USD 28.35 28.50
  • USD 28.35 28.50
  • EUR 33.60 33.80
  • PLN 7.50 7.54

Луцьк – Нью-Йорк: світоч українознавства Богдан з родини Певних

Сьогодні, 4 червня, виповнилося б 85 років з дня народження Богдана Певного, видатного громадського діяча, мистця, письменника, мистецтвознавця, художника-ілюстратора підручників з українознавства в діаспорі (США), співредактора відомого журналу «Сучасність», члена Спілки художників України, члена Спілки письменників і Спілки журналістів України.

Великий патріот України, який невтомно працював на незалежність своєї Батьківщині у царині української культури, народився 4 червня 1931 року у Луцьку в родині знаного мецената, видавця, правника, посла до польського сейму Петра і Зінаїди Певних.
Велика родина Певних – це родина висококультурних українських патріотів, діячів культури і мистецтва, просвітників і громадських діячів. Свої витоки рід Певних бере від запорізького козака на прізвисько Певний, який прибув з-за Дунаю і оселився у селі Огульці на Слобожанщині в кінці XVIII ст. У кінці XIX та на початку XX століть у Полтаві жили прямі нащадки козака Певного, які приятелювали з Петлюрами і Скрипниками. Батько Богдана Певного Петро Герасимович, за фахом журналіст, був послом до польського сейму від Українського Волинського Об’єднання.
У вихорі визвольних змагань українського народу періоду 1918–1930 років Петро Певний поселився в Луцьку, який змушений був покинути у 1939 р., уникаючи більшовицького арешту. Інші члени цієї родини – брати Петра Певного Олександр, Григорій, Микола не оминули страшної долі – вони були страчені в 40-х роках ХХ ст.

Хочеться згадати окремо ще одного члена родини Певних. Це дядько Богдана Певного – Микола Певний, який теж проживав з сім’єю у Луцьку протягом певного часу. Його ім’я та ім’я його дружини актриси Ніни Певної пов’язане

з початком першого професійного Волинського українського театру з постановки вистави за п’єсою Л. Старицької-Черняхівської «Гетьман Дорошенко» в приміщенні українського клубу «Рідна хата» 18 листопада 1928 року.
Сучасний вигляд будинку Рідної хати

Життя Богдана Певного було насиченим працею, повним і радісними, і трагічними подіями. Коли батько був змушений емігрувати, малий Богдан залишився з матір’ю і дідом. Матір важко захворіла та невдовзі померла, а 80-річний дідусь опікувався кількома сиротами-онуками і наймолодшою дочкою. Митрополит Мстислав (Степан Скрипник) – хрещений батько Богдана допоміг переправити

його до батька до Польщі. З того часу життя Богдана Певного проходило за межами України, але відданість та любов до Батьківщини він проніс через все своє життя і зробив його змістом.Вже пізніше він напише прекрасну збірку волинських оповідань зі своїх спогадів про рідну Волинь, серед яких є біографічне оповідання

«Погашення боргу» (Волинь моя. Київ, 2001, вип.1), що завершується такими проникливими словами: «… нема нічого гіршого, як жити і не мати Батьківщини».

У Німеччині Богдан Певний одержав середню освіту та почав журналістську діяльність – публікував політичні карикатури в українських емігрантських журналах. З 1951 року живе у Нью-Йорку, США. Тут він одержує мистецьку освіту, навчається у Колумбійському і Нью-Йоркському університетах. Після студій Богдан став членом Об’єднання мистців-українців в Америці і брав участь майже у всіх його експозиціях. Свої живописні роботи Богдан Певний вперше виставив у 1960 році. Свій талант він проявив переважно у натюрморті олійною технікою, володіючи досконалим рисунком і вишуканим колоритом. У своїй статті «Дещо про себе» художник розповідає про власну манеру живопису: «Асиміляційний процес натрапив у мені на відбірність, виплекану ще за дитячих років. Спочатку моє малярство мало тяготіння до об'єктивного експресіонізму («Велика біла дорога», 1956), і згодом до сюрреалізму («Пророк», 1957). Кольорові площини почали замінювати ранні бравурні мазки. Мій сюрреалізм почав виповнюватися символікою («Спаситель», 1961). Моя найвідоміша праця «Земля» присвячена пам’яті голоду в Україні 1933 р., виконана на основі одного з кадрів фільму Олександра Довженка». Вона тепер зберігається у Музеї при Українському православному осередку в Баунд-Бруку в США.
Мистецькі праці Богдана

Певного переважно сюрреалістичного напряму: «Пророк» (1957), «Спаситель» (1971) та низка інших. Чимало картин мають суто фольклорне, міфологічне та історичне забарвлення: «Трипільські глечики» (1963), «Русалки» (1965), «Дохристиянські вірування українського народу» (1965), «Моделі дерев’яних церков з Бойківщини, Гуцульщини та Лемківщини» (1970–1975).
Вчений висвітлював проблеми мистецтва в широкому контексті, добре знав модерні напрями мистецтва у світі, цікавився творчістю українських мистців-емігрантів у різних країнах їхнього осідку. Він є автором численних праць, завдяки яким Україна і світ довідалися про визначних українських мистців, розкиданих по світу. Найбільші його мистецтвознавчі розвідки – монографія про Миколу Неділко (1983) та книга «Михайло Черешньовський – велетень поміж нами» (2000) про видатного українського скульптора діаспори. Його перу належать також численні статті про художників та скульпторів всесвітнього значення: Михайла Мороза, Михайла Бойчука, Якова Гніздовського, Олександра Архипенка, Петра Холодного, Галину Мазепу, Мирона Левицького, Віктора Цимбала, Едварда Козака, Василя Кричевського, Олексу Новаківського, Аллу Горську, Івана Марчука та багатьох інших мистців, які своїми творами збагатили культурну скарбницю світу. Він був одним із організаторів виставок українських мистців в Америці ще за радянського часу і, зрозуміло, писав про основні напрями сучасного українського образотворчого мистецтва.

Значний мистецтвознавчий доробок Богдана Певного становить багаторічна праця у відомому часопису «Сучасність», з діяльністю котрого він пов'язаний від 1984 року.

Саме за його ініціативою заснований у діаспорі фаховий журнал продовжив своє існування в Україні з 1992 року. Мистець був художнім редактором та редагував усі статті на мистецькі теми, а з 1996 року став головним співредактором журналу.

Протягом 1992 – 2002 років мистецтвознавець Богдан Певний на сторінках цього часопису знайомив українських читачів з дослідженнями та новинами в царинах українського і світового мистецтва. Його публікації «Архипенкове коріння» (1992), «Пісня без слів: абстрактний експресіонізм» (1993), «Хуан Міро – каталонський поет зорового мистецтва» (1994), «Винниченкове малярство: курйоз чи мистецтво?» (1994), «Дещо про книжковий знак і мистецтво Мирона Левицького» (1995), «Сальвадор Далі: ранні роки» (1995), «Марк Шагал – з-під неволі анонімности у світ модерного мистецтва» (1996), «Апостол мистецтва доби індустріалізації: Фернан Леже» (1998), «Холодні – батько, син і правнук» (2001) та багато інших стали помітним явищем в українському мистецтвознавстві і виводили українських вчених на більш широкі обрії розуміння розвитку світового мистецтва.
В 2005 році, уже після смерті Богдана Певного, його дружина Христина, з якою вони прожили у злагоді і любові, діти та друзі з редакції «Сучасности» видали книгу «Майстри нашого мистецтва. Роздуми про мистців», куди увійшли статті та есеї, присвячені творчості видатних українських мистців – Михайла Бойчука, Олександра Орхипенка, Якова Гніздовського, Михайла Черешньовського та інших знаних майстрів живопису, графіки і скульптури, роздуми про культурну спадщину нашого народу і доконечну потребу її збереження, про мистецьке життя українців поза межами України. У передслові академіка НАН України Івана Дзюби написано: «Вперше побачимо сукупний масштаб мистецтвознавчої праці Богдана Певного, – і він вражає».

Свою щиру синівську любов до України Богдан Певний та його дружина Христина Квасниця передали своїм трьом дітям. Найстарша Оленка – знаний мистецтвознавець, професор, дослідник пам’яток культури ХІІ сторіччя в Україні. Має цілу низку наукових праць з дослідження Кирилівської церкви в Києві. Лариса Певна – професор у галузі генетики, син Тарас займається підводною археологією, брав участь в археологічних експедиціях в Криму. Усі троє володіють українською мовою, часто відвідують Україну.

Відео інтерв’ю з Оленою Певної в Україні
Творчий доробок Богдана Певного в галузі мистецтва, мистецтвознавства, журналістики, красного письменства, українознавства ще чекає на свого вдумливого дослідника та на гідне вшанування на Батьківщині. Його колеги та друзі згадують, що був Богдан Певний простим і людяним, йому насправді боліло все, що стосувалося України.

7 вересня 2002 р. після важкої хвороби перестало битися добре серце Богдана Певного. Похований він на українському цвинтарі св. Андрія в Саут Баунд Бруку (South Bound Brook,) у Нью-Йорку.

Життя і праця цього мистця – приклад того, як можна любити Україну, як робити свій внесок у незалежність своєї країни, навіть перебуваючи далеко від рідної землі.

За матеріалами сайту http://www.volart.com.ua/art/pevnyy_bohdan/

Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Реклама
Loading...
Коментарів: 5
40а Показати IP 4 Червня 2016 22:40
І що таки не повернувся на Вкраїну після 91? Патріотично.
Анонім до 40а Показати IP 5 Червня 2016 09:41
І правильно зробив, що не повернувся. В країні досі бардак. Якби кожен, хто тут живе, зробив хоча б те, що він може зробити!
Анонім до 40а Показати IP 5 Червня 2016 10:09
А на відстані любити краще, а головне можна ще з себе зробити великого страждальця. Всі дуже люблять Україну, вболівають за неї і "багато роблять" для її майбутнього законом. І саме не приємне, що на тих, хто живе досі тут, більшість з них дивиться зверхньо.....
лучанка Показати IP 5 Червня 2016 20:27
Волинський Бику а що ти лишиш після себе на цьому світі. Забитого коня?
Олена Богданівна Пев Показати IP 21 Серпня 2017 11:52
Мій батько, Богдан Певний, мав намір переїхати на постійне проживання в Україну але захворів. Моя мама, Христина (Квасниця) Певна, таки переїхала в Україну - вона мешкає у Львові. Мій брат Тарас Певний з жінкою Марією (Івахненко) та дочкою Софією проживають в Києві. Я викладаю історію та культуру Русі-України в Кембриджському університеті в Англії, а в дома (тобто у мами в Львові) буваю на свята та вакації (“канікули”). Лариса, моя сестра відійшла у вічність, але я вірю що вона з татом душею також в Україні. Наші найблищі та прекрасні родичі живуть у Луцьку.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.