17 квітня: події, факти, дні народження

Весь світ 17 квітня відзначає Всесвітній день боротьби з гемофілією. Гемофілія – це невиліковне генетичне захворювання, пов'язане з порушенням згортання крові.
За деякими оцінками, сьогодні кількість хворих на гемофілію в світі складає 400 тисяч чоловік (один із 10 000 чоловік).
Хроніка «ВН»:
У 2011 році визначили найкрасивішу студентку Волині.
А в 2010 році обранці луцької громади відзначили День депутата - їздили із імпровізованою інспекцією комунальними підприємствами.
2009 року «ВН» повідомляли, що резонансну справу щодо обвинувачення у хабарництві депутата Луцької міськради Дмитра Москвича розглядатиме Апеляційний суд Волинської області.
Народилися:
17 квітня також народилися російський художник-пейзажист Семен Щедрін, американський спортивний діяч, творець правил бейсболу Александр Кортрайт, американський фінансист, промисловець, засновник компанії «Дженерал електрик» Джон Морган, англійський фізіолог Ернест Старлінг (запровадив термін «гормон»), радянський партійний і державний діяч, керівник Радянської України в 1938-1949 роках, перший секретар ЦК КПРС у 1953-1964 роках, голова Ради Міністрів СРСР у 1958-1964-му Микита Хрущов, радянський актор театру й кіно Борис Щукін (створив класичний образ вождя у фільмах «Ленін у Жовтні» і «Ленін у 1918 році»), американський кіноактор Вільям Холден, англійський кінорежисер, володар «Оскара» Ліндсей Андерсон («Діти четверга», «О, щасливчик!»), український футболіст і тренер Василь Турянчик, радянський кінорежисер Валерій Рубінчик («Дике полювання короля Стаха», «Комедія про Лісістрату»), український військовий і політик, колишній міністр оборони та віце-прем'єр-міністр України Олександр Кузьмук, англійський кіноактор Шон Бін («Сайлент Хілл», «Володар перснів», «Троя»), російська поп-співачка Валерія (Алла Перфілова), український журналіст, редактор відділу політики газети «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін, американська акторка Дженніфер Гарнер («Шибайголова», «Електра», «Павутиння Шарлотти») (на фото).
Сталося:
1521 – Мартін Лютер відлучений від лона Римської католицької церкви через відмову зректися своєї єресі.
Виступи проти папства були і раніше. Однак вони носили дещо інший характер. Очолені гуманістами виступи проти індульгенції розглядали проблему з точки зору людяності. Лютер же критикував догми, тобто християнський аспект вчення. Слух про тези поширюється блискавично і Лютера викликають в 1519 році на суд і на Лейпцизький диспут, куди він з’являється, незважаючи на долю Яна Гуса, і в диспуті висловлює сумнів у справедливості й непогрішності католицького папства.
Тоді Папа Римський Лев X піддає Лютера анафемі, в 1520 році буллу прокляття склав Пієтро з дому Аккольті (в даний час католицька церква планує його «реабілітувати»). Лютер публічно спалює у дворі Виттенбергського університету папську буллу Exsurge Domine про відлучення його від церкви і в зверненні «До християнського дворянства німецької нації» оголошує, що боротьба з папським засиллям є справою всієї німецької нації.
1875 – англієць Невілл Чемберлен вигадав більярдну гру «снукер».
У снукер грають на великому 12-футовому столі з шістьма лузами. У грі використовуються одна біла куля (биток), 15 червоних і 6 кольорових куль: жовта, зелена, коричнева, синя, рожева та чорна.
Снукер пережив період деякого занепаду у 50-60 роках XX сторіччя, але починаючи з 70 років популярність почала повертатися.
Тепер снукер є однією з найбільш популярних більярдних ігор у світі. Найбільш популярна ця гра у Великобританії, де снукер поступається лише футболу. Також він широко розповсюджений в інших англомовних країнах (Ірландії, Канаді, Австралії, Індії, Південій Африці), у Китаї та східній Азії (Таїланді, Гонконзі).
1924 – засновано голлівудську кіностудію «Metro Goldwyn Mayer».
Американська медіакомпанія, спеціалізується на виготовленні та прокаті кіно- і відеопродукції. Власник ряду найбільших голлівудських кіностудій. У скарбниці кінокомпанії на березень 2009 року – 205 нагород «Оскар», із них 15 – за найкращий фільм.
Девіз компанії - «Аrs gratia artis» - «Мистецтво заради мистецтва».
1996 – у Верховній Раді України почато розгляд у першому читанні проекту нової Конституції України.
Для подолання гострої кризи 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції України» та (в пакеті до нього) про внесення змін до закону про вибори Президента (останні дозволили провести переголосування 2-го туру виборів Президента). Того ж дня Президент України Леонід Кучма підписав ці документи.
Закон на основі проекту Симоненка-Медведчука про зміни до Конституції (про політичну реформу) передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років.
Після приходу до влади Віктора Януковича і Партії Регіонів 1 жовтня 2010 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV у зв'язку з порушенням процедури його розгляду та прийняття. Згідно з рішенням КС, відповідний закон №2222 втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Конституційний Суд України поновив чинність Конституції 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону в редакції від 28 червня 1996 року.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---