Як НАЗК моніторитиме спосіб життя чиновників і посадовців

Через два роки після створення НАЗК врешті схвалило один з важливих документів - Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, яким мають керуватися працівники агентства. Рішення прийняли 18 травня під час засідання Нацагентства.

Цей Порядок визначає механізм здійснення НАЗК вибіркового моніторингу способу життя суб’єктів декларування з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім’ї майну і одержаним ними доходам, згідно з декларацією.

Отож, яким чином уповноважені особи Нацагентства і за яких умов будуть моніторити спосіб життя чиновників та високопосадовців? Звідки вони мають брати інформацію і що має стати поштовхом для цього процесу? Наголосимо, у згаданому документі йдеться про вибірковий моніторинг.

Життя під «лупою»: що, як і чому?

Найперше, що таке «спосіб життя» в розумінні НАЗК? Згідно із загальними положеннями Порядку, цей термін означає типові форми поведінки суб’єкта декларування та членів його сім’ї, що відображають рівень їх життя і включають володіння, користування або розпорядження ними майном, майновими правами, грошовими активами тощо, зокрема, набуття у власність чи користування нерухомого майна, цінного рухомого майна, у тому числі транспортних засобів, а також видатки для придбання робіт чи послуг, фінансові зобов’язання.

На яких підставах уповноважені особи здійснюють цей моніторинг? Це може бути зроблено на підставі інформації, отриманої від фізичних та/або юридичних осіб, засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить конкретні відомості про спосіб життя та невідповідність рівня життя суб’єктів декларування (членів їх сім’ї) задекларованим ними майну і доходам.

Цю інформацію НАЗК може виявити самостійно, або ж йому можна «допомогти» - надіслати відомості.

Але ця інформація повинна містити фактичні дані або твердження (сарафанне радіо накшталт «я чув, що в голови РДА нова квартира за півмільйона» не підходить).

Уповноважені особи НАЗК отримуватимуть відомості з інформаційних баз даних, реєстрів державних органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності.

Отриману інформацію та відомості порівнюватимуть з відомостями, зазначеними у декларації, щоб з’ясувати, чи відповідає рівень життя декларантів з задекларованими ними майном і доходами.

Якщо НАЗК виявить невідповідності – надішле декларантам повідомлення і згадані особи мають можливість подати письмові пояснення протягом десяти робочих днів.

Який результат?

За результатами здійснення моніторингу складається висновок про його результати.

У разі виявлення ознак корупційного правопорушення цей висновок та інші матеріали також надсилаються уповноваженою особою до суб’єктів у сфері протидії корупції з урахуванням правил підслідності.

У разі виявлення за результатами Моніторингу ознак правопорушення, пов’язаного з корупцією, НАЗК має відкрити відповідне адміністративне провадження.

Якщо ж НАЗК встановить, що рівень життя декларанта не відповідає його декларації, це стане підставою для здійснення повної перевірки декларації.

Як НАЗК має контролювати подачу декларацій

У лютому цього року НАЗК отримало зареєстрований Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до цього документу, НАЗК має контролювати своєчасність подання, правильність заповнення та логічний і арифметичний контроль декларацій.

Повідомити про невчасне подання декларацій може державний орган, де працює декларант (саме там, відповідно до чинного законодавства мають найперше контролювати, чи всі працівники задекларували свої доходи), фізичні чи юридичні особи, або ж ця інформація може бути оприлюднена у ЗМІ.

Якщо НАЗК підтвердить, що згадана особа таки не подала деклараціію, то агентство надсилає їй письмове повідомлення і ця особа протягом 10 днів повинна подати декларацію. Водночас, НАЗК повідомляє про цей факт на місце роботи згаданої особи.

В окремих випадках за несвоєчасне подання декларації можна поплатитися «адмінкою».

Повна перевірка. Що це таке?

23 травня Громадська рада Національного агентства з питань запобігання корупції звернулася за інформацією про повну перевірку електронних декларацій для уточнення статусу проведення перевірок відповідними підрозділами НАЗК. Зокрема, члени Громадської ради вирішили ретельно вивчити декларації депутатів Верховної Ради України, в яких нібито вбачаються ознаки незаконного збагачення, а саме: Геннадія Бобова, Євгенія Дейдея, Андрія Лозового, Сергія Міщенка.

Як уже зазначалося вище, якщо НАЗК під час моніторингу способу життя чи логічного та арифметичного контролю виявить невідповідність останнього доходам декларанта, то це може стати підставою для повної перевірки. Крім цього, повна перевірка може проводитися, якщо декларант займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків (перелік цих посад визначений НАЗК).

Також повна перевірка може проводитися, якщо в декларації вказано «Член сім’ї не надає інформацію». Або ж НАЗК отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації, інших джерел, зокрема від державного органу, органу місцевого самоврядування, інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Залежно від підстав перевірятися декларація може автоматично, або ж уповноваженою особою НАЗК. Порівнюючи та аналізуючи відомості, НАЗК, до слова, крім інформації, вказаної у декларації та наданих від державних органів, може використовувати інформацію зі ЗМІ та мережі Інтернет.

Перевіряючи, Нацагентво має користуватися усіма Державними реєстрами: актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно, реєстру фізичних осіб – платників податків, ЄДР МВС (транспортні засоби). Також отримує інформацію про земельні ділянки, судна та повітряні судна, сільгосптехніку, цінні папери, корпоративні права, інтелектуальну власність, грошові активи, які перебувають у власності декларанта чи члена його сім’ї.

Цікаво, що НАЗК може затребувати відомості з Єдиного реєстру довіреностей. Цей реєстр, на жаль, закритий для громадськості і доступ до нього має обмежене коло осіб. Однак, саме через оформлення прав, які надаються відповідно до довіреності, приховується нерухомість, автомобілі, корпоративні права чи цінні папери.

Що буде, якщо…

Відомості, зазначені у декларації, порівнюються на предмет їх достовірності з інформацією, отриманою з вищезгаданих джерел. Перевіряється також ймовірність конфлікту інтересів та ознаки можливого незаконного збагачення.

Якщо за результатами повної перевірки НАЗК встановить відображення у декларації недостовірних відомостей, Нацагентство письмово повідомляє про це на місце роботи декларанта та до спеціальних уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Якщо під час перевірки виявляться ознаки адмінправопорушення, пов’язаного з корупцією, НАЗК складає відповідний протокол.

Однак це ще не все

Для того, щоб притягнути до відповідальності корупціонера-чиновника, проведеної роботи НАЗК – мало. Власне, для цього створені НАБУ та САП (спеціалізована антикорупційна прокуратура).

Але й це не все. Всі докази, зібрані НАБУ під процесуальним керівництвом САП, мають розглядатися в Антикорупційному суді. І ось з останнім в Україні – поки проблеми, бо він не створений взагалі.

Приміром, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк назвав цей суд «зайвою ланкою»: «Це неправильний шлях для розгляду спеціальної категорії справ — створювати спеціальні суди. Так можна далеко зайти. Тоді давайте будемо створювати спеціальні суди для розгляду конкретних справ… Необхідності в цьому просто немає. Судова система досить велика, цілком здатна забезпечити розгляд усіх категорій справ».

Натомість свого часу підтримали створення антикорупційного суду громадські діячі, Венеціанська комісія, ЄС та США.

І ось, 22 травня, Генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що, на його думку, Україна може обійтися антикорупційною палатою замість Антикорупційного суду.

Якби там не було, але у квітні цього року стало відомо, що суди винесли вироки лише у 17 справах з 57, переданих на розгляд Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, інформує УНН. У 18 справах судовий розгляд так і не було розпочато.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---