Е-декларації: чи посадять чиновників за мільйонні статки?

У рамках кримінальних проваджень декларанти можуть сісти за ґрати за завідомо неправдиві дані та незаконне збагачення. Але чекати суспільству, що завтра-післязавтра оприлюднені декларації приведуть до судових вироків, не варто. Адже електронні декларації - це лише перший крок складного антикорупційного процесу в країні. Як це має працювати і чого, власне, чекати від е-декларування, журналістам західної України розповіли учасники семінару-брифінгу «Як зупинити корупціонера? Е-декларування і контроль з боку суспільства», який відбувся 3 листопада у Львові за підтримки Світового банку.

Перший етап е-декларування завершився. Що далі?

15 березня 2016 року Верховна Рада прийняла у редакції президента закон про запровадження електронних декларацій чиновниками, який вважається останнім законом, необхідним для запровадження безвізового режиму з ЄС. Та лише 15 серпня система почала приймати декларації. Як розповідає голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, парламентарі, коли розібралися в е-декларуванні, за півроку зробили близько 10 спроб «вбити» цей закон.

«Політична еліта країни критично не хотіла аби цей закон жив, його «вбивали» через софт, акредитацію, бюджет. Ми до кінця не були певні, що ми втримаємо цю реформу. Нас врятувало те, що її вимагало МВФ і це була остання ключова вимога безвізового режиму з ЄС», - повідомив він.

Однак система, незважаючи на перешкоди, все-таки стартувала. Керівник департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Оксана Маркеєва зауважила: під час першого етапу, який тривав до 30 жовтня 2016 року, мали подати декларації за 2015 рік особи, які займали відповідальне та особливо відповідальне становище, зокрема держслужбовці категорій А-Б, посадові особи органів місцевого самоврядування 1-3 категорій. Очікували в НАЗК близько 50 тисяч е-декларацій, та отримали їх 113 тисяч. Тож тепер мусять «відсіяти» тих, хто здав декларацію поспішно. А ось з 1 січня до 1 квітня 2017 року майже мільйон посадовців муситимуть подати електронні декларації за 2016 рік, у тому числі й депутати органів місцевого самоврядування та керівники державних і комунальних установ і підприємств.В НАЗК розповідають: за 2 місяці було десятки спроб хакерських атак на систему, був момент, коли система «висла» через масовий наплив. Але, зауважує Оксана Маркеєва, система все-таки витримала.

Тепер НАЗК має найперше з’ясувати, чи всі особи, які мусили подати декларації, їх подали, а вже потім їх перевірити. Агентство затвердило порядок перевірки вчасності подання декларацій ще 6 вересня і подало до Мін’юсту, але звідти з порушенням термінів він повернувся 31 вересня без держреєстрації. Тому перший «бій» НАЗК муситиме провадити за цей порядок.

Перевірка декларацій. Хто і як?

Наступний крок – перевірка декларацій. Зокрема, вказані дані в деклараціях будуть перевірятися з даними ДФС, з даними державних реєстрів майна, реєстру правочинів, реєстру МВС (транспортні засоби). Підстави для перевірки декларацій можуть бути різні: декларант займає особливо відповідальну посаду, член сім’ї відмовив у наданні інформації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, або ж логічний та арифметичний контроль виявив невідповідність.

«Ми відкриваємо декларацію, а там задекларовано стільки майна, яке може утримувати якийсь колгосп. Натомість у декларації одна особа і отримує мінімальну зарплату. Це - логічна невідповідність. Арифметична невідповідність полягає в тому, що задекларована одна сума, а в ДФС - інші суми», - пояснює Оксана Маркеєва.

Ще одна підстава перевірок – моніторинг способу життя виявив невідповідність. Це не означає, що члени НАЗК ходитимуть по оселях і з’ясовуватимуть, як люди живуть. У цьому процесі важливу роль відіграватимуть повідомлення в ЗМІ та звернення громадян.

До слова, навіть якщо людина звільнилася з державної служби, то перевірка може здійснюватися після звільнення з займаної посади потягом 3 років.

Відповідно до чинного антикорупційного законодавства, саме НАЗК має робити первинну обробку і аналіз декларацій, і повідомляти декларантів про порушення. Декларанти матимуть 10 днів на правки після отримання повідомлень. А якщо виявлені невідповідності, фахівці НАЗК будуть передавати відомості в Нацполіцію (якщо йдеться про адмінвідповідальність) або в Національне антикорупційне бюро (якщо є підстави для відкриття кримінального провадження).

Кого посадять в тюрму?

Сьогодні, після оприлюднення статків народних депутатів, чиновників, прокурорів, суддів українці чекають реальних кримінальних справ, і найголовніше – що когось посадять в тюрму. Особливо після заяви Генпрокурора Юрія Луценка про те, що за ухилення від сплати податків будуть саджати за ґрати. Але, зауважує Віталій Шабунін, ось уже 5 років, як в Україні за це не передбачено ув’язнення. Тому, як «саджатиме» Генпрокурор за ухилення від сплати податків – питання відкрите.Натомість, реальні тюремні строки «світять» у двох випадках: за брехню (ст. 366-1 ККУ – до 2 років позбавлення волі) та незаконне збагачення (ст. 368-2 ККУ – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією).

Отож, як це працює? Стаття 366-1. Якщо декларанти внесли у декларацію неправдиву інформацію про кошти або об’єкти, вартістю більше ніж 12 тисяч доларів: квартира, машина, юридична особа, то відповідальність за це - до 2 років тюрми.

До слова, тут важливо, чи вказували декларанти бенефіціарну власність, а також об’єкти, які вони мають у користуванні (чого не було в паперових деклараціях).

«Якщо з’ясується, що суддя живе в будинку, не вказаному в декларації – це вже привід до застосування цієї статті. Навіть якщо цей будинок не пов’язаний з цією людиною юридично, НАЗК буде байдуже на кого цей будинок оформлений: на офшор судді, його коханку чи кота. Його можна буде притягнути до відповідальності, бо він не вказав право користування», - провадить Віталій Шабунін.

Стаття 368-2. Незаконне збагачення. У Кримінальному кодексі ця стаття була давно, але до 2014 року вона була так прописана, що, фактично, не працювала. Оскільки, пояснює Віталій Шабунін, прокурор мусив довести незаконне походження коштів, за які придбані ті чи інші предмети розкоші чи об’єкти нерухомості, або машини. Натомість в 2014 році цю статтю вдалося переписати так, що тепер прокурор доводить: чиновник не міг заробити на цей будинок. А сам чиновник уже в судовому процесі має доводити законність цих коштів.

На жаль, додає Віталій Шабунін, закон не має зворотної сили і зміни в КК не діють назад. Тому майно, здобуте до 2015 року, не буде перетворюватися в кримінальні провадження.«Зараз в суспільстві чекають, що всі сядуть. Зараз – ні», - зауважує він і додає: це не означає безкарність. Особливо це стосується задекларованих готівкових коштів. Їх декларування не означає легалізацію, переконує він.«Чомусь нардепи сприйняли цю декларацію, як нульову декларацію, начебто узаконення своїх статків. Вони подумали: «Я зараз декларую 2 мільйони доларів, хоч їх в мене може не бути. І це означає, що я цими коштами в майбутньому можу безперешкодно розпоряджатись». Але вони помиляються. До прикладу, чиновник задекларував мільйон доларів. Якщо він завтра купує машину за 100 тисяч доларів, то до нього приходить НАБУ і питає: «Звідки ці гроші». А відповідь чиновника про те, що він задекларував ці кошти в кримінальному процесі НАБУ не влаштовує. Тому що НАБУ вимагатиме пояснити джерело походження цих грошей. І, що важливо, джерело походження грошей не має строку давності.

Чиновник, нардеп, прокурор, суддя має довести законність походження цих грошей. Чи легко посадити в цьому випадку? Нелегко, але можливо. Було б набагато простіше, якби е-декларування було б запроваджене у 1996 році. Ми б уже мали іншу країну», - пояснює голова правління Центру протидії корупції.Отож, апріорі, зміни майнового стану декларантів, відтепер будуть перевірятися і контролюватися: якщо дорогі покупки не відповідають зарплатам чиновників – вони муситимуть пояснити походження цих коштів. Навіть якщо гроші набуті до 2015 року, але декларант ними скористався, то в суді він має довести законність грошей.


Антикорупційний суд – останній рубіж

Нині в НАЗК чекають на отримання потужної комп’ютерної техніки та софтів, аби розпочати масову перевірку декларацій. Очікується, що за найоптимістичніших прогнозів перші результати роботи НАЗК можуть з’явитися наприкінці зими. Виявлені порушення НАЗК щодо високопосадовців має передати НАБУ, яке має повноваження на ведення кримінальних проваджень.

Логічним результатом цього процесу мають бути конкретні судові вироки. Тому, дуже важливо, хто буде приймати рішення в справах, наданими НАБУ.

«Політична еліта розуміє, що програла контроль над НАБУ, майже пограли в контролі над спецпрокуратурою. Тому антикорупційний суд – останній рубіж. У нас, на жаль, є справи, за якими ще в березні передані обвинувальні акти в суд. Це справи про зафіксований хабар. Здавалося б – що простіше. Так-от у цих справах досі не було підготовчого засідання. Зараз через суд блокуються результати роботи НАБУ і спецпрокуратури», - зазначає Віталій Шабунін.

Саме тому найближчим часом в парламент має бути внесений законопроект про антикорупційний суд. Чи прийме його парламент – залежить від тиску суспільства і закордонних партнерів, оскільки більшості цей законопроект невигідний.

«Ми виходили з такої логіки: немає сенсу в чесному суді, якщо корумпований прокурор приносить розвалену справу, або немає сенсу в чесному процесуальному керівництві, якщо слідчі не дають доказів. Тому ми почали будувати цю процедуру знизу. І тому ми зараз б’ємося за антикорупційний суд, і зараз на нашому боці американці і ЄС», - пояснює експерт.

Власне, результатів антикорупційної реформи, якщо вдасться її впровадити до кінця, зауважує він, чекати можна не раніше, як за рік. Але це не означає, що нічого не варто робити. Оскільки е-декларування – це лише один із кроків, який потрібно зробити в цьому напрямі.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---