Відвертий як ніколи: Положинський розповів, чим живе без «Тартака»

На початку 2020 року лідер гурту «Тартак» Олександр Положинський шокував прихильників новиною: він іде з групи, яку в далеких 90-х сам створював, сам співав у ній і писав тексти.

Шанувальники почали гадати, що ж сталося. І тільки тепер Сашко відповів на це запитання у програмі «Життя відомих людей» на телеканалі «1+1».

«Зараз я живу таким собі майже пенсійним життям, мало часу присвячую професійній діяльності, багато сиджу вдома, – розповів він. – Цей рік почався для мене не дуже приємно, м’яко кажучи. Мій тато помер у новорічну ніч. І щоб не лишати маму саму у великій хаті, вирішив перебратися до Луцька».

Нарікань на розмірене життя без шоубізнесової метушні артист не має, каже, йому комфортно нікуди не поспішати, ні за що не відповідати.

Читати ще: Помер у новорічну ніч: Сашко Положинський поділився зворушливими спогадами про тата

Утім відповідальності в житті Олександрові ніколи не бракувало. Коли на п’ятому курсі він вирішив відкрити власний бізнес – заклад громадського харчування – у перспективність цієї справи повірили навіть батьки.«На цей бізнес я позичав гроші у батьків, – пригадує Положинський. – І повернув їм їх з відсотками».

Він виконав іще одну обіцянку батькам – здобути освіту за спеціальністю «Економіка підприємства».

«Ми з ними домовилися: я приношу диплом і далі роблю те, що хочу», – усміхається.

Однак одразу робити те, що хочеться, Олександрові шансу не випало. Мама наполягала, щоб улаштувався на завод за спеціальністю.

«Це була імітація роботи, – вважає Положинський. – І я мамі сказав, що це не має жодного сенсу. Гроші я можу заробляти, але хочу, щоб мені було цікаво це робити».

Читати ще: Сашко Положинський передав волинському музею колекцію старожитностей, що зібрав його батько

Шляхи заробітку, щоб було цікаво, чоловік завжди умів знаходити.«Я працював на радіо. Наприкінці 1995 року в Луцьку відкрився перший нічний клуб, де я був першим діджеєм, – провадить артист. – Звісно, не раз і не два батьки питали, коли я візьмуся за щось серйозне, мовляв, це ж не робота».

Однак для Олександра це все було більш ніж серйозно. Коли він дізнався, що в рідному Луцьку відбуватиметься відбір на фестиваль «Червона рута-97», вирішив, що мусить туди потрапити. Хоч не мав колективу, та мав пісні, тож подав заявку так: вписав ще двох учасників, та домовився лише з одним – сином народного артиста Василя Зінкевича Василем, який тоді був десятикласником.

Для запису конкурсних пісень потрібні були гроші. Тоді вдруге спрацювала колись вдало закрита кредитна історія з батьками. Олександр позичив у мами 300 доларів.

Усі старання не були марними: у відборі колектив здобув беззаперечну перемогу. Хоча знайшлися й ті, хто в її чесність не вірив. Та зважати на такі закиди хлопці не мали часу – голова й серце були в передчутті світлого майбутнього, яке пророкували «Тартакові». Та без сумнозвісних «але» не минулося.«Перший фактор – Василь Іванович Зінкевич. Я не знаю, чи це було його особисте рішення, чи хтось підказав, але він звернувся до мене з проханням не залучати Василька до участі в «Тартаку», – каже Положинський.

«Червона рута» відмовилася надати хлопцям уже зроблені пісні, а згодом і виступати їм було вже ніде. Серед переліку гуртів, що, на думку організаторів фестивалю, пропагували секс, насилля тощо, опинився й «Тартак». Відповідний лист написали тодішньому президенту Кучмі й музикантам фактично заборонили виступи на публічних концертах.

Пробиваючи стіни й торуючи шляхи, хлопці навіть не одразу відчули свою популярність.

Творчого потенціалу Олександрові не бракувало ніколи. Тож паралельно з «Тартаком» він створив проєкт «Був’є», а згодом «Ол.Ів.’Є». Та 2020-го він шокував заявою про те, що «Тартак» далі йтиме без нього.«Фактично, рішення було ухвалено трошки більш як за добу. Я не одразу з цим погодився усередині себе», – зізнається.

Учасники гурту вирішили, що він продовжить існування навіть без Положинського, та взяли до команди нового вокаліста.

«Я дуже тішився, що «Тартак» вирішив продовжувати діяльність, – каже Олександр. – На жаль, із того нового, що представив гурт, я не скажу, що це погані пісні, але їх не можна назвати піснями нового етапу. Я не хочу туди лізти, бо це було б неправильно. Мої особисті прогнози щодо того, що буде з «Тартаком», на жаль, невтішні».І поки музикант робить прогнози, прихильниць цікавить, що у нього в особистому житті, яке артист ніколи не мав звички публічно обговорювати.

«У мене були стосунки, які мали шанси перерости в те, що в мене з’явиться родина, діти, але не склалося», – лаконічно відповідає він.

Інколи у його стосунки з жінками втручалася інша кохана – сцена.

«Одні стосунки, мабуть, найбільш тривалі й болісні, я думаю, частково постраждали через мою сценічну діяльність, – зізнається. – Там були ревнощі і до сцени. Моя кохана теж була співачка. Ми припинили одне одного мучити і вона змогла себе реалізувати».

Про власні глобальні перспективи в особистому житті чоловік говорить відверто.

«Жодна жінка не дала мені впевненості в тому, що я її хочу бачити матір’ю своїх дітей, то я й не шкодую, що не маю їх, – запевняє Положинський. – Можна говорити про те, що, в принципі, я ще ніколи не хотів мати дітей. Не вважаю, що коли я помру і не матиму нащадків, це велика проблема».

Читати ще: Лірична і романтична: Положинський презентував нову пісню

Великої проблеми артист не вбачає і в тому, що тепер його не тягне на сцену, як раніше.«Ті концерти, які зараз у мене є, – це відповідь на запрошення. Але такої тяги, як колись, я зараз не відчуваю», – каже він.

Та попри це, Олександр не відкидає того, що замість сцени вийде на інший творчий майданчик – стане режисером кліпів чи фільмів. Головне – не зупинятися. А цього робити він точно не планує.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---