USD 24.7 24.9
  • USD 24.7 24.9
  • EUR 27.1 27.4
  • PLN 6.32 6.4

Українська «еліта» торгує справою одного з ключових винуватців у розвалі ЗСУ?

Екс-міністр оборони, і, очевидно, агент спецслужб РФ Дмитро Саламатін (на фото), схоже, від влади вже відкупився.

Відомий своєю балакучістю головний військовий прокурор Анатолій Матіос багаторазово анонсував розслідування злочинів, скоєних колишніми міністрами оборони України. В результаті чого Збройні сили України зустріли війну з Росією в стані повного розвалу: матеріально-технічна частина була розкрадена, система призову - знищена, а керівні кадри - некомпетентні, корумповані і часто завербовані спецслужбами РФ. У лютому наступного року мине три роки з початку російського військового вторгнення в Україну, але жодниих видимих ​​зрушень в «мега-справі» про розвал ЗСУ - немає (як і у всіх інших резонансних справах, «майже розкритих» Матіос).

Чому так відбувається, і що, ймовірно, за цим криється - наочно показує приклад кримінальної справи стосовно одного з екс-міністрів оборони України часів президента В. Януковича - Дмитра Саламатіна. Про це пише "Аргумент".

Про цю справу насправді відомо небагато. На ньому, як і на справах патентованих казнокрадів типу Юрія Бойка або Юрія Іванющенка, не піариться ні Анатолій Матіос, ні Юрій Луценко - що саме по собі вже говорить багато про що. Там, де команда Петра Порошенка домовилася про «компенсації» з фігурантами резонансних кримінальних справ, керівництво прокуратури, МВС і СБУ коментарів старанно уникає.

По суті, вся доступна суспільству інформація про «справу Саламатіна» міститься в 9-ти рішеннях суду, які внесені

до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Перше рішення Печерського районного суду м.Києва суду № 757/19847 / 15-к (суддя Цокол Л. І.) у «справі Саламатіна» датована 09.06.2015 року (прислано судом в ЄДРСР 10.06.2015г., Зареєстровано 17.06.2015г. , оприлюднено в реєстрі 09.07.2015г.).

З нього ми дізнаємося, що ініціатива кримінального переслідування екс-міністра оборони України Дмитра Саламатіна - це не заслуга «нової влади» чи Анатолія Матіоса особисто. Кримінальне провадження № 42013000000000396 (далі - «справа Саламатіна») було відкрито ще при «злочинній владі» Януковича 8 листопада 2013 року, незадовго до Євромайдану.

Також ми дізнаємося, що «прокурор групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України» Савчак Вадим Володимирович звернувся до суду з клопотанням «про тимчасовий доступ до речей і документів» в рамках розслідуванння кримінальної справи № 42013000000000396 (далі - «справа Саламатіна»). Тобто, півтора року - з кінця 2013 року і до середини 2015-го, коли Головна військова прокуратура реанімувала «справу Саламатіна» і почала перші, мінімально необхідні слідчі дії, «нова влада» і призначені нею «чесні» генпрокурори «справи Саламатіна» саботували. Тим часом саме ця справа найбільш яскраво і повно демонструє систему масштабних розкрадань як в системі «Укрспецекспорту» (торгівля зброєю, боєприпасами та військовою технікою на експорт), в «Укроборонпрому» (виробництво озброєнь і військової техніки) і в Збройних силах України - всі ці три ключових для оборони держави відомства при Януковича очолював українофоб Дмитро Саламатін, людина з біографією агента російських спецслужб.

Ще раз: Головна військова прокуратура зайнялася «справою Саламатіна» тільки в червні 2015 року, хоча Анатолій Матіос перебуває на посаді головного військового прокурора з серпня 2014 року, і мав усі можливості для активізації розслідування цієї справи відносно одного з ключових винуватців в розвалі української армії і «оборонки». Але цього чомусь не зробив.

Але повернемося до першого рішення суду по «справі Саламатіна». Зокрема, прокурорів цікавили зовнішньоекономічні контракти ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова »(код ЄДРПОУ 14310299). А конкретніше - буквально вся документація, пов'язана з контрактами цього українського оборонного підприємства з Республікою Ірак в період з 2009 по 2013 рік.

Також прокурорів цікавила вся документація - до службового листування включно - названого українського ДП з і компаніями Universal Investment Group (США), Jankovic & Associates. Inc. (США), Mirage Sarl (Ліван, Бейрут), AL-Jar trading FZCO (ОАЕ Дубаї), Company Paragon Impex Ltd (Лондон), Wahi AL-Abda \ 'a Co (Ірак), Lionel Europe Corporation (Лондон), Runestone Partners LLC (США), Dinet Group LTD (Беліз), Rawat Al-Moruge (Ірак) і Al Khairat Al Arabia Co (Ірак).

Суд дав санкцію на витребування документів, які просили прокурори

Друге, третє і четверте рішення суду по «справі Саламатіна» (757/28725/15-к, 757/28727/15-к і 757/28731/15-к відповідно) були прийняті всі тим же Печерським судом м.Києва через два місяці після першого рішення. Очевидно, ці два місяці слідчі не даремно витратили на вивчення документації ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова »та вийшли на« схеми »масштабних розкрадань. В один і той же день, один і той же суддя - Волкова С. Я. - задовольнила клопотання військових прокурорів в повному обсязі.



Тут важливо відзначити особистість судді Волкової. Світлана Волкова - фігурант низки гучних скандалів і кримінальної справи, пов'язаних з винесенням протиправних рішень. Нагадаємо, 19 вересня 2014 суддя Печерського суду Світлана Волкова прийняла рішення про звільнення з-під варти екс-командира роти спеціального призначення полку міліції особливого призначення «Беркут» при ГУМВС України в Києві Дмитра Садівника, який підозрюється в розстрілі 39 учасників акцій протесту на вул. Інститутській. Після чого Д. Садівник зник, як і його подільники, в Росії.

За цим фактом було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 375 КК України (постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки). 6 жовтня 2014 судді С. Волкової повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину. А в лютому 2015 року справу було передано до суду. Незважаючи на це, суддя Світлана Волкова, як ні в чому не бувало, продовжує працювати і відправляти «правосуддя» в Печерському районному суді, в тому числі в кримінальних справах, об'єктивно вимагають від судді спеціального допуску. Тобто суддя, яка спрацювала в інтересах спецслужб Росії, продовжує надавати цінні послуги Головній військовій прокуратурі в рамках розслідуваних нею кримінальних проваджень, в тому числі виробництв, що мають державну важливість і розкривають недоліки оборонної діяльності України. А ще - напрям і хід розслідувань злочинів, в яких напевно замішані спецслужби Росії. Що дає останнім і їх агентурі в Україні діяти на випередження і здійснювати свої оперативні комбінації в інтересах збройних сил і ВПК РФ.

Що це: некомпетентність керівництва Головної військової прокуратури? Або ж «розслідування» «справи Саламатіна» з самого початку переслідує зовсім іншу мету, ніж виявлення і покарання злочинця, а також компенсація державному бюджету завданих збитків?

Але повернемося до трьох рішенням Печерського суду за підписом судді-кримінальника Світлани Волкової. На цей раз до суду за участю прокурора Ромащенко Н.О., розглянув клопотання слідчого групи слідчих Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Соловйова М.О.

Друге рішення Печерського суду 757/28725/15-к: суддя санкціонувала доступ слідства до всієї документації авіаційного ДП «Антонов» і СЗТФ «Прогрес», пов'язаної з їх контрактами з Респуюблікой Ірак на поставку авіаційної техніки. Метою слідства, як випливає з рішення суду, була повна ревізія контрактів, укладених з Міністерством оборони Республіки Ірак і компаніями Universal Investment Group (США), Jankovic & Associates. Inc. (США), Mirage Sarl (Ліван, Бейрут), AL-Jar trading FZCO (ОАЕ Дубаї), Company Paragon Impex Ltd (Лондон), Wahi AL-Abda \ 'a Co (Ірак), Lionel Europe Corporation (Лондон), Runestone Partners LLC (США), Dinet Group LTD (Беліз), Rawat Al-Moruge (Ірак) і Al Khairat Al Arabia Co (Ірак).

Третє рішення Печерського суду 757/28727/15-к, датоване цим же днем, проливає світло на успіхи слідства у «справі Саламатіна» за минулі два місяці. Зокрема, слідству вдалося встановити, що в 2009-2013 роках ДП СЗТФ «Прогрес» для забезпечення виконання укладених з Міністерством оборони Республіки Ірак контрактів, були залучені для надання агентських, юридичних та інших послуг іноземні компанії: а саме: Universal Investment Group (США ), Jankovic & Associates. Inc. (США), Mirage Sarl (Ліван, Бейрут), AL-Jar trading FZCO (ОАЕ Дубаї), Company Paragon Impex Ltd (Лондон), Wahi AL-Abda \ 'a Co (Ірак), Lionel Europe Corporation (Лондон), Runestone Partners LLC (США), Dinet Group LTD (Беліз), Rawat Al-Moruge (Ірак) і Al Khairat Al Arabia Co (Ірак). Але послуги ці насправді надані не були. Тому слідчим знадобився доступ до розрахункового рахунку ДП «Антонов» № 26007735051212 в АБ «Брокбізнесбанк» (МФО 300249, код ЄДРПОУ 14307529) та всіма проведеннями за нього з моменту його відкриття і по день звернення військових прокурорів до суду - 12.08.2015 року.

Суд такий дозвіл дав.

Четверте рішення Печерського суду 757/28731/15-к від 12 серпня 2015 року стосується дозволу слідству зробити копії з усіх документів, так чи інакше стосуються банківських проводок за рахунком ДП «Антонов» № 26007735051212 в АБ «Брокбізнесбанк»: платіжних доручень, копій паспортів осіб, так чи інакше мають відношення до операцій за рахунком, зразків підписів, довіреностей, розшифровок часу здійснення тих чи інших платіжних операцій - посекундно, і т.д.

П'яте рішення Печерського суду 757/30691/15-кіт 28.08.2015 року (суддя Мельник А. В., «за участю старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Льошенко Я. В.», по клопотанням, «узгодженим з прокурором групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Ромащенко Д. О.): суд дав санкцію на ревізію і зустрічні перевірки Державною фінансовою інспекцією наступних держпідприємств: дочірнього підприємства держкомпанії« Укрспецекспорт »держпідприємства« Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес», (код ЄДРПОУ - 05311609, р Київ), ДП «ХКБМ ім. А.А. Морозова »; ДП «Антонов»; ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод»; ДП «Севастопольське авіаційне підприємство»; ДП «Науково-виробничий комплекс« Прогрес »- для дослідження питань отримання відповідних коштів від ДП СЗТФ« Прогрес ».

З тексту постанови суду випливає: вже в кінці серпня 2015 року слідство конкретизувало суми і напрямок пошуку коштів в «справі Саламатіна». Зокрема, слідство цікавив, куди поділися кошти, належні Україні за ремонт вертольота МІ-8Т на суму 3,6 млн. доларів США; за поставку 6 літаків АН-32Б на суму 99 млн. доларів США; за поставку 420 колісних бронетранспортерів БТР-4 і машин на його базі на суму 457,5 млн. доларів США - всього на суму понад 560 млн доларів США. При цьому на той момент слідство вже встановило, що численні компанії, заявлені при здійсненні цих контрактів як посередники (юридичні консультанти і т. Д.), жодного відношення до багатомільйонних оборудок не мали.

Шосте рішення Печерського суду 757/35426/15-кот 25.09.2015 року: суддя Москаленко К.О., за участю «прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України струмів М.І. розглянув клопотання клопотання старшого слідчого з ОВС Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Льошенко Я.В.

На цей раз слідство у «справі Саламатіна» просило - і отримало - санкцію суду на доступ до рахунку LV 32 AIZK 0001 1401 1819 1 і документам в латвійському банку «AIZKRAUKLES BANKA» (ELIZABETES IELA 23, RIGA, LV-1010, LATVIJA).

З тексту рішення суду випливає, що вже в серпні-вересні 2015 року слідство конкретизував суму ймовірних корупційних «відкатів» від контрактів на поставку військової техніки до Іраку: близько 46 млн. доларів США.

Сьоме рішення Печерського суду 757/8697/16-к від 26.02.2016 року (суддя Тарасюк К. Е., клопотання - слідчий ГВП ГПУ Льошенко Я.В.): суд надав дозвіл на розкриття за запитом ГПУ банківською установою Республіки Кіпр HELLENIC BANK PUBLIC COMPANY LTD (3-7 Arch. Makarios III Avenue, 6016 Larnaca CY / Larnaca) інформації по використанню банківського рахунку CY23005003400003400781397201, що належить компанії «Dinet Group LTD» за період з моменту його відкриття по 26.02.2016г. За думку слідства, саме на рахунки цієї компанії був виведений ряд «відкатів» на користь фігуранта (фігурантів) «справи Саламатіна».

Слідство вже «дихало в потилицю» підозрюваним.

Восьме рішення Печерського суду 757/9891/16-кіт 10.03.2016 року (суддя Карабань В. М., за участю слідчого Соловйова М.О, за клопотанням вже відомого нам прокурора групи прокурорів ГВП ГПУ струмів М. І.): суд санкціонував розкриття банківською установою Королівства Данія «Nordea Bank Danmark» A / S International Branch, DK / Copenhagen інформації по використанню банківського рахунку № 5036 389135, IBAN: DK0320005036389135, відкритого і використовувався компанією «Paragon Impex LTD». На яку, на думку слідства, одним з фігурантів «справи Саламатіна» були виведені, по суті, вкрадені у держави 12 213 892,08 доларів США.

Після чого темп слідства раптом сповільнилося.

Рівно три місяці слідство у «справі Саламатіна" не подавало ознак життя, і раптом...

Дев'яте рішення Печерського суду 757/28342/16-кіт 10 червня 2016 року (суддя Бабенко С. Ш., за участю і за клопотанням прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчак Вадима Володимировича) дало слідству санкцію на арешт рахунків і активів Дмитра Саламатіна на суму майже в 30 мільйонів доларів США.

Цитата з постанови суду: «... Однак, керівники ДК« Укрспецекспорт »і ГК« Укроборонпром », в тому числі ОСОБА_2 (від 10.06.2010 № 678/2010, 04.01.2011 № 2/2011 очолював ДК« Укспецекспорт »та ГК «Укроборонпром») протягом 2011-2013 років, отримавши повноваження з контролю за виконанням зовнішньоекономічних контрактів, укладених між ТОВ СЗТФ «Прогрес» і Міністерством оборони Іраку, зловживаючи своїми службовим становищем безпідставно перерахували нерезидентам: Paragon Impex LTD, Mirage Sarl, Lionel Europe Corporation , DINET GROUP LTD, Runestone Partners LLC кошти в розмірі 29 250 033,12 дол. США, які відповідно до зовнішньоекономічних контрактів від 25.09.2009 № з-18-02 / 2009 / Рr і від 25.09.2009 № з-19 -02 / 2009 / Рr належали ДП «Антонов», ДП «ХКБМ ім. А.А. Морозова »та ДП« СЗТФ "Прогрес". »

Повністю це рішення суду по «справі Саламатіна» і великий коментар до нього викладено в публікації «Аргументи» Рахунки Дмитра Саламатіна заарештовані: екс-міністра підозрюють у розкраданні $ 30 мільйонів.

Після чого, мабуть, всі доступні слідству активи Дмитра Саламатіна - грошові кошти на рахунках, нерухомість і автомобілі були заарештовані.

Але - дивна річ: судове рішення про арешт активів Дмитра Саламатіна, датоване 10 червня 2016 року, було направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень аж ... 11 серпня, тобто 2 (два!) Місяці після його прийняття.

За відомою в Україні практиці, таке провертають лише тоді, коли в подібному зацікавлені дуже впливові чиновники мінімум двох гілок влади - в нашому випадку судової і виконавчої (прокуратура). Таке робиться для того щоб мінімізувати ризик ознайомлення громадськості з тих чи інших судовим рішенням.

Але це - не єдина дивина в кримінальному провадженні № 42013000000000396 або, простіше кажучи, в «справі Саламатіна».

Пройдемося по хронології подій ще раз.

Ще при президенті В. Януковичі, в листопаді 2013 року, було розпочато розслідування розкрадання коштів держпідприємств оборонного комплексу України, отриманих ними за контрактами з Іраком. На всіх етапах розкрадання грошей за контрактами України з Іраком держструктури, які відповідають за них ( «Укрспецекспорт», «Укроборонпром» і Міністерство оборони України) очолював Дмитро Альбертович Саламатін, ставленик РФ.

Після втечі В. Януковича «справа Саламатіна» Генпрокуратура не розслідувала 1,5 року (злочинна бездіяльність). За цей час змінилося 3 Генпрокурора, і пів-року Головну військову прокуратуру очолював відомий балабол Анатолій Матіос, ставленик президента Петра Порошенка.

У лютому 2015 року у зв'язку зі спалахнув на Заході скандалом зі швейцарським банком HSBC (відмивання брудних грошей, фальсифікація звітності і т. Д.) Стали відомі списки одіозних клієнтів цього банку. Одним з них виявився Дмитро Саламатін. Російська газета «Ведомости», а за нею ЗМІ РФ і України повідомили про наявність у Д. Саламатіна $ 11,4 млн в швейцарському банку HSBC в 2006-2007 роках. При цьому, за даними офіціозного російського видання, екс-міністр оборони України був занесений в списки банку як російський клієнт. Це тому, що своєю адресою він вказав будинок в найдорожчому селищі Москви - Срібному Бору, по сусідству з колишніми керівниками ФСБ. За даними Росреєстру, ділянка за адресою Центральний проїзд Срібного Бору, вл. 73, б. 8, належав його дружині Наталії Саламатіній.

Через три місяці після цього - в червні 2015 року - Головна військова прокуратура звернулася за першої санкцією у «справі Саламатіна» в суд: є всі підстави вважати, що саме публікація про мільйони Д. Саламатіна порушила військових прокурорів.

У тому, що мотив порушення «справи Саламатіна» - суто корисливий (чи то в інтересах адміністрації П. Порошенка, чи то в інтересах когось із керівництво Головної військової прокуратури), свідчить і факт того, що «справа Саламатіна» - «фактова », і сам Саламатін проходить в ньому по« злодійських »статттях (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 (розтрата або привласнення майна), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом), а не по ст. 111 КК (Державна зрада). При цьому прокуратура не ставить собі за мету вивчення законності отримання Д. Саламатіним українського громадянства, що свідчить про задані «рамки» розслідування, націлених не так на всебічне вивчення обставин, що супроводжують скоєних Сламатіним діянь, виявлення першопричини його вчинків, а на конкретний - «комерційний» - результат.

Про те, що кураторів слідства у «справі Саламатіна» цікавили тільки мільйони екс-міністра оборони, свідчить і той факт, що сам особисто Д. Саламатін поодинці ніяк не міг - технічно - викрасти інкриміновані йому суми. Для цього йому потрібні були численні спільники з числа підлеглих - керівників підприємств оборонного комплексу, згаданих у справі. Але дивна річ: підозрюваний у справі один. Будь-адвокат засвідчить: в такому разі це справа легко буде «поховано» в суді ( «неповнота розслідування», невстановлені співучасники «,« відсутня організація », а значить фігурант самостійно не міг здійснити всі того, що йому інкримінує прокуратура, і т. д .).

Схоже, що слідство не надто хвилювала міцність, повнота доказової бази; задача стояла - «сколотити» справу, виявити мільйони Саламатіна та їх заарештувати разом з іншими активами. А потім приступити до типової для ГПУ торгівлі з «пацієнтом», щоб його «ошкурити», в обмін на мільйони доларів зняти звинувачення і справу нишком - закрити.

Про те, що саме такий сценарій в «справі Саламатіна» вже, можливо, реалізований, говорить той факт, що з 10 червня нинішнього року і до цього дня ніяких зрушень і процесуальних дій із залученням суду не відбувається. При цьому «справа Саламатіна» так і не передано до суду, а Анатолій Матіос НЕ строчить переможну реляцію в Фейсбук.

Можливо, «справа Саламатіна» - самодіяльність ГВП: бачачи, як «старші товариші» з зграї Кононенко-Грановського «стрижуть шерсть» з найближчого оточення Януковича, «знімаючи» з «подзалетевшіх» сотні мільйонів доларів «відступного», хтось в ГВП вирішив «замутити» з Саламатіним без санкції згори. Та й того не вигідна розголос: чим вище рівень вирішення питання, тим вище і його ціна.

Сподіваємося, що ця публікація зробить ціну прокурорського «рішалова» непідйомною для обох сторін.

Підкреслимо: «справа Саламатіна», схоже, стає ще одним епізодом майбутньої кримінальної «справи Матіоса», в якій марнославний прокурор з підприємницькою жилкою ще відповість на низку неприємних питань про свою роль в саботажі розслідування безлічі резонансних кримінальних справ.

Янукович, Пшонка, Ренат Кузьмін і Ко теж думали, що вони - вічні. У тій же самій розумово-тимчасовій прострації сьогодні перебуває Порошенко, Луценко, Матіос і їм подібна корупційна «еліта». І триває: торгівля совістю, торгівля кримінальними справами, торгівля Батьківщиною.

І ті, хто прийде на зміну цим злодійкуватих клоунам, матимуть повне моральне право вступати з ними «за всією суворістю закону», принципово мінімізуючи процесуальні формальності.

Ну, ви розумієте ...

Сергій ФЕДОРОВ
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 4
Сераховичі Показати IP 6 Грудня 2016 13:47
КОЛО! гроші в першу чергу , 2.3-ю.і т.д. ну авже потім справи.якщо дійдуть- на рішення суду а там знов все вирішує кількість долярів
51 омбр Показати IP 6 Грудня 2016 14:06
а всі хто був до саламатіна то були будівничі ЗСУ тьху....
51 омбр Показати IP 6 Грудня 2016 16:04
Та про це сам Юра Луценко офіційно сказав. І особливо відмітив Гриценка, Єханурова та їхніх послідовників. За знищення ЗСУ мають відповідати Кучма, Ющенко, Янукович, усі, хто при них був на посаді міністра оборони та прем'єр-міністри
до 51омбр Показати IP 6 Грудня 2016 19:21
Приємно чути розумних людей.Давайте опишем хто торгував Жовтневським аєродромом.Першим називаю полковник Шемчук О.В.(цегла,аєродромні плити,плити перекриття,колони,апарелі ) і т.д.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.