У Ковелі «дерибанять» залізничний насип - вивозять пісок

..Екскаватор вгризається своїм ковшем у вал, завантажує кузов чергового КамАЗу. Екскаваторник довго не відпочиває. А машини часом не витримують, глохнуть, ламаючись від перевантаження, прямо на маршруті. Kowel.com.ua переконує - тут дерибанять залізничний насип.

Величезний вал – земляне полотно нижньої будови залізничної колії – звели ще до війни, у яких роках конкретно – невідомо, але на карті, яка видана у 1925 році польським військовим географічним інститутом, його уже зображено. Колія прямувала на Львів і, що найцікавіше, проходила мостом – верхом над колією на Ягодин. Принаймні, так свідчить майже столітня карта.

До речі, сьогодні про той міст нагадують лише бетонні залишки його опор. Ці безмовні свідки історії ковельського краю виглядають, наче фортифікаційні руїни.

Дійсно титанічну роботу виконали колись ковельчани, звівши залізничний насип, і це не де-небудь, а на самому болоті! Поперечний профіль земляного полотна, неначе на археологічних розкопах, розкриває хоч і давні, однак виправдані буремним століттям технології колишніх колійників.

Якщо невпинний час пощадив унікальну інженерну споруду, то в наші дні за неї «взялися» спритні ділки.

«Коли у 90-х роках я працював у Ковелі інспектором Державної регіональної інспекції по охороні навколишнього середовища, то часто виявляв та штрафував тих, хто розтягував вал. А після мене в інспекцію прийшли «веселі» хлопці, які закривають очі на злодійство з надрами», – говорить ковельський еколог Василь Козак.

Відповідно до генерального та опорного планів міста Ковеля, схеми планувальних обмежень цей насип входить до санітарно-захисної зони залізниці. «Справді, це був земельний запас Львівської залізниці», – додає Василь Тимофійович.

Дехто скаже, мовляв, залізниця відмовилася від частини своїх земель, аби економити кошти? Але ж земельна ділянка, як частина земної поверхні, це – одне майно, а збудована і розміщена на ній інженерна споруда – абсолютно інше. Виходить, держава, в особі свого підприємства, відмовилася від лінійного об’єкту, яким є залізничний насип (без верхньої будови), на користь місцевої громади? Хотілося би побачити документи, які свідчать про передачу інженерної споруди з державної власності до комунальної.

Для того, щоб оцінити рівень збитків, завданих навколишньому природному середовищу і державі в цілому, досить просто ознайомитися із супутниковим фотознімком цієї території. Проведемо нескладні арифметичні підрахунки. Отож, насип через постійний «дерибан» скоротився приблизно на 600 метрів. Якщо завширшки він має близько 18 метрів і висотою до 8-ми метрів, то виходить, що звідси самовільно вивезено в межах 50 тисяч кубометрів землі. Це десь понад вісім тисяч «ходок» КамАЗів-самоскидів. Очевидно, хтось з місцевих «копачів» завдяки цьому став ледь що не доларовим мільйонером.

Тим часом вивезення піску поставлено, як кажуть, «на потік». Дорога до лівої сторони насипу, якщо їхати на Мощену, ближче, тому вантажівки курсують сюди одна за другою.

За дійством споглядають з вікон пасажири приміського поїзда, що проноситься поруч, наближаючись до станції. Екскаватор вгризається своїм ковшем у вал, завантажує кузов чергового КамАЗу. Екскаваторник довго не відпочиває. А машини часом не витримують, глохнуть, ламаючись від перевантаження, прямо на маршруті.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---