Волинські хлібопеки розкритикували меморандум від ОДА

Рентабельність не вище 3% та націнка у торговельній мережі не вище 1% на соціальні сорти хліба – такі вимоги меморандуму не знайшли підтримки серед представників волинських підприємств, що виробляють хліб.

Про це йшлося під час наради в облдержадміністрації з питань стабілізації цінової ситуації на ринку хліба і хлібобулочних виробів 30 березня.

Як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Юрій Горбенко, звертаючись до представників продовольчого ринку Волині, область наразі виробляє достатньо зерна, щоб забезпечити потреби місцевих хлібопеків. Так, за станом на 1 березня загальна наявність зерна на підприємствах області становила 272 тисячі тонн. Потреба в продовольчому зерні становить 173 тисячі тонн, зокрема для хлібопекарських підприємств усіх форм власності 54,5 тисячі тонн (44 тисячі тонн пшениці та 10 тисяч тонн жита). З його слів, нині область має усі можливості для того, щоб мати власне борошно.

Цьогоріч проблема виникла через те, що Аграрний фонд щороку створював державний резерв, який давав можливість утримувати нормальний рівень ціни для соціальних хлібів. Раніше укладали тристоронні договори для хлібопеків із Аграрним фондом на дві тисячі тонн зерна, цього року розраховували на 1,3 тисячі тонн і договори, які подані в Аграрний фонд ще у лютому, на жаль, не укладають. Це стало однією з причин стрибка цін на соціальні хліби.



На запитання директора ПАТ «Теремно-Хліб» про те, чому цього року не отримали борошна Аграрного фонду, він відповів, що це трапилося через ситуацію на Луцькому КХП №2. Торік, коли тривала заготівля, підприємство було зупинене, а реалізацію на інших підприємствах Аграрний фонд практично не дозволяв. Таким чином, не сформувався необхідний запас Аграрного фонду.

Наразі хочуть виправити ситуацію із формуванням регіонального ресурсу, прийнявши відповідну програму із залученням коштів обласного бюджету. Оскільки цього зерна не вистачатиме для того, щоб забезпечити випуск соціальних сортів хліба, вносять пропозицію укласти меморандум між сільгоспвиробниками, борошномелами, хлібопеками та торговими мережами.

Так, відповідно до меморандуму, облдержадміністрація сприятиме формуванню продовольчого запасу, передбачається виділення коштів з обласного бюджету для регіональних ресурсів. Виробники зерна зобов’язуються реалізовувати операторні закупівлі продовольчого зерна для потреб області за цінами на 10% нижчими, ніж склалися на ринку на момент його реалізації, в обсягах, які визначать для кожного сільгосппідприємства. Виробників борошна зобов’яжуть здійснювати безплатне зберігання продовольчого зерна для потреб області, переробити закуплене зерно та реалізувати борошно запасу сільськогосподарських підприємств області згідно із затвердженим графіком за ціною, яка склалася із суми вартості закупленого зерна.

Хлібопекарські підприємства зобов’язуються з борошна, виготовленого з зерна регіонального запасу виготовляти соціальні хліби та хлібобулочні вироби простої рецептури. При розрахунку оптово-відпускної ціни на хліб для торгових мереж пропонують встановлювати рівень рентабельності не вище 3%, не включати до собівартості соціальних хлібів, плату за використання символіки, торгових знаків, роялті, інших складових, не пов’язаних з прямими затратами на виробництво. При реалізації у власній торговій мережі пропонують встановлювати торгову націнку на рівні не вище 1%. Підприємства мережевої торгівлі зобов’язуються торгову націнку на соціальні сорти хліба встановлювати на рівні не вище 1%, налагодити прямі поставки соціальних видів хлібів від виробників, скоротити строки плати за соціальний хліб до двох днів.

Ці вимоги та умови меморандуму не отримали підтримки присутніх. Так, директор ПАТ «Теремно-Хліб» Андрій Тищенко зауважив, що вимога про рентабельність у 3% - «це навіть не смішно». З його слів, 80% хліба, який виробляє підприємство, припадає на соціальні сорти, відтак, за умов дотримання вимог меморандуму, не буде коштів на розвиток підприємства. Також він зазначив, що тому, хто пропонує націнку в 1% у торговельній мережі, варто попрацювати продавцем у одному з кіосків (його зарплата у випадку такої націнки становитиме 10 гривень на день).


Зауважимо, на чотири тисячі неоподаткованих мінімумів оштрафували найбільшого виробника хлібу на Волині через те, що ціни на хліб не були економічно обґрунтованими.

Засновник ПАТ «Ковельський хлібокомбінат» Іван Смітюх,своєю чергою, зазначив, що не підписуватиме такий меморандум, адже, мовляв, і так намагається сприяти тому, щоб хліб був дешевим та доступним для населення. Він пропонував визначити вищий вісток рентабельності, аби наповнювати бюджет.



Представники торговельних мереж зазначали, що варто зробити розрахунки перед тим, як підписувати меморандум.

Додамо, за темпами підняття цін на хлібобулочні вироби область у березні належить до лідерів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---