Замість картоплі – ящик книжок. Як на «Бандерштаті» долучитися до проекту «Військо читає»

За рік існування ініціативи «Військо читає» понад 20 тисяч книжок надійшли до військових частин та навчальних закладів ЗСУ. Долучитися до цієї ініціативи можна безпосередньо під час фестивалю «Бандерштат», який наразі триває біля Луцька.

Під час першого фестивального дня кілька сотень книг передали військовому госпіталю, частині Національної гвардії та Луцькому прикордонному загону. Ініціаторами проекту стали ГО «Реформація» та видавництво «Наш Формат».

Засновник видавництва Владислав Кириченко розповідає: «Реформації – просвітництво, яке б переросло в процвітання нації».«Те, що зробив Мартін Лютер 500 років тому, ми маємо зробити за короткий проміжок часу, за 10-12 років. Ми маємо змінити свідомість нашого народу безтравматично, через просвітництво, щоб ми стали іншою нацією - спроможною, розумною, синергійною, і ввійшли хоча б у топ 30 економік світу. Один із наших проектів - «Військо читає» - покликаний зробити так, щоб за 10-20 років наші військові стали елітою нації, щоб наше військо було б якщо не найрозумнішим в Європі, то хоча би в першій п’ятірці», - пояснив він.

Нагадаємо, біля Луцька відбувається фестиваль українського духу «Бандерштат». Фестиваль стартував у п’ятницю, 6 серпня, і триватиме до неділі на території села Рованці, просто по сусідству із Центральним парком Луцька. Під час заходу всі охочі мають можливість стати донаторами проекту «Військо читає»: придбати книгу для військових і підписати її, а волонтери доставлять книги вже до адресатів. Видавництво ж, своєю чергою, обіцяє подвоїти внесок.Читати ще: Усе, що треба знати про «Бандерштат-2021». Програма, ціни, цікавинки

Презентував цей проект разом із Владиславом Кириченком ветеран АТО, військовий психолог Валерій Чоботар, який і поділився власною історіє з читанням у війську.

«Для мене почався цей проект в 2014 році, коли Владислав привіз на базу, де був мій підрозділ, великий паперовий ящик з книгами. Це були нові книги щойно з видавництва. Ці книжки розібрали миттєво, хтось брав з собою на передову, хтось читав в підрозділі. Ось так замість кількох мішків картоплі, якої було вдосталь, Влад привіз нам книжки», - зауважив він.Валерій Чоботар розповідає: перебуваючи в селі Піски, він отримав на пошту електронний примірник книги Генрі Форда «Моє життя і робота» з проханням від видавництва написати післямову до книги.

«Я тоді звернув увагу, скільки в моєму підрозділі людей читає. Це було одне з найкрутіших вражень із найкрутішого досвіду: скільки розумних, освічених, здібних людей прийняли рішення піти на війну. І цей показник став показником якості», - пояснює ветеран АТО.«У нас є така мрія, щоб за 15-20 років українське військо стало військом людей, які можуть не тільки підбити танк, а й виросли на правильних книжках, - додає Владислав Кириченко. - У мене був один хороший приятель, який пройшов дві чеченські війни. І коли чеченці програли, я запитав, чому вони програли війну. А приятель відповів: через те, що їхні польові командири не читали книжок. Тому я сподіваюся, що за кілька років у нас буде не 1-2 генерали-інтелектуали. Я сподіваюся, що офіцерський корпус за кілька років стане іншим».Зрештою, резюмує Валерій Чоботар, книжка – це і тренажер для мозку, і засіб проводити дозвілля, і спосіб концентрації, й навіть терапія: «Іноді впоратися зі своїми станами допомагає чужий досвід. Коли ми читаємо книгу, працює наше тіло, в нашому мозку відбуваються певні процеси, ми співпереживаємо. Книги – це колосальний досвід, який ми можемо пережити завдяки комусь».

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---