару з краю картини для дослідження, був розміром не більше волосини, тому не буде помітним для людського ока.
Під рентгенівським випромінюванням вченим вдалося визначити хімічний склад матеріалу.
«Плумбонакріт – це справді відбиток його рецепту. Це перший раз, коли ми можемо це підтвердити хімічним шляхом», – додав Гонсалес.Експерти припускають, що Леонардо розчиняв порошок оксиду свинцю у лляній або горіховій олії. Потім нагрівав суміш, щоб отримати густішу пасту, яка швидше висихає.
Плюмбонакрит також знаходили у роботах Рембрандта, який писав у XVII столітті. Секрет створення цих фарб міг передаватися від митців століттями.
Леонардо намалював «Мону Лізу» на початку ХVI століття у Флоренції. Ця картина згодом стала всесвітньо відомою і дала назву науковому феномену – «ефект Мони Лізи». Він створює враження, що субʼєкт зображення завжди дивиться прямо на спостерігача, незалежно від того, де той стоїть. Науковці зʼясували, що Мона Ліза на картині не дивиться прямо.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Археологи знайшли «неземний» метал у перснях віком до 3800 років: кому вони могли б належати
Сьогодні 00:33
Сьогодні 00:33
У бинтах 1600-річної мумії виявили уривок «Іліади»
Сьогодні 00:15
Сьогодні 00:15
15 серпня: свята, події, факти. Всесвітній день медоносних бджіл та День археолога в Україні
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Луцьку водій Renault здавав назад і збив жінку. Отримав 850 гривень штрафу
14 Серпня 2026 23:43
14 Серпня 2026 23:43
Може зменшуватися взимку на 30%: в Україні мешкає незвичайна дрібна тварина
14 Серпня 2026 23:25
14 Серпня 2026 23:25
Приміщення районної лікарні на Волині планують відремонтувати
14 Серпня 2026 23:06
14 Серпня 2026 23:06
Путін доручив спецслужбам розколоти НАТО і ЄС, – NYT
14 Серпня 2026 22:48
14 Серпня 2026 22:48
Завіз до батьків: за крадіжку дров волинянина ледь не ув'язнили на п'ять років
14 Серпня 2026 22:29
14 Серпня 2026 22:29
З 1 вересня у Нововолинську зросте вартість водопостачання
14 Серпня 2026 22:10
14 Серпня 2026 22:10
В Італії знайшли викрадені картини Сезанна, Матісса та Ренуара
14 Серпня 2026 21:51
14 Серпня 2026 21:51
Перестало битися серце воїна з Волині Юрія Козлова
14 Серпня 2026 21:32
14 Серпня 2026 21:32

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.