З 2025-го вчителям малокомплектних шкіл не платитимуть з бюджету: у МОН роз'яснили зміни

Уряд вирішив не фінансувати з держбюджету зарплату вчителів, які викладають у школах з малою кількістю учнів. З 1 вересня 2025 року під такі обмеження потраплять школи, де вчиться менш як 45 дітей, а ще через рік – школи, де вчиться до 60 учнів.

У Міністерстві освіти і науки роз’яснили рішення уряду та пояснили, які є варіанти для дітей і вчителів з маленьких шкіл, пише УП. Життя.

Що зміниться?

З 1 вересня 2025 року вчителі у школах, де є менш як 45 учнів, не будуть отримувати зарплату коштом освітньої субвенції. А з 1 вересня 2026 року це нововведення також стосуватиметься шкіл, де вчиться менш як 60 дітей. Школярі будуть їздити до опорних шкіл.

Водночас це рішення не стосується початкових шкіл і діятиме тільки для освіти на рівні 5-11 класів.

Початкові школи, у яких навчаються менш як 45 і менш як 60 учнів, продовжать отримувати державне фінансування.

«Початкова школа має бути якнайближче до дитини: якщо старші учні можуть подужати дорогу до опорної школи, маленьким дітям це буде складно», – пояснюють у МОН.

Читати ще: Може підвищити конкурсний бал: МОН впроваджує добровільний фаховий іспит для деяких вступників

Також до розрахунку освітньої субвенції кожної громади додали всіх дітей шкільного віку. Тобто громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи.

Це означає, що місцеві органи самоврядування можуть вирішити: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.

Схожі рішення вже ухвалювали щодо сільських шкіл. Зокрема з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.

«Доступ до якісної освіти для всіх дітей – одна з головних цілей роботи МОН. Такі міжнародні дослідження, як PISA, а також результати ЗНО (НМТ) показують, що учні із сільських шкіл зазвичай мають нижчі навчальні успіхи, ніж їхні однолітки з малих і великих міст. Тому найперше забезпечення доступу до якісної освіти стосується дітей із сіл», – кажуть у відомстві.

Що буде з учнями маленьких шкіл?

У МОН кажуть, що місцева влада має організувати підвезення дітей до опорної школи. Їх у таких поїздках має супроводжувати вчитель.

Опорна школа – це школа, у яку привозять дітей із різних населених пунктів на відстані до 30 кілометрів. Вона більша, забезпечена вчителями й краще оснащена.

Читати ще: В Україні 24% дітей навчаються онлайн

«Для підвезення дітей держава вже другий рік поспіль виділяє субвенцію на закупівлю автобусів – по мільярду гривень. Торік у співфінансуванні з місцевими бюджетами вдалося закупити понад 450 автобусів», – кажуть у відомстві.

Що буде з учителями?

Якщо місцеві органи самоврядування вирішать не фінансувати роботу малокомплектної школи самостійно, вчителі зможуть влаштуватися на роботу в опорних школах. Їм також мають забезпечити підвезення.

Навіщо припиняти фінансувати маленькі школи?

У школах І-ІІІ ступенів, де навчаються менш як 45 учнів, немає можливості сформувати класи. Діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (у початковій школі), які обʼєднують учнів різного віку. Як зазначають у МОН, через це вони не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування.

Зазвичай у таких школах не вистачає вчителів. Педагоги не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмету, щоб отримувати достатню зарплату, тому деякі дисципліни викладають непрофільні вчителі.

«Рішення уряду має стимулювати місцеві органи самоврядування довозити дітей у більші школи, які укомплектовані вчителями, технічно забезпечені тощо», – кажуть у МОН.

Читати ще: Коли закінчиться навчальний рік 2024-го в Україні. Роз’яснення МОН

Також держава сподівається підвищити якість освіти для дітей у селах. Міжнародне дослідження PISA-2022 показало, що учні із сіл відстають від однолітків із міст на 4,5 року за навчальними результатами.

Також торік учні з сіл показали гірший результат на НМТ. Середній бал сільських школярів з української мови був на понад 6 балів меншим, ніж учнів із міст; з математики – на понад 8 балів; з історії України – майже на 3 бали. При цьому сільська освіта потребує більших фінансів.

«На освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті – 24,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячі гривень. Це повʼязано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів. Тобто освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю», – кажуть у МОН.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---