USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Коронавірус – не «просто грип». Луцький сімейний лікар – про умови роботи в час пандемії. Інтерв’ю

21 Травня 2020 21:14
Про особливості роботи в період карантину, ризики та прогнози, алгоритм дій у разі підозри щодо зараження COVID-19, а також про захист від інфікування та профілактику захворювань в ефірі програми «На часі гість» телеканалу «Аверс» розповіла сімейний лікар, завідувачка амбулаторії Луцького центру первинної медичної допомоги Тетяна Кравчук.

Чи є в лікарів відчуття, що пандемія потроху вщухає?

Так, це відчутно навіть по наших планових записах і візитах пацієнтів. З 11 травня ми потроху почали відновлювати планові візити пацієнтів не за записом, а за телефонним дзвінком. У разі, якщо неможливо надати консультацію телефоном чи спрогнозувати лікування, ми запрошуємо людину в заклад для подальшої тактики чи дообстеження. Також відновили роботу зі скерування пацієнтів, які мають групи інвалідності, на МСЕК. Планові медичні огляди ще не відновлено, оскільки це потребує забору матеріалів, це контакт з біологічними рідинами, ми стараємося це мінімізувати. А коли скеровуємо пацієнтів на дообстеження і МСЕК, потрібні тільки консультації вузьких спеціалістів для підтвердження чи спростування діагнозу.

Можливо, люди трохи заспокоїлися і менше панікують, як це було на початку карантину?

Так. Зменшено карантинні заходи, люди відновили роботу. Дехто навчився давати собі раду самостійно. Було проведено інтенсивну профілактичну роботу, коли звертатися, що приймати тощо, тобто люди в цьому плані вже обізнані.

А чи не призведе це до того, що люди частіше вдаватимуться до самолікування?

Я думаю, що ні. Карантин у нас триває вже понад два місяці. І ніхто сам собі не ворог. У разі будь-яких ускладнень чи погіршення стану, підвищення температури, задухи, посилення кашлю вони телефонують до свого сімейного лікаря.

Але, погодьтеся, певний відсоток людей усе ще висловлюють недовіру лікарям. Як бути із тим самим самолікуванням, адже цьому сприяє і реклама лікарських засобів?

Рекламу ми не можемо відмінити. Але я вже наголошувала, що наші люди свідомі. Коли вони підуть в аптеку, куплять препарат і побачать, що він їм не допомагає, та звернуться до лікаря й після першої консультації відчують різницю, це буде їм наука.

Цікава річ – спільна електронна база пацієнтів. Розкажіть детальніше про електронні медичні картки і як це працює.

Є системи «МедЕйр» та eHealth. Із пацієнтами ми працюємо в системі eHealth, де створено електронні медичні карти. І зараз, у час пандемії та в період, коли розпочався другий етап медичної реформи, можемо дистанційно скерувати пацієнта до вузького спеціаліста чи на додаткове обстеження. Наприклад, людина повернулася з-за кордону й перебуває на самоізоляції. Вона телефонує до свого сімейного лікаря, скажімо, на десятий день, каже, що в неї підвищилася температура, має утруднене дихання, сухий кашель. Лікар може викликати бригаду екстреної медичної допомоги чи зробити електронне скерування в інфекційну лікарню без візиту до пацієнта. Або, якщо людина має якесь супутнє соматичне захворювання – ішемічну хворобу серця, гіпертонію – зробили кардіограму і є потреба скерувати пацієнта на УЗД серця, так само робимо електронне скерування, людина з повідомленням, яке надходить на мобільний телефон, іде в будь-який заклад, який їй ближчий, там його зчитують у системі eHealth і вже бачать, що потрібно зробити.

Пацієнти можуть телефонувати сімейному лікареві в будь-яку пору доби. Ви якось цього уникаєте, можливо, вимикаєте телефон чи заводите спеціальний номер?

Я не можу не взяти слухавку. Можу не почути, але обов’язково перетелефоную. Удома можу поставити телефон на віброрежим, щоб не турбувати близьких, але не пропустити дзвінок, бо він може бути важливим для тієї людини, яка телефонує.

Багато маєте пацієнтів, які уклали з вами декларації?

У мене 1300 пацієнтів.

Але ж не всі вони телефонують?

Люти телефонують за потреби. Хтось може це робити щодня, а хтось – раз на місяць чи раз на три місяці.

Є плинність пацієнтів?

Так, є. Пацієнт має право обирати лікаря чи змінити його без попередження. Це нормально.

Зараз активно говорять про захист лікарів. Як із цим справи, особливо в умовах карантину, коли у вас є підвищений ризик заразитися?

На роботі ми використовуємо індивідуальні засоби захисту. А під час контакту з пацієнтами їх посилюємо. Тобто якщо треба об’єктивно підтвердити чи спростувати той стан, який людина нам озвучила телефоном, ми запрошуємо її в спеціальний кабінет, вдягаємо окуляри, щиток, маску, рукавички, халат і тільки тоді йдемо на огляд. А під час спілкування з колегами використовуємо лише маски й рукавиці.

Зараз дуже велику увагу приділяють засобам захисту. Коли закінчиться карантин, чи увійде у звичку їх постійне використання?

А ми їх і використовували, оскільки пацієнти бувають різні. Можливі й інфекційні спалахи, а ми ж оглядаємо і діток, і вагітних, і старших людей. Та й самі можемо бути переносниками вірусів, тому маски та рукавички в нас були завжди. А населення, думаю, не захоче їх довго носити, дехто й зараз цих правил не дотримується. Ну, частіше мити руки навчилися всі.

Зі слів ваших колег, карантин – захід вчасний і доречний. Це так?

Думаю, так. Якби карантинні заходи запровадили пізніше, кількість хворих була б більшою. Я дуже підтримую думку, що карантин потрібно послаблювати поступово, щоб за будь-яких повторних спалахів, збільшенні захворюваності ми могли їх повернути, а ці етапи не були травматичними для населення.
Як утворюється статистика захворюваності? Вочевидь вона починається з того, що вам телефонують і скаржаться на стан, схожий на коронавірусну інфекцію.

Зазвичай інфікування підтверджується у тих, хто контактував з інфікованими COVID-19. Ймовірні випадки – ті, хто має пневмонію. У мене є сім’я, яка хворіє довго, упродовж місяця, і хай скільки ми робили ПЛР-тест, він показує присутність вірусу. Люди хворі без будь-яких ознак, просто мають легкий перебіг, тобто носійство вірусу теж є, тож маємо бути обережні. Якщо цих людей, скажімо, відпустити на роботу, вони можуть заразити будь-кого. І ці заходи застереження не є фальшивими, їх не створюють для погіршення якості життя людей, а навпаки – для збереження їхнього здоров’я та запобігання ускладненням.

Пневмоній було і є багато, статистика з цього приводу не тішить. Чому зараз так б’ють на сполох?

Вірус має високу контагіозність, збудник дає велику летальність. Якщо від сезонного грипу смертність становила 0,01%, то відCOVID-19 на Волині це близько 10%. Ми маємо бути дуже обачними. Якщо не дотримуватися застережних заходів, захворюваність буде зростати. Грип може літати в повітрі, коронавірус більше осідає на поверхнях. Він має ліпідну оболонку, яка розчиняється за рахунок мильних засобів, тому ми акцентуємо увагу на частому митті рук з милом.

Чи можна сказати, що за період карантину лікарі набули досвіду? Адже на початках було чимало паніки, ви мусили їй протистояти.

Так, маємо відповідні алгоритми дій, вони базуються на роботі і наших, і європейських лікарів. Наші лікарі, які їздили на допомогу італійським колегам, набралися там досвіду й змогли допомогти нам, адже ми не могли спрогнозувати, як поводитиметься вірус, наскільки він може змутувати, вражати населення, не знали, як лікувати, які засоби використовувати.

Повертаючись до статистики, хто, зрештою, ставить оту галочку і людина потрапляє до переліку тих, хто захворів?

Є два види обстеження: експрес-тест, який не є стовідсотково достовірним, це близько 60% правдивості, та ПЛР-тест, який є найбільш достовірним і правдивим методом для підтвердження коронавірусу. Це змив з носа і орофарингеальний мазок, які бере наша мобільна бригада, що практикується на цьому. Медики вдягають спеціальні засоби захисту, виїжджають, беруть ці зразки й відвозять у лабораторний центр. Якщо діагноз підтверджується, це і є ще одна галочка до статистики. Але мусимо врахувати, що більш як 50% випадків – це легкі та середні ступені захворювання.

На жаль, є летальні випадки. Наскільки точним є те, що людина пішла з життя саме через коронавірус?

Враховуючи летальні випадки, які траплялися на Волині, то здебільшого це були люди старшого віку. Я не знаю, чи вони пішли до загальної статистики смертності від коронавірусу, оскільки причиною смерті могла стати і серцево-судинна недостатність, яка була у пацієнта роками, а він міг бути просто носієм вірусу.

Часто говорять про те, що реальну статистику приховують, не записують, що людина померла від коронавірусу.

Навпаки, напевно, наші люди думають, що цифри смертності від коронавірусу перебільшують. Тобто якщо в померлого позитивний ПЛР-тест, то його записують як такого, що помер від цієї інфекції. Але в довідці про причину смерті може бути вказаний інший діагноз, а результат ПЛР-тесту може бути пізніше. Його роблять для того, щоб уберегти родичів і близьких померлого від зараження.

Ви почуваєтеся захищеною?

Напевно, більше переживаю за своїх дітей і близьких, оскільки вони залишаються вдома, а я ходжу на роботу. Сподіваюся, що у нас все буде гаразд. Ми маємо в це вірити, але разом з тим не маємо розслаблятися. Мусимо бути впевнені в собі, у своїх діях, у своєму захисті та в людях, із якими спілкуємося. Якщо не впевнені – дотримуйтеся дистанції.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
олежик Показати IP 21 Травня 2020 23:14
герой)

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus