Наскільки відкрита до людей луцька міська влада. ФОТО

Найменш публічними виявилися депутати Луцької міської ради. Про це свідчать результати вимірювання індексу публічності органів місцевого самоврядування, які презентували у Луцьку.

Так, представники Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу презентували результати дослідження рівня відкритості, прозорості та підзвітності Луцької міської ради 1 жовтня у Луцьку.

Унікальність дослідження, зі слів організаторів, полягає в його багатоаспектності. Загалом «публічність» вимірювалася на основі 200 показників, які пізніше узагальнювалися відповідно до спеціально розробленої методології. Під час дослідження експерти збирали дані, надсилали запити та здійснювали моніторинг веб-сайтів органів місцевого самоврядування.

Цього року кампанія вимірювання охопила 11 міст – Донецьк, Івано-Франківськ, Луганськ, Львів, Миколаїв, Одесу, Рівне, Ужгород, Черкаси, Чернігів та Луцьк. Активна фаза моніторингу тривала протягом червня-серпня 2013 року, здійснювала її мережа громадських організацій. Кампанію вимірювання індексу публічності місцевого самоврядування реалізували у рамках проекту, підтриманого Європейським Союзом.

Експерти проекту визначили вагу кожного органу влади у відсотках. Так, публічність міського голови отримала 30%, міської ради – 30%, виконавчих органів влади – 30%.



Під час оцінювання рівня публічності муніципалітетів, окрім відсоткової шкали, використали принцип світлофора. Так, коричневий колір (рівень публічності 0-40%) отримали міста з непублічними органами місцевого самоврядування,червоний (41-60%) – з низьким рівнем публічності влади, оранжевий (61-80%) – із задовільним рівнем, зелений (81-100%) – із публічною міською владою.



У результаті дослідження з’ясували, що муніципалітет жодного з 11 міст не є повністю публічним. Найнижчі показники мають міста Ужгород (32%) та Черкаси (39%). Луцьк зайняв другу позицію після Івано-Франківська, отримавши 65%, що становить задовільний рівень публічності органів місцевого самоврядування.



Виконавчі органи міської ради стали третіми у рівні публічності (67%), міський голова – другим (73%). Найменш публічними виявилися депутати Луцької міської ради (55%). Якщо брати порівняння показників за параметрами, які використовувалися у дослідженні, найкращі результати Луцьк демонструє за доступністю адміністративних послуг, відкритості виконавчих органів, оприлюдненні нормативно-правових актів, відкритості та підзвітності міського голови.

Натомість найгірші показники - щодо підзвітності депутатського корпусу (38%) та виконавчих органів влади (50%), а також прозорості персонального складу ради (65%).

За рівнем прозорості виконавчих органів міської ради Луцьк посів четверту позицію (71%), поступившись Донецьку, Івано-Франківську та Львову. Одним з найнижчих показників органів місцевого самоврядування міста є в позиції «підзвітність виконавчих органів». Набравши 50%, Луцьк потрапив до переліку міст з низьким рівнем підзвітності виконавчих органів влади.

За показником підзвітності депутатів міських рад усі 11 міст демонструють низькі показники. Луцьку міську раду, яка отримала 38%, за результатами дослідження визнали непублічною. Таким чином, незважаючи на те, що Луцьк опинився на доволі високій позиції за загальним рейтингом, потрібно провести значну роботу над недоліками.

Присутній під час презентації секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт висловив здивування низьким рівнем прозорості діяльності депутатського корпусу.

«Напевно, ми десь недопрацювали, надто захопилися депутатської роботою у сесійній залі, не надали значення тим критеріям, які оцінювалися», - зазначив секретар міськради.

Він пообіцяв вивчити рекомендації експертів, які здійснювали дослідження та працювати над тим, щоб у майбутньому показник публічності був вищим.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---