USD 41.00 41.30
  • USD 41.00 41.30
  • EUR 41.15 41.45
  • PLN 10.30 10.55

Про британський урок для України

27 Червня 2016 15:39
Поки вступ до Європейського Союзу вже понад два десятиліття залишається для України ледь не національною ідеєю, ключові держави ЄС, такі як Британія, покидають євроспільноту. Очевидно, й українцям слід усвідомити, що в Євросоюзі не все гаразд, і по-новому оцінити рентабельність ЄС та свої перспективи в ньому, - йдеться у матеріалі Вголос.

Чому європейці проти ЄС?

24 червня в Британії оголосили результати референдуму про членство країни в Євросоюзі, на якому більшість громадян – 51,9% – проголосували за вихід зі складу ЄС. Це 17 мільйонів 400 тисяч людей. Розрив із противниками виходу – трохи більше ніж мільйон, тоді як за те, щоб залишитися у складі ЄС, проголосували 48,1%.

Антиєвропейська кампанія навіть отримала яскраву назву – Brexit, яку активно розкручували в інформаційному просторі. Вихід Британії з Європейського Союзу може стати однією з найбільших геополітичних авантюр за останні десятиліття на європейському континенті. Деякі європейські політики закликають провести референдуми щодо виходу з ЄС й у своїх країнах. Раніше питання про вихід з Євросоюзу серйозно ставили урядові кола Греції після економічної кризи.

До аналогічного референдуму у Франції закликала лідер ультраправої партії «Національний фронт» Марін Ле Пен. Провести референдум щодо виходу з ЄС обіцяє в разі перемоги нідерландський праворадикал Герт Вілдерс. Міграційною політикою Брюсселя невдоволена й Угорщина. Народна партія Словаччини подала петицію і закликала співгромадян «відмовитися від диктатури Брюсселя і покинути європейський «Титанік», який тоне». Тобто ідея спільного європейського дому, попри привабливу риторику, насправді не настільки популярна серед мешканців країн ЄС. Проте для країн, які давно прагнуть, але досі не інтегрувалися в європейську спільноту, складно зрозуміти: які ж причини виходу з ЄС однієї з ключових держав цього об'єднання?

Лондон проти Брюсселя

Однією з найвагоміших причин невдоволення Британії Євросоюзом є надмірна централізація з боку Брюсселя, яка почала наступ на національний суверенітет країн-учасниць. Правова система, економіка, загальні правила освіти, судочинства та інші сфери кожної держави мають підпорядковуватися загальносоюзним рамкам. Тобто закони об'єднаної Європи мають більшу юридичну силу, ніж традиційні британські норми права. Економічна політика центральних відомств ЄС, яка дедалі більше набувала адміністративних рис, почала суперечити інтересам британського бізнесу.

Однією з визначальних причин Brexit стала міграційна політика ЄС. На тлі нездатності Європи подолати одну з наймасштабніших міграційних криз у своїй історії питання міграції стало зручним для спекуляцій євроскептиків. У Британії вже протягом багатьох років зростала кількість незадоволених «засиллям робітників з ЄС», а опитування центру Ipsos MORI показало, що більшість британців (46%) вважає імміграцію найважливішим викликом, що постав перед країною.

Згідно із задекларованим рішенням Єврокомісії, країни-учасниці зобов'язані прийняти на своїй території певну квоту мігрантів з Азії та Африки, відповідно до рамок спільної міграційної концепції та рівномірного розподілу біженців у ЄС. Країни, які відмовляться приймати біженців, можуть зіткнутися зі штрафами, суму яких визначатимуть, але може бути в розмірі 250 тис. євро за кожного біженця. Нещодавно перед Британією офіційний Брюссель висунув вимогу прийняти близько трьох тисяч дітей-біженців із Сирії, з якими немає їхніх родичів. Міграційна політика Брюсселя, ґрунтована на принципах мультикультурності, і раніше викликала чимало заперечень з боку Лондона, який вимагав особливого статусу Британії в рамках ЄС у питаннях мігрантів. Так, прем'єр Британії Девід Кемерон просив на чотири роки скасувати переваги для мігрантів з інших країн ЄС, які прибувають до Великої Британії. Крім того, Британія домагалася послаблення регуляторної політики ЄС і навіть повернути окремі повноваження Брюсселя країнам-членам.

Ще однією британською вимогою була відмова від договору, що зобов'язує до «тіснішого союзу». Лондон також прагнув домогтися від Брюсселя підвищення повноважень національних парламентів для блокування пропонованого Євросоюзом законодавства. Плани подальшої централізації Європи, яка в перспективі мала стати конфедеративним або навіть федеративним союзом, євроскептики вже почали називати ідеєю «Четвертого Рейху». Попри ейфоричну євроінтеграційну риторику Брюсселя, британці доволі прохолодно зустріли пропозиції асиміляції власної національної ідентичності на користь ідеї під назвою «Європа».

Хоча з виходом з ЄС Британія втрачає багато переваг, зокрема результати референдуму вже вдарили по фунту, який опустився до 30-річного мінімуму. Експерти прогнозують згубні наслідки для торгівлі Об'єднаного королівства, нові обмеження для британських студентів, туристів, науковців, медиків, учасників загальноєвропейських програм. Brexit загрожує й територіальній цілісності самої Британії, в якій Шотландія виступила проти виходу з ЄС і пообіцяла провести повторний референдум за вихід з Великобританії. Однак той факт, що понад половина британських підданих проголосували проти Євросоюзу, засвідчує, що подальше їхнє перебування в ЄС коштує їм значно дорожче, ніж потенційні збитки та наявні переваги. Якщо більшість британців проголосувала проти ЄС – значить, вони мають на те вагомі причини.

Британський прецедент для України

Британський прецедент декларації виходу є ЄС є наочним уроком для українців, які вже двадцять років вважають, що вступ до Євросоюзу вирішить усі наші проблеми. Заради євроінтеграційних сподівань українці зважилися на одну з найдраматичніших революцій проти проросійського режиму, заплативши загибеллю Небесної сотні за ідею асоціації. Для багатьох наших співвітчизників ЄС є втіленням раю на землі, в якому панує повна ідилія і немає жодних проблем. Незважаючи на євроінтеграційні ілюзії, якими марять країни Східної Європи, Грузія та Туреччина, практика, однак, засвідчує, що від доброго життя не тікають.

В Євросоюзі й справді багато проблем, пов'язаних не лише з міграційним диктатом чи надцентралізацією, а й з економічним квотуванням. Наприклад, багато польських чи угорських фермерів, виноробів, виробників м'яса та сирів скаржаться на серйозні обмеження випуску дозволенної продукції через національні квоти. Для регулювання єдиної економіки та недопущення негативних явищ в ЄС існує квотування для кожної країни щодо кількості допустимої картоплі, пшениці, м'яса, сирів, молока, винограду тощо. Часто польські фермери не мають права виробляти більше продукції для внутрішнього ринку, бо квоти вже розподілено для голландських, іспанських чи німецьких фермерів. Часто це впливає і на стан аграрної галузі країни. Наприклад, у Словаччині чимало полів лежать необробленими і заростають бур'янами, оскільки свої квоти на випуск сільськогосподарської продукції ця країна вже використала. Словацькі фермери не мають права випускати більше, бо треба враховувати права італійських, французьких чи бельгійських експортерів, які вже мають встановлену квоту ринку. І будь-які протекціоністські заходи заради захисту вітчизняного товаровиробника в рамках брюссельської політики недопустимі. Такі норми вводять, безперечно, для благих цілей – підтримки всіх національних виробників та недопущення монополії окремих з них, проте часто вони стають гальмом розвитку господарства менш успішних у лобіюванні країн.

У рамках ЄС, зокрема, є обов'язковою і спільна гендерна політика, яка змушує традиційні християнські країни до уніфікації законодавства щодо толерантності ЛГБТ-спільнот. Тенденції розвитку цього процесу можуть призвести до панування не в кількох, а у всіх країнах ЄС «позитивної дискримінації більшості» та кримінальної відповідальності за гомофобію, чого активно домагаються європейські ліберальні активісти.

Диктат наддержавної централізації, яка порушує національне законодавство суверенних країн, проявляється і в інших сферах, отож не дивно, що у Британії, Греції та Франції люди говорять про вихід з ЄС. Brexit засвідчив: британці, французи, греки чи німці за два десятки років так і не усвідомили себе власне європейцями і не витворили єдиної ідентичності. Для більшості європейців зоряний прапор ЄС є лише канцелярсько-бюрократичним символом брюссельських контор. Жоден європеєць пальцем ніколи безплатно не поворухне за прапор Європейського Союзу, а в Україні люди за нього йшли на барикади та міліцейські кордони. Саме такі люди могли б стати оплотом нової Європи, її другим ренесансом, справжніми патріотами ЄС, для яких слово «Європа» не пустий звук. Однак європейським чиновникам українці не потрібні. Очевидно, ЄС наразі не бачить Україну частиною європейської спільноти і фактично ставиться до нашої країни, як до заблукалої вівці, що втекла з російського стійла. Про це свідчить небажання Європи йти назустріч і подати руку підтримки молодій українській демократії, яка торує собі драматичний шлях до європейських ідеалів.

Не виключено, що коли Україну після багатьох років принизливого очікування нарешті приймуть до ЄС, там уже не буде провідних західноєвропейських держав, як і не буде єдиної економічної політики та фінансової взаємодопомоги менш успішним країнам-учасницям. Отож прецедент Вrexit, який є очевидною демонстрацією загальної кризи й присмерку Євросоюзу, мав би стати для України приводом задуматися над національними пріоритетами та подальшою зовнішньополітичною перспективою.

Фактично ЄС нині більше потрібен країнам Центрально-Східної Європи, ніж, наприклад, Франції, впливові політики якої обіцяють виборцям вивести свою країну з ЄЄ, щоб французи не годували грецьких чи прибалтійських «дармоїдів». Отож різниця в інтересах між Західною та Центральною Європою дедалі поглиблюється. Нинішні структури безпеки виявилися недостатньо ефективними, тож реконфігурація міждержавних відносин Східної Європи вже давно назріла. Можливо, й Україні варто змінити східно-західний вектор зовнішньополітичної орієнтації на вісь «північ-південь», утілену в ідеї Балто-Чорноморського союзу, і будувати військово-оборонний союз із країнами, для яких захист від російської агресії вже історично став національною ідеєю.

Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголосу»
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus