Великі плани для маленького міста

Однією із характерних особливостей луцького міського голови Миколи Романюка є часте анонсування проектів та ідей, над якими працює міська влада. З одного боку це добре, якщо громада буде поінформована про плани влади.

Та з іншої сторони часте рекламування своїх планів та часу їх реалізації, може надмірно підвищити вимоги до їх кінцевого результату. Особливо коли ідеться про проекти, успішна реалізація яких залежить від третіх осіб.

Наприклад, нові самоврядці на Хмельницького, 19 дуже активно взялися за визначення меж міста. А заодно - за реалізацію ідеї розширення меж Луцька.

Сама ініціатива не нова, але завзятість, із якою нова влада міста взялась її втілювати в життя, викликає схвалення.

Та сам процес погодження меж міста доволі складний і довготривалий, що безперечно не могло не бути відомим міському голові, або хоча б одному із його радників.

Тому обіцянки Романюка про конкретні дати завершення цього процесу, на нашу думку, були надто передчасними і не до кінця продуманими.

Так, в одному з своїх інтерв'ю міський голова сказав, що на його думку навесні будуть підписані угоди про погодження меж міста з десятьма сільськими радами.

Натомість вже в кінці травня в іншому інтерв'ю Романюк проінформував лучан, що поки «п'ять рад ... прийняли рішення про підписання меж, а три - на стадії прийняття рішення» і для завершення цієї роботи потрібно ще «попрацювати місяць-другий».

У нас нема заперечень - якщо потрібно, то й ще пів року хай працюють міські чиновники в цьому напрямку. Аби успішно. Питання ж складне.

Але навіщо було робити заяви в стилі «такого то числа все буде зроблено»? Тим більше, що міський голова часто підкреслює, що він в першу чергу господарник, а не політик.

Тому тут ще більше слід бути стриманішим у своїх обіцянках. Принаймні тоді опонентам і «друзям» Миколи Романюка буде важче йому дорікнути у недотриманні слова.

Аналогічних прикладів чимало. Серед них - і ідеї з будівництва підземних переходів у місті та завершення будівництва наземного переходу над залізничними коліями.

Візьмемо теж ситуацію з реконструкцією залізничного вокзалу, яка мала розпочатись, зі слів мера до кінця травня. Час ще є (1 день), але навіщо себе підставляти у залежність від активності та швидкості роботи Львівської залізниці?

Схоже може бути і з планам спорудження поблизу Луцька сміттєпереробного заводу. Адже поки остаточного рішення про будівництво заводу конкретним інвестором не прийнято, мабуть не слід анонсувати про успіхи у цій справі. Адже бізнес любить тишу, принаймні до поки не підписані відповідні документи.

Ще одним мега-грандіозним проектом, але з більш туманними перспективами, може стати будівництво аеропорту.

Правда сам міський голова ще доволі недавно запевняв, що «цим питанням більше займається ОДА, адже це не на території Луцька». Тобто місто не надто активно включалося у реалізацію цього проекту.

Тому дещо несподіваним стало недавнє рішення облради, яким 70% пакету акцій ВАТ «Луцьке авіапідприємство» було передано на баланс Луцькій міській раді. Тут вже вся відповідальність напевне буде покладена на ініціатора та лобіста цього питання Василя Байцима.

Правда є сумніви, що до того чи встигне заступник міського голови зреалізувати свій задум до закінчення каденції ради. Надто багато складнощів є у цьому питанні.

Підсумувавши усі ініціативи нової міської влади можна зробити висновок, що в разі їх успішної реалізації за 4-5 років Луцьк може набути нового вигляду і стане схожим на «місто майбутнього».

А поки варто відзначити, що Микола Романюк вже точно увійде в історію самоврядування Луцька. І в першу чергу, як міський голова, котрий за перші пів року своєї каденції зробив найбільше обіцянок про реалізацію масштабних проектів.

Роботи над їх виконанням йому вистачить до кінця строку своїх повноважень. А от чи запам'ятається він лучанам як мер, котрий виконав усі свої обіцянки - покаже час.

Михайло Шелеп, Центр політичного аналізу і виборчого консалтингу

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---