У Луцьку показали реалії життя онкохворих дітей

У Луцьку показали «Життя, яким воно є» з допомогою світлин з онкохворими дітьми. Зі слів автора експозиції, фотографа-документаліста Русі Асєєвої багато із цих діточок уже «пішли» від нас у кращий світ.

Фотовиставка відбулась у рамках круглого столу на тему «Стратегія розвитку паліативної допомоги на Волині». Захід приурочили до Всесвітнього дня паліативної допомоги, який цьогоріч відзначали у всьому світі 13-го жовтня. Ініціатором проведення виставки у Луцьку виступив благодійний фонд «СТОПРАК».

Для когось онкохвороба - це невід'ємна частина життя

«Наш фонд практично ніколи не використовує світлини, що несуть у собі негатив, аби не налаштовувати людей, зокрема й хворих, на погане. Однак, як би цього не було прикро визнавати, онкохвороба несе у собі біль, сльози та страждання. Тож за допомогою цієї експозиції ми вирішили показати реальність. Нічого не вдіяти, таким є життя», - зауважила голова фонду Марія Адамчук і зазначила, що ті, хто змагаються з важкою недугою протягом тривалого часу, як би це не було прикро, вважають її частиною свого життя. Також вона наголосила, що діти значно сильніші за дорослих, тому легше переносять хворобу, і після того, як пройдуть сеанс хімії, гасають відділенням «наче коники».

Коли фото розповідають більше, ніж слова

А ось незалежний фотограф та волонтер фонду «Краб» Руся Асєєва каже, що з допомогою світлин їй легше говорити, аніж з допомогою слів. Вона розповіла, що усі герої її експозиції - це маленькі пацієнти, лікарі та батьки відділення дитячої онкології Національного інституту раку у Києві.Своїми знімками фотограф намагалась донести до оточуючих дві життєві історії. Першу – про маленького хлопчика із села на Хмельниччині Ваню Зелінського, який одного ранку просто не зміг стати на ніжку. За півроку йому встановили п’ять діагнозів, однак, лікування не давало жодних результатів. І лише онколог констатував страшну онкохворобу - нейробластому наднирника четвертого ступеня. Щоправда, ця історія – з щасливим продовженням, адже малюк, пройшовши низку складних процедур, схоже, подолав важку недугу і наразі перебуває вдома, на стадії ремісії.

Фотоісторія про романтичного хлопчика Іванка матиме продовження

«Ваня – це романтична дитина, яка любить малювати й спостерігати за зірками. Я сподіваюсь, що фотоісторія з цим хлопчиком матиме продовження. Щоправда, уже в іншому ракурсі: школа, весілля, діти… Однак, на превеликий жаль, багато діток із моїх фотографій уже пішли від нас», - розповідає автор виставки.

А Марія Адамчук зауважила, що благодійність в Україні часто має ситуативний характер, мовляв, «допоможемо цій дитині, бо вона схожа на янголика з золотистими кучерями».

«Дитячий рак - це страшно! Але найлегше достукатись до людських сердець, коли людині наочно показати усю правду про цю хворобу. Важливо, аби допомога не залежала від ситуації. Потрібно підтримувати не лише дітей, а й дорослих, і невиліковно хворих. Адже якщо людину навіть й не можна вилікувати, їй можна допомогти», - резюмувала благодійниця.Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---