Вірмени Волині не залишили в біді родину загиблого Нігояна. ІНТЕРВ'Ю

Вірмени Волині виконали свій обов’язок перед загиблим Сергієм Нігояном. Про це, зокрема, розповів голова Волинської обласної вірменської організації Михайло Антонян, - повідомляє «Слово Волині».

Ще за князівської доби у Луцьку вірмени утворили власне поселення. У часи розквіту їхньої общини в місті жили 300 заможних родин. Вірмени були чудовими майстрами кам’яної справи, тож без них у місті не постала жодна кам’яниця і навіть мури Луцького замку.

Нині їхні нащадки прагнуть відродити минулу славу. Михайло Антонян розповів про зроблене і плани Волинської обласної вірменської організації.

– Коли розпочалося відродження громади і наскільки вона чисельна?

– Перші спроби були ще 1995 року, але, на жаль, марні. Та коли з’явилася ВАГО «Спілка вірмен України» і в регіонах утворили вірменські організації, спробували згуртуватися вдруге. Волинську обласну вірменську організацію зареєстрували 2012-го.

Земляки на зборах за участі представників Спілки вірмен України обрали мене головою. Напевно, не останню роль відіграло те, що я Заслужений будівельник України, а ще у мене дружина волинянка.

– Які завдання перед собою ставили? Що зроблено?

– Колись за чисельністю луцька вірменська община була третьою в Україні. У Луцьку мешкало 300 заможних вірменських родин. Була церква, вірмени оплатили будівництво 25 сажнів, а це десь 50 метрів муру Луцького замку.

Ми хочемо відродити їхню славу. Вже є договір на оренду приміщення на вулиці Драгоманова, де буде наш офіс та недільна школа. Створили при організації молодіжну спілку, підтримуємо команду з міні-футболу, наші спортсмени цьогоріч візьмуть участь у всевірменських змаганнях.

В організації – понад сотня членів, не враховуючи їхніх рідних. Рахунок у банку дозволяє займатися благодійністю.

– Ви кажете, що не відмовляєте в допомозі тим, хто її потребує. Вірмени Волині не залишилися в біді родину Нігоянів, коли їхній син Сергій загинув на Грушевського.

– Після подій у Києві була позачергова конференція Спілки вірмен України, куди приїхали всі голови общин. Ми пропустили цей біль через своє серце, бо він спільний для вірмен і українців. Кожен посильно підтримав родину Нігоянів. Волинська община теж.

Голова Спілки, народний депутат України Вілен Шавторян і єпископ Вірменської апостольської церкви владика Григоріс Бунятян їздили на похорон Сергія Нігояна. Вони закликали всіх вірмен поводитися помірковано.

До речі, ми не лише своїм землякам допомагаємо. Давно підтримуємо Будинок дитини, що в Луцьку. Торік до Дня захисту дітей відремонтували дві кімнати, а цьогоріч – придбали газові лічильники.

– Вже давно вірмени в Луцьку хочуть повернути історичну назву Вірменській вулиці. Наскільки реальні шанси відновити історичну справедливість?

– Питання перейменування вулиці вже не раз підіймали представники Вірменського культурного центру. Ми їх підтримуємо, але вважаємо, що варто дочекатися слушного часу, щоб не завдати нікому зайвого клопоту. Колись таки повернемо вірменам і вулицю, і церкву. Хтозна, можливо відкупимо стару церкву Святого Стефана, що стала житловим будинком.

– Чи не плануєте будівництво в Луцьку вірменського храму?

– Уже звернулися до Луцького мера Миколи Романюка, з проханням виділити в пристойному місці земельну ділянку. Там хочемо встановити наш національний кам’яний хрест – хачкар, а поруч капличку, щоб молитися та святкувати наші національні свята.

– Якою бачите в майбутньому Волинську обласну вірменську общину?

– Хочу, щоб згадуючи вірмен, говорили не лише про торговців квітами, а про Параджанова, наших спортсменів, поетів, письменників. Мрію, що колись вірменська община буде такою значущою для Луцька, як кілька століть тому. Тож запрошую моїх земляків гуртуватися. Мій телефон (050) 43-80-880.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---