Як травматичні спогади впливають на мозок. Дослідження
Дослідники виявили нейронні мережі у мозку, які залучаються під час згадування травматичних подій.
Результати досліджень науковців з Національного інституту фізіологічних наук (NIPS) опубліковано в Nature Communications, пише УП. Життя з посиланням на MedicalXpress.
Вчені дослідили, що одна з ділянок префронтальної кори (dmPFC) є критичною для відновлення асоціативної пам’яті страху у гризунів.
«dmPFC показує специфічну нейронну активацію та синхронізацію під час відновлення пам’яті страху та викликаних реакцій страху. Зокрема – завмирання та уповільнення серцевого ритму», – пояснив провідний автор дослідження Масаказу Агецума.
Він додав, що штучне придушення dmPFC у мишей пригнічувало реакцію страху. Це вказує на те, що ця ділянка потрібна для пригадування асоціативної пам’яті про страх.
Читати ще: Учені навчилися вирощувати другу печінку
«Оскільки вона пов’язана з системами мозку, залученими в навчання, і пов’язаними з ними психічними захворюваннями, ми хотіли дослідити, як саме змінюється dmPFC та регулює нову інформацію асоціативної пам’яті», – продовжив науковець.
Дослідники з'ясували, що префронтальні нейрони поводяться дуже складно: кожен з них по-різному реагує на відчуття та рухи.
Тоді вчені розробили новий аналітичний метод, заснований на «еластичній мережі». Вони використали алгоритм машинного навчання, щоб визначити, які конкретні нейрони кодують пам’ять про страх.
Після отримання результатів науковці проаналізували просторове розташування та функціональний зв’язок нейронів за допомогою графічного моделювання.
Читати ще: Вчені з’ясували, скільки працює мозок після зупинки серця
«Ми успішно виявили нейронну популяцію, яка кодує пам’ять про страх. Наш аналіз показав нам, що обумовлення страху викликало формування нейронної мережі страху і пам’яті з нейронами-концентраторами, які функціонально з’єднували нейрони пам’яті», – каже Агецума.
Тож науковцям вдалося виявити прямі докази того, що формування асоціативної пам’яті супроводжувалося новим асоціативним зв’язком між умовним (наприклад, тон) та безумовним (наприклад, травматичний досвід) стимулом.
«Ми припускаємо, що цей нещодавно відкритий зв’язок може сприяти обробці інформації, викликаючи реакцію страху (CR) у CS (тобто нейронну мережу для перетворення CS-to-CR)», – пояснили вчені.
Довгий час вважалося, що пам’ять формується через посилення нейронних зв’язків, які зміцнюються повторюваною активацією груп нейронів. Результати цього дослідження підтверджують це.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Результати досліджень науковців з Національного інституту фізіологічних наук (NIPS) опубліковано в Nature Communications, пише УП. Життя з посиланням на MedicalXpress.
Вчені дослідили, що одна з ділянок префронтальної кори (dmPFC) є критичною для відновлення асоціативної пам’яті страху у гризунів.
«dmPFC показує специфічну нейронну активацію та синхронізацію під час відновлення пам’яті страху та викликаних реакцій страху. Зокрема – завмирання та уповільнення серцевого ритму», – пояснив провідний автор дослідження Масаказу Агецума.
Він додав, що штучне придушення dmPFC у мишей пригнічувало реакцію страху. Це вказує на те, що ця ділянка потрібна для пригадування асоціативної пам’яті про страх.
Читати ще: Учені навчилися вирощувати другу печінку
«Оскільки вона пов’язана з системами мозку, залученими в навчання, і пов’язаними з ними психічними захворюваннями, ми хотіли дослідити, як саме змінюється dmPFC та регулює нову інформацію асоціативної пам’яті», – продовжив науковець.
Дослідники з'ясували, що префронтальні нейрони поводяться дуже складно: кожен з них по-різному реагує на відчуття та рухи.
Тоді вчені розробили новий аналітичний метод, заснований на «еластичній мережі». Вони використали алгоритм машинного навчання, щоб визначити, які конкретні нейрони кодують пам’ять про страх.
Після отримання результатів науковці проаналізували просторове розташування та функціональний зв’язок нейронів за допомогою графічного моделювання.
Читати ще: Вчені з’ясували, скільки працює мозок після зупинки серця
«Ми успішно виявили нейронну популяцію, яка кодує пам’ять про страх. Наш аналіз показав нам, що обумовлення страху викликало формування нейронної мережі страху і пам’яті з нейронами-концентраторами, які функціонально з’єднували нейрони пам’яті», – каже Агецума.
Тож науковцям вдалося виявити прямі докази того, що формування асоціативної пам’яті супроводжувалося новим асоціативним зв’язком між умовним (наприклад, тон) та безумовним (наприклад, травматичний досвід) стимулом.
«Ми припускаємо, що цей нещодавно відкритий зв’язок може сприяти обробці інформації, викликаючи реакцію страху (CR) у CS (тобто нейронну мережу для перетворення CS-to-CR)», – пояснили вчені.
Довгий час вважалося, що пам’ять формується через посилення нейронних зв’язків, які зміцнюються повторюваною активацією груп нейронів. Результати цього дослідження підтверджують це.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Близько 1200 відвідувачів щодня: луцькому ЦНАПу – 13 років
Сьогодні 19:25
Сьогодні 19:25
На Волині створили регіональний Молодіжний конгрес
Сьогодні 19:06
Сьогодні 19:06
На Волині авто вʼїхало у припарковану автівку дорожньої служби, травмувалися робітники
Сьогодні 18:08
Сьогодні 18:08
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Юрієм Сисоєвим
Сьогодні 17:31
Сьогодні 17:31
Через нічну атаку знищено склад мережі MOYO
Сьогодні 17:14
Сьогодні 17:14
Втікав від патрульних: у Луцьку п'яний водій скоїв ДТП
Сьогодні 16:57
Сьогодні 16:57
Жив з підробленим паспортом і очолював громадську організацію: в Херсоні затримали іноземця, який коригував атаки по місту
Сьогодні 16:41
Сьогодні 16:41
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Анонси
Сьогодні 16:25
Сьогодні 16:25

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.