СБУ відправила за грати шістьох наркоторговців

За даними офіційної статистики у 2010 році в Україні було зареєстровано 147 тисяч наркозалежних. Проте в реальності ця цифра в рази більша. Тому боротьба з наркоділками – проблема державного значення.

.Нещодавно Служба безпеки України відправила за грати злочинну групу, яка з Польщі транзитом через Волинь постачала кокаїн, амфетамін та «екстазі» для «потреб» столиці.

Злочинна група, організована 35-річним киянином Дмитром П., діяла не один рік, нарощуючи зв’язки за кордоном і збільшуючи сітку розповсюдження у Києві аж поки не потрапила «під приціл» працівників СБУ.

Спостерігаючи за діяннями зловмисників, правоохоронці зірвали кілька поставок наркотиків в Україну.

Перші проблеми у надприбутковому бізнесі Дмитра П. з’явилися у березні 2008 року. Коли він з одним зі своїх соратників Михайлом М. на власному автомобілі, як і зазвичай, вирушили у відрядження до Польщі на закупку чергової партії товару.

Придбавши у знайомого півкіло кокаїну, подільники розділилися. Михайло М. придбав квиток на потяг «Варшава-Київ», яким і мав перевозити наркотик, а його бос автомобілем повернувся додому зустрічати товар.

В обумовлений час Дмитро приїхав на залізничний вокзал у Києві, але серед пасажирів потягу Михайла чомусь не було. Різні думки почали роїтися в голові наркоділка, куди міг подітися його спільник з товаром, чи бува не «кинув» свого боса.

Прояснити ситуацію допоміг «дзвінок другу» - працівнику міліції з Києва. З’ясувалося, що кур’єра зняли з потяга працівники Управління СБУ у Волинській області на залізничній станції митного посту «Ягодин». Товар, який чоловік перевозив, виявили у чохлі спального матраца…

Такий перший серйозний збій у роботі роздратував не лише Дмитра, а і його партнерів з Європи. Киянину довелося їхати на непрості перемовини у Польщу, щоб відновити зв’язки.

За якийсь час канал постачання наркотиків до України запрацював знову. Заспокоївся і Дмитро, а щоб остаточно розвіяти погані думки, поїхав на відпочинок у Єгипет, попередньо давши гроші на чергову партію товару ще одному своєму підлеглому Євгену Б.

Той у Варшаві придбав півкілограма порошку з вмістом кокаїну і, врахувавши неприємний досвід попереднього наркокур’єра, обрав хитріший спосіб перевезення товару. До польсько-українського прикордоння Євген добирався попутками, а вже тут підсів у авто, яке мало доставити його на територію України.

Проте автомобіль «Волга» митного контролю у пункті пропуску «Ягодин» не пройшов, адже під гумовим килимком в ногах у пасажира працівники УСБУ у Волинській області виявили пакунок з наркотичною сировиною. Вартість перехопленої партії товару оцінили за мірилами «чорного» ринку у 150 тисяч доларів США.

Арешт другого наркокур’єра дуже налякав Дмитра. Його оточення теж зрозуміло, що щось іде не так. Проте жага наживи таки перевершила страх, і Дмитро продовжив свій бізнес.

Після того як кілька перевірених людей опинилися за гратами, до організації чергової операції керівник злочинної групи залучив Дмитра Г. (на прізвисько Голубець – авт.) з сітки вуличних розповсюджувачів, якого раніше не допускав до серйозних справ.
Голубця Дмитро повіз до Польщі, аби познайомити там з постачальниками.

За одне чоловіки придбали чималу партію амфетаміну. Аби у цей раз усе пройшло гладко, продумали хитрий план щодо його перевезення в Україну. Дмитро повернувся у Київ, а Голубець повинен був підкласти товар у маршрутку, яка курсувала від нідерландського міста Гаага до столиці України.

Для цього наркокур’єр записався на черговий рейс, який транзитом проходив через Польщу, але в останній момент відмовився сідати у салон, мотивуючи тим, що у нього раптово виникли проблеми у сім’ї. А водія лишень попросив передати на батьківщину посилку для родичів - сумку з дитячими речами та пачку прального порошку.

У Києві Дмитро закрутив ще більш складну схему зустрічі товару. Про час прибуття мікроавтобуса до столиці він попросив дізнатися свою співмешканку. Вона кілька разів телефонувала водієві маршрутки з мобільного і питала про передачу з Польщі, і сказала, що сама забрати її не зможе, мовляв гостинці від родичів забере її брат.

«Братом» виявився ще один спільник Дмитра Олексій Б., роль якого у злочинній групі полягала в оптовій торгівлі наркотиками. Проте він, у свою чергу, теж перестрахувався і передоручив зустріти передачу наркозалежному Андрію М. Його зловмисники і раніше використовували для дрібних доручень, розраховуючись з ним «дозою».

Андрій, маючи залежність від дурману, особливо не розмірковував і без вагань погодився й цього разу. Але у момент отримання передачі його затримали. Три пакунки з амфетаміном загальною вагою понад 3 кілограми правоохоронці знайшли у коробці прального порошку.

Для того, щоб схованку на кордоні не виявили спеціально навчені собаки, пакетики з психотропною речовиною були завбачливо пересипані перемолотими зернами кави. Коли працівники СБУ проводили затримання Андрія поблизу центрального залізничного вокзалу, увагу привернув автомобіль «Лексус», який раптово рвонув з площі поблизу «Макдональдаса». За кермом сидів Дмитро.

Передчуваючи щось неладне, він виїхав назустріч маршрутці, в якій знаходився товар, і з передмістя Києва аж до самого місця призначення спостерігав за нею. Після побаченого на вокзалі, Дмитро все зрозумів.

Він залишив автомобіль на одній з вулиць столиці і, попередивши спільників про провал, подався у біга. На квартирі та у гаражі організатора злочинної групи виявили 1128 пігулок екстазі, вогнепальну зброю та приладдя для фасування і зважування наркотиків.

Дмитра П. та Голубця оголосили у міждержавний розшук. Останнього цього ж року затримали у Києві, а ось ватажка злочинної групи за допомогою українського бюро Інтерполу та Федерального кримінального відомства ФРН, арештували аж у Німеччині.

На прохання Генеральної прокуратури України німецька сторона передала зловмисника українському правосуддю.
Матеріали, які вдалося зібрати волинським та столичним працівникам СБУ, відображають лише частину епізодів із життя злочинної групи.

Її верхівка жила досить багато, користувалася дорогими машинами, авіаційними послугами. Також члени групи оформлювали на наркозалежних кредитки у різних банках, на які стікалися кошти від реалізації товару. Два таких карткових рахунки правоохоронцям вдалося відслідкувати – в загальному на них знаходилося більше чверті мільйона гривень.

Кримінальну справу стосовно Дмитра П. та його спільників розглядав Любомльський районний суд. Організатор злочинної групи отримав у вигляді покарання 12 років позбавлення волі, Дмитро Г. – 10 років, помічники Олексій Б. та Андрій М. – по 5 років.

Не зважаючи на те, що колишні спільники намагалися заплутати слідство й перекидати вину один на одного, без змін цей вирок залишив і Апеляційний суд Волинської області.

Ще раніше засудили двох наркокур’єрів – Михайла М. та Євгена Б. – на 11 та 9 років відповідно.

Сергій КРАЙВАНОВИЧ, газета Вісник & Ко

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---