Майдан слід розпустити, бо він не впливає на зміну влади, - євродепутат

Протягом першого сесійного тижня Європарламенту у цьому році питання України до розгляду на порядок денний не виносив. Проте окремі депутати Європарламенту все ж висловилися з приводу «українського питання», інформує «Урядовий кур’єр».

Про Майдан у своєму виступі, присвяченому підсумкам головування Литви у ЄС, згадав Голова Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу. «Коли в самій Європі багато хто висловлює розчарування Євросоюзом, то позиція українців, які стоять морозними ночами в Києві з прапорами ЄС, підтверджує важливість європейських цінностей», - сказав політик з трибуни.

Польський євродепутат (політична група «Альянс соціалістів і демократів за Європу») Марек Сівец в інтерв’ю розповів про ті завдання, на яких, на його думку, має зосередитися український уряд, та про своє бачення виходу України з політичної кризи.

Угода є, але вона не діє

— Пане Сівец, яка подальша доля Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?

— На цей час переговори щодо угоди призупинено, оскільки українська сторона відмовилася її підписувати. Звичайно, обидві сторони заявляють, що робота у цьому напрямку ведеться, проте я не бачу у найближчому майбутньому реальних шансів, які дали б змогу нам повернутися за стіл переговорів. Зараз важливо, щоб українська влада довела і продемонструвала, як вона технічно збирається імплементувати угоду. Якщо ми не знатимемо цієї технології, то поновлення переговорів з приводу підписання Угоди про асоціацію не матиме сенсу.

— Який офіційний статус має Угода про асоціацію України з ЄС?

—Угоду парафовано, і це вже не може бути змінено, проте її не підписано. Це означає, що угода не діє. Вона лежатиме на столі доти, доки не буде обопільної згоди двох сторін змінити ситуацію.

— В якому стані робочий діалог між Києвом і Брюсселем?

— Ми підтримуємо постійні відносини з Україною як країною, з якою встановлено дипломатичні відносини і бізнес-контакти. Ми маємо багато питань, які потребують обговорення, але не думаю, що Угода про асоціацію входить до їх переліку.

Завдання для економіки

— Український уряд заявляє, що євроінтеграція залишається пріоритетним напрямком його зовнішньополітичної діяльності. У Брюсселі ці заяви сприймають серйозно чи вважають порожньою риторикою?

— Ми не маємо повноважень трактувати офіційні заяви інших країн. Ми їх беремо до уваги, проте вони не додають нового виміру двостороннім відносинам. Головне завдання українського уряду — реальні кроки в економіці, які зроблять Україну менш вразливою перед політикою Росії. Тому я вважаю, що замість обговорення історичного значення євроінтеграції чи загальних політичних тенденцій ми маємо зосередитися на конкретних практичних заходах. Український уряд повинен думати над тим, як запроваджувати зміни в економіці, як переорієнтувати експорт певних груп товарів і як ліпше підготувати державу на майбутнє до проявів російської агресії.

— На вашу думку, як вплине на енергетичну безпеку України рішення її уряду припинити реверсні закупівлі газу в Польщі та Угорщині?

— Ніяк не вплине. Передусім ситуація на енергетичному ринку України змінилася за останні кілька років, зокрема істотно знизився рівень споживання енергоресурсів. Факт купівлі газу у Польщі та Угорщині сам по собі нічого не означає. Важливо знати, що є джерела, де можна купувати газ у разі, якщо Росія знову вирішить влаштувати Україні енергетичну блокаду. Якщо тепер українці мають дешевий російський газ, можна лише порадіти за них. Однак ви знаєте, що коли щось піде не так, ви знову можете повернутися до реверсних закупівель газу в Європі, що свого часу стало розумним і ефективним рішенням.

— На вашу думку, чи застосував ЄС усі можливі засоби для того, щоб Угоду з Україною все-таки було підписано?

—Завжди можна з упевненістю говорити, що зробити треба було ще більше. Але я гадаю, ми грали чесно і продемонстрували свою добру волю. Та й майже до дня відкриття Вільнюського саміту у нас ніхто не просив зробити щось більше. Відверто кажучи, радше українська сторона продемонструвала брак належних підрахунків та проробки питання запровадження асоціації з ЄС.

— Яким, на ваш погляд, може бути вихід із політичної кризи в Україні?

— Першим кроком зараз має стати розпуск Майдану. Майдан — вражаюча і важлива демонстрація волевиявлення людей, які виступають проти уряду і чітко заявили про своє бажання бути в Європі. Проте в Україні є чинний парламент. Тож рано чи пізно всі заклики, вимоги, прохання Майдану мають переміститися до Верховної Ради. Мені прикро це говорити, але хтось повинен сказати це вголос. Майдан не має достатньо засобів впливу для того, щоб змінити владу в країні. Водночас уряд і парламентська більшість не повинні поводитися з учасниками Майдану як з ворогами. Вони повинні ставитися з повагою до цих людей, вести з ними діалог. Лише мирне завершення Майдану може стати початком дискусії щодо проведення в Україні наступних виборів, чесних і прозорих.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---