USD 39.75 40.10
  • USD 39.75 40.10
  • EUR 39.85 40.30
  • PLN 9.75 9.97

Звірі і люди: кому заважають зубри у волинських лісах? ФОТО. ВІДЕО

16 Березня 2011 10:36
Волинські захисники природи занепокоєні долею зубрів, які проживають на території Звірівського мисливського господарства. Зокрема вони підозрюють, що їх популяція зменшується, в чому «допомагають» люди.

Натомість лісники кажуть, що із зубрами все в порядку, а захисники природи лише заважають лісникам у і так непростій роботі, ні в чому не допомагаючи.

Волинським зубрам не вистачає «свіжої крові»


Нещодавно до Волинської обласної організації Українського товариства охорони природи надійшла інформація, що у заказнику зубра не можуть дорахуватися кількох тварин, які проживають у спеціальному вольєрі для розведення цього виду.

Природоохоронці, які входять до спеціальної експертної групи, що займається проблемами збереження зубрів на Волині, вирішили перевірити чутки і самостійно порахувати тварин.

Як розповів член експертної групи Михайло Химин, минулого року у Волинській області почали реінпродукцію зубра, так би мовити завезли «свіжу кров».

«Нових зубрів привезли до нас з Хмільницького лісового господарства Вінницької області. До речі, в свій час зубри з Волині були переселені туди. Там вони успішно розмножилися. Тому влітку 2010 лісівники прийняли рішення в угіддях мисливського господарства «Звірівське» у спеціальному вольєрі поселити п’ятьох зубрів, котрі мають з часом дати потомство, так би мовити із прив’язкою до місця», - пояснив захисник природи.

Спочатку на Волинь доправили двох самців, а трохи згодом до них приєдналося ще три самки. Проте, за словами Михайла Химина, одна з них майже відразу загинула від хвороби. Методом простих підрахунків природоохоронці засвідчили наявність 4 зубрів. Однак вже у жовтні 2010 під час чергового візиту до мисливського господарства вони недорахувалися однієї тварини.

Відповіді, куди подівся зубр, від лісників так і не надійшло, як і ніхто не надав жодних документів, які могли б засвідчити чи пояснити смерть тварини, - запевняють природоохоронці.

Пізніше начальник відділу мисливського господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Руслан Люшук пояснив «ВН», що одного зубра вони просто випустили з вольєра у ліс, аби той приєднався до решти стада.

«Вольєр в першу чергу призначений для утримання та розведення. Тобто тварина пожила певний час, освоїлася і ми її випустили», - пояснив зникнення зубра із вольєру Руслан Люшук.

Між тим зовсім нещодавно до захисників, з їх слів, знову надійшла інформація, що на території ДПМГ «Звірівське» кудись подівся ще один зубр. Експертну групу під час виїзду у лісництво супроводжував репортер «ВН» (див. відео).

Чи є що ховати лісівникам?

Директор господарства Андрій Шпорук з експертною групою привітався непривітно. Спочатку уважно оглянув документи, які йому на ознайомлення привезли із Ківерцівської районної ради, а потім заходився випитувати, що від нього хочуть «усі ці перевірки».

Коли члени комісії пояснили мету візиту і попросили організувати чи підводу чи автомобіль, на яких вони могли б доїхати до вольєру, керівник господарства сказав, що коней у нього немає, а їхня «Нива» вийшла з ладу.

Хоча вже через декілька хвилин усі присутні спостерігали за працівником господарства, який поспіхом заводив коней до конюшні, а директор ДПМГ «Звірівське» постійно «консультувався» з кимось по телефону.

Репортер «ВН» поцікавився у Андрія Шпорука, як часто у них трапляються подібні перевірки.

«Така експертна група приїжджає перший раз. Раніше їх ніколи тут не було. – сказав директор і додав, - Ви не побачите тут зубрів, це ж дикий звір, його непросто побачити. Ви крику наробили і хочете побачити зубра. Ну це ж нереально».

Зрештою, після довгого очікування вся група вирішила їхати на власному транспорті.

«12 років ми топчемося на місці»

По дорозі Михайло Химин розповів, що складається таке враження, ніби справою збереження зубра сьогодні ніхто не хоче займатися.

«Взагалі достовірну чисельність зубрів на сьогоднішній день не знає ніхто. Експертна група нараховує одне, а по паперах воно зовсім інше. І от таку маємо картину. Це вже виходить 12 років ми топчемося на місці. А кожен рік завдяки браконьєрам та іншим невідомим чинникам 1-2 зубра відпадає», - зауважив природоохоронець.

Крім того, захисники природи стверджують, що Волинське обласне управління лісового господарства абсолютно не зацікавлене у тому, щоб зберегти зубра.

«Інформація про роботу господарства не зовсім відкрита, її постійно намагаються утаємничити. При цьому єгерська служба мисливського господарства та державна лісова охорона забувають, що рослинний і тваринний світ є власністю держави, а громадськість повинна контролювати цю ситуацію», - погодився із захисниками природи ще один учасник експертної групи, депутат ківерцівської райради Федір Доридор, який очолює постійну комісію райради з питань охорони навколишнього середовища.

Зубри є, а от скільки їх?

Під час довгої подорожі у лісі учасники експедиції бачили скрізь плямистих оленів, диких кабанів, безліч птахів. Для тварин при дорозі облаштовані годівниці з сіном, для охочих подивитися на цей «природній зоопарк» побудовані дерев’яні альтанки.

«Це лише зовні все так прекрасно. Але ось ці дикі свині, яких ви бачили зовсім ніякі не дикі», - каже раптом Федір Доридор.

«Та ніколи б дика свиня не підійшла й близько до людини. А ці відразу приходять і їсти просять. Цих «псевдо диких» кабанів сюди привезли, аби потім показувати, що тут багато диких тварин», - каже депутат.

Інші захисники природи додають, що побачити тих самих зубрів дуже складно, так само як і корінного жителя волинських лісів – благородного оленя. Тому потрібно піклуватися про тих, хто зникає, а не виводити «нові породи диких свиней», - кажуть захисники природи
Незважаючи на песимізм директора мисливського господарства, експертній групі таки вдалося у вольєрі натрапити на слід зубрів. Після довгого бродіння лісовими хащами природоохоронцям пощастило зустріти цих тварин – їх, як і у жовтні, виявилося троє. Відтак, інформація, яка, зі слів природоохоронців, стала причиною виїзду експертної групи, не підтвердилася.

Натрапити на ціле стадо зубрів, група так і не змогла. Проте явні сліди життєдіяльності тварини вказували на те, що зубри все-таки живуть у звірівських лісах. Хоча й надалі залишилося відкритим питання, яка ж насправді чисельність стада.
Держава працює, а громадськість лише контролює
Незважаючи на закиди захисників природи, лісівники стверджують, що знають скільки зубрів живе у їхньому мисливському угідді.

«Минулого року ми нарахували 23 зубри», - розповідає Руслан Люшук.

Крім того, лісівник заперечив усі звинувачення на адресу їхнього мисливського господарства. Каже – захисники природи лише вміють перевіряти та претензії пред’являти, а от допомогти реальними діями не здатні.

Насамкінець він взагалі поставив під сумнів законність існування експертної групи, яка, за словами Руслана Люшука, створювалася лише на 2009 рік.

Незадоволений претензіями природоохоронців і начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник.

«Люди, які нічого не роблять, постійно критикують тих, хто хоч щось робить. Я не стверджую, що програма «Зубр» виконується повністю, проте замість критики і громадськість, і журналісти, і представники влади повинні об’єднатися і працювати над проблемою спільно», - зазначив керівник управління.

В свою чергу ще один член Українського товариства захисту природи Сергій Григоренко, якому також не байдужа проблема збереження зубрів на Волині, висловив свою точку зору.
«Декілька років тому я неодноразово пропонував завезти зубрів із Росії із парку «Орловське полісся», керівництво якого погодилося надати зубрів безкоштовно. Я особисто їздив туди із працівниками лісового та мисливського господарства. Проте згодом лісівники відмовилися від цієї пропозиції, а вже через декілька років купили зубрів в Україні за гроші», - зауважив Сергій Григоренко.

За словами Григоренка, зацікавлена громадськість області всіляко намагається долучатися до проблеми збереження зубрів. Головна роль природоохоронців у цій справі – це нагляд та контроль, а вже спеціальні державні органи повинні виконувати конкретні заходи, адже на це держава їм виділяє кошти й за це вони отримують гроші.

Крім зубрів, «Звірівському» не вистачає прописки
Зрештою опіка над волинськими зубрами – не єдина проблема, яка існує навколо діяльності ДПМГ «Звірівське». Місцеві жителі жаліються, що скоро їм взагалі заборонять ходити до лісу. На територію господарства не пускають навіть сільського голову Звірівської сільської ради Сергія Панасовича.

«Днями я приїхав сюди у справах і поставив на стоянці свій автомобіль, то потім до мене прийшли з претензіями, чому я його тут залишив і попросили негайно забрати», - розповів сільський голова.
Причиною такого ставлення до своєї особи він вважає особисту неприязнь керівника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдана Колісника.
Цікаво, що Богдан Колісник, який вже десять років керує лісами Волині, живе на території ДПМГ «Звірівське» у державному будинку.
Проте Богдан Колісник, за словами сільського голови Сергія Панасовича, вже давно намагається приватизувати цю територію разом із будівлею. Для цього він звертався до сільської ради, щоб остання надала адресу його помешканню, що автоматично б ввело цю державну землю у межі Звірівської сільської ради.
Проте за словами Сергія Панасовича, це суперечить закону.
«Територія на якій стоїть державний будинок, належить держлісфонду. Звідти її вилучити не так просто. Проте Колісник просить, щоб ми ввели цю територію в межі села. Звичайно, лише після цього він зможе приватизувати цю ділянку і будинок», - розповів сільський голова.

Зрештою звинувачення на свою адресу Богдан Колісник назвав «синдромом Наполеона».

«Що таке голова сільської ради і чого я повинен бути сердитий на місцевих мешканців? Я про це навіть ніколи не думав, ви мені очі відкрили. Це дико і смішно», - здивувався керівник волинських лісівників.

«Природоохоронна прокуратура подала на нас до суду за те, що ми не хочемо надати адресності господарству», - каже сільський голова Звірова.

«Але ж це не наші повноваження. Це повноваження обласної ради. Ми пояснили, що це є природно-заповідний фонд, є заказник зубра. Ми тоді той суд таки виграли. До речі, суддя сказав їм «сховайте ту справу і нікому не показуйте, що ви таке клопотали», - пригадав Сергій Панасович.

Проте Богдан Колісник давню справу не закинув і продовжує клопотати, аби у мисливського господарства таки з’явилася звірівська прописка.

«Я не розумію, у чому тут порушення закону? Це є мисливське господарство, яке немає адреси. Коли в свій час будували такі гаївки за межами населених пунктів, не подумали про те, щоб дати їм адресу. Виходить, що я приписаний на вулиці, якої фактично немає», - пояснив своє прагнення отримати адресність Богдан Колісник.

Депутати сільради це розуміють, тому запропонували чиновникові розробити схему-планування на всю територію сільської ради. Проте, як розповів сільський голова, для головного лісівника області це виявилося надто дорогим задоволенням і він відмовив.
«То виходить, що ми і адресність маємо надати і за план самі заплатити», - обурився Сергій Панасович.

«Елітні полювання» - міф чи реальність?

Місцеві жителі також розповідають, що в угіддях час від часу влаштовують «елітні» полювання. Фактів, які б напряму про це свідчили, експертна група не знайшла. Проте у лісі обабіч доріг можна побачити багато спостережних майданчиків.

«Такі майданчики дуже зручно використовувати під час полювання», - переконаний активіст Українського товариства охорони природи Сергій Григоренко.

Звичайно, полювати в ДПМГ «Звірівське» дозволено, але для цього потрібен спеціальний дозвіл від Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, керівником якого є Богдан Колісник. Та далеко не всі бажаючі можуть туди законно «піти на звіра», стверджують місцеві мешканці.

«Та не тільки місцеві не полюють. Тому що мисливське господарство – це не місце для полювання. Ви ж бачили, звір є. То що ви хочете, щоб його там не було? Так, тут справді не можна стріляти, тут не можна їздити, тут не можна влаштовувати пікніки там, де це не потрібно. Це ж державна територія», - пояснив Богдан Колісник.

Зрештою, беззаперечних доказів того, що «царські охоти» все ж відбуваються саме у цих лісах – немає. Хоча ці чутки поширюються серед людей уже не перший рік, тому на них не можна просто не зважати.

Також залишається лише гадати, чому ще 10-15 років тому на Волині нараховували близько 200 зубрів, а сьогодні їхню кількість можна порахувати мало не на пальцях.

Лісівники, звичайно, нарікають на безпідставність звинувачень зі сторони захисників природи, адже звір у лісі є, він постійно підгодовується, а те, що тварин стає менше, винні винятково браконьєри.

Проте претензій до лісників ось уже який рік не меншає. «Наскільки можемо, то і боремося, але ви бачите, який супротив. Вони, напевно, думають, що стали хазяями у цьому лісі, власниками Волині і всього того багатства, яке на її території знаходиться» - висловив своє занепокоєння депутат ківерцівської райради Федір Доридор.

Ірина НОВОСАД
Фото і відео - автора
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
Лісник Показати IP 18 Березня 2011 09:30
Богдана Колісника і його двох синків давно слід гнати в шию з лісового господарства. Вони лише вирубують ліс, набивають кишені грішми і бракон'єрствують в лісових угіддях
Zozulechka Показати IP 18 Березня 2011 20:50
Не знаю, як у Звірові (двічі там бувала з колегами взимку, але зубрів так і не довелося побачити)...Місцеві працівники завжди казали, що то треба геть зрання їх чатувати у лісі, а вдень їх і не побачиш. От у Біловезькій пущі, звідки й, власне,були завезені на Волинь у 1965 році, вони точно Є!!!!! http://www.volyn.com.ua/?rub=21&article=7&arch=

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus