Луцьк буденний: вулиця Караїмська

Вулиця, названа на честь нації, що віддавна мешкала у Луцьку, простяглася Старим містом від вулиці Іова Кондзелевича до Данила Галицького.

Колись це було дві вулиці – Боніфратська та власне Караїмська, що проходили по прямій через весь острів і сформувалися у двох зонах розселення. У першій мешкали православні, в другій – євреї та караїми. Давні вулиці простягалися південною частиною острова. На перетині Боніфратської з Вірменською та Караїмської з Кафедральною було два широкі майдани, що використовувалися для гуртової торгівлі зерном чи худобою – Житній та Кінний ринки. Торгівля кіньми на Караїмському майдані тривала до 1940-их років. Для цього тут ще на початку минулого століття було влаштовано артезіанський колодязь. Саме Караїмський майдан і розділяв дві давні вулиці. Після того,як на місці руїн кармелітського монастиря побудували протестантську кірху, майдан перетворився на звичайне перехрестя вулиць.



Дві давні вулиці об’єднали в одну під назвою Караїмська у 1920 році. З 1944 вона мала назву Калініна, на честь радянського партійного діяча. Старовинну назву відновили у 1991 році. На вулиці розташовані декілька будинків старої забудови – пам’яток архітектури, будівля церковно-приходської школи початку минулого століття, будинок пастора та лютеранська кірха.

Караїми – нащадки тюркського племені, яке з давніх часів мешкало в Криму. За переказами, великий князь литовський Вітовт у 1392 році розбив кримських татар, взяв багато полонених, серед яких були караїмські родини, та поселив їх у Луцьку та декількох містечках Литви. З луцької караїмської громади у XIX столітті вийшло ряд відомих вчених – Йосиф бен Шеломо Луцький, який написав твір «Тірат Косеф», караїмський філолог Мордехай бен Йосиф Султановський, археолог Абрагам Фіркович.

Дерев’яна караїмська кенаса (храм караїмів) у Луцьку вважалася найстарішою в Україні та була центром усього караїмського життя Волині. У 1930-их роках караїмська громада міста налічувала приблизно 80 осіб. Двічі на рік вони видавали свій часопис «Карай авазі». Оскільки після Другої світової війни усі караїми були змушені виїхати з Луцька, кенаса була залишена напризволяще та зникла під час пожежі 1972 року.



Лютеранська кірха побудована 1906 року як храм лютеранської громади міста за проектом архітектора Християна Бойтельспахера на місці знищеного пожежею у 1845 році костелу кармелітів. Кірха стала одним з головних храмів німецьких колоністів Волині, проте, у зв’язку із подіями другої світової війни, занепала. Високий шпиль кірхи був знищений під час буревію у 1960 році. За радянських часів тут було сховище документів Волинського обласного державного архіву. Реставрація храму розпочалася у 1991 році. З 1994 року кірху використовує як Дім Євангелія громада євангельських християн-баптистів. В колишньому будинку пастора поряд із кірхою діє німецьке товариство.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---