Чи здатна українська економіка захистити своїх бійців

Декларуючи пільги людям, які захищали свою країну і продовжують її захищати ціною власного життя, держава, на жаль, не в змозі їх забезпечити. Чи таки потягне пільги - хотілося б вірити, що так, але наразі українська економіка не тягне нічого. Часто все зводиться лишень до очікування доброї волі від Заходу.

Про це під час прямого ефіру на телеканалі «Нова Волинь» говорив голова Волинської облради, засновник Фонду «Тільки разом», член президії політради партії УКРОП Ігор Палиця вчора, 13 жовтня, напередодні Дня захисника України.

Власне, на питання, чи зможе українська економіка забезпечити обіцяні пільги для учасників бойових дій, Ігор Палиця зауважив, що офіційні цифри, на жаль невтішні. Це і дефіцит бюджету у 80 мільярдів, і прогнозоване невиконання показників, і відсутність стабільності валютного курсу. Але головна причина криється не в бідності країни, а в жадібності верхівки. І саме тому Україна не може захистити людей, які боролися за її цілісність.

«Українська економіка зараз намагається працювати за цивілізованими, ринковими принципами. Але, на жаль, на найвищих рівнях, є велике бажання набити кишені. Якщо, до прикладу, ціна вугілля, яке видобувається в Україні, прив’язується до ціни в Ротердамі, то з неї треба виключити вартість транспортування з Ротердаму, а не додавати, як це роблять у нас», - акцентував він.

І такі абсурдні речі – в усіх сферах, у тому числі і взаєминах з ЄС. Приміром, посол ЄС в Україні прямим текстом говорить, що Євросоюз дасть 600 мільйонів євро, якщо Україна зніме мораторій на вивіз кругляка. Але ж Україна сама могла б переробляти цю сировину, українці мали б роботу, а податки платилися в бюджети. Проте сусідам-партнерам це не вигідно.

«Ми в себе маємо дати пільговий режим з переробки кругляка, дати пільги для налагодження власного виробництва, щоб замінити імпорт. Натомість сьогодні українці їдуть в Польщу і заробляти, і за покупками. А в Україні за 2 роки ніхто не прийняв законів, які б спонукали людей піднімати бізнес в своїй країні у будь-якій сфері. Україна втрачає мільярди на заниженій вартості недооподаткованого товару. Чому? Якби було дорожче - українці не купували б імпортне, а думали як робити своє. А логіка проста: Європа не дає нам свою базу даних, бо їй цікаво щоб ми платили і купували те, що вони не спожили. Європа поводить себе так, як ми дозволяємо вести з собою, і вважає Україну країною третього світу», - наголосив Ігор Палиця.

Повертаючись до теми піклування про бійців, голова облради розповів про програму забезпечення житлом бійців АТО.

«Обласна програма забезпечення житлом бійців АТО із задоволенням була б прийнята, але скоро в обласному бюджеті миші будуть бігати. Нам не вистачає тих коштів, які центральний бюджет залишає, навіть на нагальні потреби», - пояснив голова облради і додав: якщо віднайдуться ресурси (зокрема, завдяки роботі КП «Волинприродресурс»), таку програму можна прийняти.

Якщо ж заглибитися в питання забезпечення житлом бійців, то насправді у місцевих радах є важелі, але ті ними не користуються. Ігор Палиця переконує: велися перемовини і волинські забудовники наразі готові співпрацювати з органами місцевого самоврядування, у тому числі з Луцькою міською радою. Вони готові віддавати 12-15% квартир місту.

Натомість цифри – річ уперта. Відповідно до статистики, якою оперує голова облради, за 2015-2016 рік у Луцьку здано в експлуатацію 40 тисяч квадратних метрів житла. Це 657 квартир. З розрахунку зазначеної вище формули, місто мало б отримати мінімум 100 квартир за те, що їм надали ділянки. Адже жодна з ділянок, де збудовані ці квартири, не була продана на аукціоні.

«За 4,2 мільйона вони продали 657 квартир і нічого не дали місту. А 100 квартир, які місто могло отримати за цією схемо, якщо рахувати по 9 тисяч квадратний метр і площу однієї квартири 50 квадратних метрів – це 45 мільйонів. Виходить, місто втратило або 100 квартир або 40 мільйонів на інфраструктуру. Якби воно хотіло допомогти атовцям, воно б допомогло. Та за останні роки тільки черги на квартири збільшуються, а самі помешкання не надаються. Водночас потребують житла не лише учасники АТО, а й медики, освітяни», - резюмував Ігор Палиця.

Він додав: не важливо, який статус має боєць - доброволець, мобілізований чи контрактник. Дбати треба про всіх, бо ж вони захищають країну і не повинні думати про те, що в рідних, яких вони залишили вдома, немає засобів до існування.

Що ж до того, як завершиться війна, то Ігор Палиця переконаний: фінал один – перемога України. Інше питання - хто доживе до цієї перемоги і кого покарають як зрадників.Відео ефіру надане прес-службою волинського УКРОПу

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---