Чотири роки при владі. Що обіцяв і чого не зробив президент Порошенко

Чотири роки тому, 25 травня 2014 року, українці в один тур обрали Петра Порошенка своїм президентом. Щоправда, не всі.

Донбас і Крим в голосуванні практично не брали участь. На сході під контролем сепаратистів ще були Слов'янськ і Маріуполь, а в уже самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" пройшов референдум про відокремлення від України, пише «Страна».

Крим, само собою, тоді вже де-факто увійшов до складу Росії. Таким чином, в українських виборах не брали участь шість мільйонів виборців - саме така різниця між явкою в 2014-му і в 2010 році, коли обирали Януковича.

Але і та маса українців, яка залишилась, хотіла того ж, що і жителі відрізаного Донбасу: закінчення війни. Причому якнайшвидшого (якщо вірити опитуванням, це їх головне бажання і зараз).

Майбутній президент Порошенко не скупився на такі обіцянки. Але результат вийшов зворотним: ескалація насильства та десятки тисяч жертв.

Така доля загалом наздогнала і інші значущі передвиборні гарантії майбутнього гаранта. «Страна» згадала ТОП-10 невиконаних обіцянок Петра Порошенка.

1. "АТО триватиме лічені години"

Це головна обіцянка Порошенка, яка настільки відверто і трагічно не збулася.

28 травня 2014 року майбутній президент заявив: "Антитерористична операція не може і не буде тривати два-три місяці. Вона повинна і буде тривати годинни ... Вже незабаром ми побачимо ефективність антитерористичної операції".

В результаті АТО офіційно завершилася практично до четвертої річниці президентства Порошенка - 29 квітня 2018 року.

Але це формально. Фактично - війна триває. Прихильники чинного президента перекладають провину за це на Росію, яка атакувала Україну на Донбасі, і Києву нічого не залишається, окрім як оборонятися.

З іншого боку, Порошенка ніхто не тягнув за язик обіцяти закінчення війни в той момент, коли вона тільки розгорялась. Донецьк, Луганськ і більшість населених пунктів цих областей утримувалися сепаратистами, в діло вже пішла армія, яка формально не мала права взагалі брати участь в АТО.

А рівно через тиждень після виборів - 2 червня - авіація, за даними ОБСЄ, завдала ракетного удару по будівлі Луганської обласної адміністрації і по сусідньому скверу, де загинули вісім перехожих.

Після такої демонстрації сили конфлікт розгорівся ще сильніше. Що не зовсім вкладається в логіку оборони і закінчення війни "в лічені години".

2. "1000 гривень в день"

Друга найвідоміша - і до цього дня невиконана - обіцянка президента: платити учасникам АТО по тисячі гривень в день.

Він озвучив цю обіцянку за три дні до виборів, будучи в Одесі. До речі, на відміну від себе нинішнього, Порошенко-кандидат спілкувався з виборцями цього російськомовного міста на їхній рідній мові.

"Солдат, який воює в бою - там строковиків не буде, будуть добровольці - отримувати буде тисячу гривень в день!" - говорив майбутній президент, рубаючи долонею повітря.

На ділі до 2017 року солдати на першій лінії зони АТО не отримували і десяти тисяч в місяць - і тільки в серпні Порошенко розпорядився довести цифру до цього рівня. А в січні 2018 року він заявив, що на лінії фронту "ніхто менше 17 000 грн не отримує".

Але все одно це майже вдвічі менше того, що обіцяв гарант чотири роки тому. Та й курс гривні в 2014 році був 11 за долар. А значить при курсі в 26, як зараз, нинішні зарплати атошників виглядають набагато скромніше, ніж "1000 в день" зразка 2014 року.

3. Продаж Roshen

11 липня 2014 року - через півтора місяця після обрання - президент заявив, що дав команду найняти інвестиційного консультанта, який почне передпродажну підготовку бізнес-імперії Порошенка.

"Ми починаємо з сьогоднішнього дня інтенсивну підготовку продажу головного мого активу", - заявив президент на брифінгу в своєму штабі.

Він уточнив, що буде вимагати від кожного члена своєї команди позбутися бізнесу і присвятити себе служінню народу.

Але наближався кінець року, а "головний актив" так і не був проданий. Тоді глава держави, відповідаючи на питання журналістів, заявив, що замість продажу передав Roshen в управління банку Ротшильдів - так званий "сліпий траст".

"Я не відкрию вам таємницю, якщо скажу, що в умовах війни інвестиції в країну не заходять", - пояснив гарант зміну курсу.

Однак у випадках, які не торкалися його бізнесу, Петро Порошенко часто відзначав інтерес інвесторів до України, а низці галузей галузей (наприклад, в IT-секторі) навіть заявив про триразове зростання вкладень. У березні ж Порошенко навів дані про те, що капітальні інвестиції в Україну за 2017 рік зросли на 21%, а в 2016 році - на 18%.

І дивно, що інвестори, які повертаються в країну, так і не помітили динамічно зростаючого бізнесу президента. Хоча це зростання видно неозброєним оком: від все нових брендових магазинів компанії до офіційних 10% зростання продажів за 2017 рік.

Незважаючи на "сліпий траст", бізнесом продовжують керувати топ-менеджери Порошенко. А восени "Рошен" відкриває нову фабрику в Борисполі. Та й старий завод - в російському Липецьку, як з'ясувало видання, продовжує платити податки в бюджет Російської Федерації.

Чому настільки ласим шматком українського бізнесу не цікавляться інвестори - питання майже незрозуміле. Але факт залишається фактом - обіцяв і не продав.

4. Обіцяв не відкривати кримінальних справ на журналістів. Але відкрив

Розшаркування перед ЗМІ та принципами свободи слова з боку Петра Порошенка - це окрема історія.

В день виборів майбутній президент пообіцяв в ефірі українських каналів не заводити кримінальних справ проти засобів масової інформації. Правда, зробив він це вкрай своєрідно.

"Чи можемо ми, українські журналісти, сподіватися, що в найближчі п'ять років вашого президентства не буде кримінальних справ проти ЗМІ?" - запитала Порошенко на прес-конференції журналістка Соня Кошкіна.

"Ні!" - відповів їй Порошенко з чарівною посмішкою на обличчі. Пізніше майбутній президент пояснив, що він пожартував. І сказав розлогу промову про те, як він буде захищати свободу слова в Україні.

Однак реальність виявилася іншою. Президентство Петра Порошенка стало рекордним для України щодо переслідувань журналістів та цілих редакцій.

«Проти однієї тільки «Страны» і її головного редактора Ігоря Гужви сфабриковано п'ять кримінальних справ. В офісі інтернет-газети видання за минуле літо пройшло два обшуки. А за репортаж про повернення в Україну Міхеїла Саакашвілі заступник головного редактора Світлана Крюкова потрапила на "Миротворець".

Переслідування видання потрапило в звіти ООН, ОБСЄ, "Репортерів без кордонів" та інших міжнародних організацій. А головний редактор видання Ігор Гужва змушений був покинути Україну», - наголошують журналісти.

Не краще йдуть справи і з іншими ЗМІ. Редакцію холдингу "Вести" після "масок-шоу" виселили з їх офісу. За політичними статтями регулярно судять журналістів. Імена Руслана Коцаби, Василя Муравицького, Дмитра Васильця, Кирила Вишинського не сходять зі звітів правозахисних організацій.

На окрему увагу заслуговує діяльність праворадикальних організацій, які "кошмарять" неугодні владі ЗМІ. На їх рахунок відносять підпал телеканалу "Інтер", блокаду NewsOne і регулярні атаки на ті ж "Вести".

Тут ще важливо розуміти, що саме президент в кінцевому рахунку відповідає в країні за кримінальні переслідування кого б то не було. Адже саме за його квотою призначається генеральний прокурор. При цьому Національний союз журналістів України фіксує повне ігнорування нападів на журналістів - вони просто не розслідуються.

Схоже, в жарті Порошенко таки була доля жарту. А, може, він і зовсім не жартував з Сонею Кошкіній, коли відповів "Ні" на її питання.

5. "Долар буде по 10"

"Ми повернемо курс. Долар повинен бути не вище десяти", - так заявив Петро Порошенко в ефірі одного з телеканалів в квітні 2014 року - тобто в розпал своєї передвиборної кампанії.

Уже тоді долар коливався в межах 13 і 14 гривень - на марші була анексія Криму, і економічна ситуація в країні була на межі колапсу. Ближче до дати виборів гривня зміцнилася до 11-12 за долар.

Але потім почався обвал курсу, за який відповідальність несе також президент. Адже главою Національного банку стала його соратниця Валерія Гонтарєва, яка очолювала НБУ фактично до 2018 року.

При ній гривня падала до астрономічних значень - наприклад, до 33 грн за долар в пікові моменти. В цілому курс національної валюти при Порошенко обвалився в два з половиною рази.

6. "Всі офшори - перекрити"

Цікавим пунктом програми Петра Порошенка стало перекриття офшорів. Це було записано офіційно: "Скоротити кількість податків, ставки - зменшити, а всі офшори - перекрити".

Після цього в 2017 році стався гучний скандал з "райськими паперами". У світову пресу просочилися сотні документів офшорного реєстратора з Панами. Зокрема, стало відомо, що через нього відкривав компанію і Петро Порошенко. Причому - вже коли був українським президентом.

Це сталося в серпні 2014 року, коли українська армія зазнавала поразки під Іловайськом.

У листах юристів Порошенка, які потрапили в пресу, говорилося, що компанію їхній клієнт хоче відкрити, щоб вивести продукцію "Рошен" на світові ринки. Відзначимо, що відкриття для цього офшорної компанії потрібно лише в одному випадку - якщо дуже хочеться уникнути податків в рідній країні. Або, наприклад, зберегти свій бізнес на випадок втрати влади - шляхом переведення його в міжнародну юрисдикцію.

Ось як пишуть про це юристи президента:

"Справа надзвичайно делікатна. Ім'я клієнта - Петро Порошенко. Ми працюємо над реструктуризацією його кондитерського бізнесу. Для отримання доступу до міжнародних ринків ми збираємося побудувати нову холдингову компанію групи в Люксембурзі. Під ним буде голландський суб-холдинг, який буде мати всі оперують компаніями. З податковими цілями над люксембурзької компанією буде кіпрська фірма. Вона буде володіти офшорною компанією - ми вважаємо за краще БВО, але Острів Мен також може підійти ... вона буде володіти акціями і отримувати дивіденди ", - сказано в листі на ім'я офшорного реєстратора Appleby.

Після приголомшеного мовчання на Банковій заговорили. Президент визнав, що його люди створювали офшорну компанію в розпал боїв на Донбасі. Однак, за словами Порошенка, це було вимогою передачі кондитерського бізнесу в ротшильдівський "сліпий траст" - мовляв, Ротшильди не працюють з фірмами в українській юрисдикції.

Хто говорить правду - достеменно невідомо. Але факт використання офшорів президентом, який закликав їх "перекрити", - у наявності.

7. Відкриття партійних списків

Провести перші після Майдану парламентські вибори за відкритими партійними списками - чорним по білому записано в програмі президента.

"Докладу всіх зусиль у рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори виключно на пропорційній основі за відкритими списками", - заявив Порошенко.

Голосування за відкритими списками означає, що "власникам" політичних партій буде складніше формувати їх на свій розсуд - адже виборець голосує не тільки за партії, а й за персоналії, які пройдуть в парламент.

Закриті списки рятують партійних босів від цього "головного болю" і дозволяють проводити в Раду будь-яку групу підтримки - від водіїв і масажистів до секретарок та охоронців.

Всупереч побажанням президента, вибори 2014 пройшли за закритими списками і по мажоритарці. Завдяки чому в парламент потрапило чимало екзотичних осіб.

Втім, тут не до кінця вина саме Петра Порошенка. Він, як бенефіціар парламентської фракції, тут всього лише один з багатьох зацікавлених у тому, щоб формувати списки без оглядки на виборців. Така ситуація влаштовує, в принципі, всіх системних гравців українського політикуму.

На словах президент і досі - прихильник відкритих списків. Депутати його фракції навіть подали цей законопроект у парламент. Але коли постає питання, чому цей закон досі не прийнятий, глава країни киває на депутатів.

8. "Статус-кво" для російської мови

Дивлячись на сьогоднішнього Порошенко-українізатора, важко повірити, що чотири роки тому він натхненно цитував статтю 10 Конституції України та згадував російську мову.

Майбутній президент в своїй передвиборчій програмі чітко і ясно пообіцяв не звужувати сферу застосування російської мови (і говорив на цій мові під час передвиборної кампанії).

"Буду керуватися статтею 10 Конституції, яка визначає українську мову як державну, але особливо підкреслює права російської мови і гарантує вільний розвиток усіх мов. Вважаю за доцільне з метою забезпечення єдності української політичної нації зберегти існуючий статус-кво в мовному питанні", - йдеться в документі.

На ділі повальна українізація стала однією з головних реформ Порошенка. За час його президентства були введені мовні квоти на радіо і ТБ, прийнятий закон про повальної українізації освіти і готується закон про мову сфери послуг, який вводить таке нововведення як "мовну поліцію" - вона буде штрафувати продавців і офіціантів за звернення до клієнта російською.

При цьому, як з'ясувала «Страна», в магазинах самого Порошенка з клієнтами говорять по-російськи.

Крім того, Конституційний суд нещодавно скасував мовний закон Колесніченка-Ківалова, який дозволяв на місцях користуватися регіональними мовами. Порошенко привітав цей крок і пообіцяв більш "українізаторський" закон замість нього.

9. "Знайти прийнятні способи співпраці з Росією"

У програмі Петра Олексійовича було зафіксовано рух в сторону Європи. Проте він зобов'язався - незважаючи на те. Що вже відбулася анексію Криму і події на Донбасі - знайти "прийнятні способи співпраці з Росією".

"Використовую в повній мірі весь свій дипломатичний талант і політичний досвід, щоб забезпечити деескалацію конфлікту, уникнути війни і зберегти мир, знайти прийнятні способи співпраці з Росією, насамперед економічні - але з урахуванням необоротності нашого європейського вибору і територіальної цілісності України", - йдеться в програмі Порошенка.

На ділі президент обрушив на РФ вал економічних санкцій, закрив авіасполучення з Росією і заблокував російські соцмережі. А його фірмовою стала фраза "Остаточно прощавай Російській Імперії".

Фінальним акордом стало підписання закону про визнання Росії окупантом.

Зрозуміло, багато в Україні не стали б картати гаранта за невиконання цієї обіцянки. Але навіщо було її давати, знаючи, що жорсткий конфлікт з Росією вже розпочато?

Мабуть, пасажі і про Росію, і про російську мову були реверансом у бік східно-українського і південного електорату - який після перемоги був за "доброю традицією" забутий.

10. Зробити Житомир столицею українського космосу

Були у гаранта і менш серйозні, але від цього не менш провальні обіцянки.

В ході передвиборної гонки Петро Порошенко приїхав до Житомира. Він назвав батьківщину великого конструктора Сергія Корольова "столицею українського космосу" і пообіцяв повернути туди "кращі світові технології".

"Тут, в Житомирі, ми відродимо український космос!" - заявив Петро Олексійович.

Дивитися з 50-ї секунди

Наскільки нам відомо, за останні чотири роки Житомир так і не став столицею українського космосу. Втім, у міста залишився ще рік, щоб дочекатися появи кращих світових технологій.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---