«Нове будівництво є де розвивати», - головний архітектор Луцька. ІНТЕРВ'Ю

Днями в одному з міських управлінь з’явився новий керівник. Управління містобудування та архітектури міськради очолив Леонід Герасимюк. Нового головного архітектора міста представили під час оперативної наради у Луцького міського голови 24 грудня.

Нагадаємо, 13 листопада колишній керівник управління містобудування і архітектури Юрій Казмірук пішов на підвищення і очолив аналогічну структуру, але обласного рівня. Відтоді виконувачем обов’язків призначили Леоніда Герасимюка, який на той час займав посаду заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області. А наступного місяця його оголосили переможцем конкурсу на посаду головного архітектора міста.

До слова, для нього ця посада не нова. Він уже керував згаданим управлінням, коли очільником міста був Антон Кривицький. Команда Леоніда Герасимюка була однією з перших розробників нині чинного генерального плану міста.

Під час чергової 51 сесії міської ради журналісту Інформаційного агентства Волинські Новини вдалося поспілкуватися з новим головним архітектором міста.

«До генплану вже потрібно вносити корективи»

Леоніде Васильовичу, чим в першу чергу почали займатися, коли прийшли на посаду?

Важко все одразу сформулювати, що треба робити. Потрібно продовжувати розпочате.

Найбільша проблема в тому, що рутинна робота забирає багато часу, який варто було б витрачати на стратегічні речі. А стратегічні речі – це генплан, взагалі вся містобудівна документація, грамотна підготовка видачі вихідних даних для містобудівних умов на проектування. Треба налагодити таку міжвідомчу співпрацю, щоб готовий продукт, який здається в експлуатацію, відповідав містобудівним умовам, які ми видавали.

Річ у тім, що згідно з чинним законодавством, функції місцевих виконавчих органів влади закінчуються на видачі містобудівних умов. Проект виконується проектною організацією, далі працює підрядник. І якість цих робіт залежить від їх професійності. Раніше ж управління містобудування контролювало увесь процес, а тепер лише виконує половину роботи. Далі обов’язки покладаються на архітектурно-будівельну інспекцію. Тому потрібно налагоджувати зв’язки, щоб кінцевий результат відповідав виданим умовам.

Для цього хочу проаналізувати досвід інших міст і при потребі внести корективи в роботу управління.

Що змінилося в нашому місті, поки Ви працювали на іншій роботі?

З часом міняється все, і саме управління змінилося, відбулося його реформування. По-перше, більш як наполовину змінився колектив. Є чимало функцій, які в управлінні ліквідовані, наприклад архбудконтроль, а є такі, що створюються, скажімо, кадастр.

Змінилася структура: спочатку було управлінням, згодом його реформували в департамент, тепер це знову управління.

Коли я перший раз тут працював, то починав розроблятися генеральний план, вже були перші проплати. Тепер генплан уже прийнятий, і по ньому вже треба працювати. Треба розробити червоні лінії, затвердити зонінги. Потрібно налагоджувати роботу служби містобудівного кадастру.

Розкажіть детальніше про генеральний план міста. Як він реалізується?

Ми зараз перебуваємо на стадії, коли в нього вже потрібно вносити корективи. Адже містобудівна документація розрахована приблизно на 5 років і тільки після цього терміну в неї можна вносити певні корективи.

Генплан розробили, але червоних ліній, зонінгу немає. Трохи поясню: генеральний план – це план розподілу територій, зонінги – це план використання території. Червоні лінії окреслюють дорогу з всією інфраструктурою. Там, скажімо, можна тимчасово встановлювати малі архітектурні форми при умові, що вони не будуть суперечити основним функціям тієї інфраструктури. Саме цим ми зараз і займаємось.

Якщо ця вся документація буде, тоді я зможу більш-менш спокійно видавати вихідні дані на будь-яке будівництво в місті.

А коли ми все це допрацюємо, тоді вже треба буде вносити коректування у генеральний план, який затверджений у 2009 році. Тобто 5-річний термін вже завершується.

Чи будуть нові житлові квартали на місці колишніх об’єктів відповідно до генерального плану?

Плануються деякі житлові райони, які розвиватимуться на місці ліквідованих промислових зон. Наприклад, колишній комбікормовий завод починають потроху розбирати, там буде новий житловий район. Але за умови, що вся стара забудова буде знесена.

Поруч, біля «Променю», де старі військові казарми, будується новий мікрорайон. Також під житло віддана ділянка на вулиці Рівненській, на місці колишнього автобусного парку. Також розробляється документація під житлову забудову на вулиці Привокзальній, де складські приміщення, справа, під шляхопроводом.

Якщо згідно з генпланом буде можливість розміщувати житло, ми будемо його розміщувати.

«Стратегічних помилок в заповіднику я не бачу»

Яка доля заповідника «Старий Луцьк» згідно з генпланом міста?

Луцьк належить до небагатьох міст, де було зроблено чимало роботи істориками й дослідниками. Є архітектурно-опорний план з нанесеними об’єктами, містобудівна документація, проведена ціла наукова робота.

Генеральний план не порушуватиме цілісності заповідника у жодному разі. Можливо у генплан навіть треба буде ще внести корективи.

Є декілька течій як зберегти подібні заповідники. Часто роблять просто заповідник – музей, який треба зберігати, і все. Утім, більшість міжнародних розробок сходиться на думці, що потрібно вносити елементи життя, розвивати інфраструктуру, заохочувати людей різними способами.

Прикладом може слугувати місто Несебр у Болгарії, там усе зроблене таким чином, щоб туди їхали і туристи, і щоб місто жило.

Я теж вважаю, що заповідник треба розвивати, максимально зберігаючи середовище, його відтворювати, щоб зберегти сам дух старого міста.

Окрім самого заповідника, чимало роботи потрібно здійснити на території історичної забудови: вулицях Лесі Українки, Богдана Хмельницького. Необхідно розробити містобудівну документацію, щоб зафіксувати історико-архітектурний опорний план, і вберегти ці об’єкти від впливу, аби максимально зберегти структуру всього міста.

Нове будівництво є де розвивати, промисловість також. А тут необхідно виробити таку позицію, щоб зберегти масштабність, ширину вулиць, поверховість, щоб не різати по живому.

А нинішня забудова в Старому місті відповідає всім вимогам?

Звичайно, треба дивитися на кожен об’єкт окремо. Так звичайно, є деякі питання, але стратегічних помилок в заповіднику я не бачу. Деталі – так, але щоб наламали дров - цього немає. Варто віддати належне і Тарасу Рабану, який там працював, хоч і має зараз неприємності. Але він багато чого зробив, і це знайде з часом своє розуміння. Він жив тим Старим містом.

Є на території заповідника доволі вдалі приклади. Скажімо, будинок, де раніше розташовувалось консульство Республіки Польща на Данила Галицького. До того там була бетонно-цегляна коробка, яка зовсім «не вписувалась». Приїхали поляки, разом з фахівцям з нашого міста, з заповідника, разом узгоджували проект. І тепер цей будинок став таким, що на нього приємно дивитися. Треба доводити до такого стану забудови, які розташовані поруч. Але все слід робити поступово.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---