22 вересня: події, факти, дні народження

День народження 22 вересня відзначають Голова правління Благодійного Фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» Олександр Товстенюк, колишній міський голова Ковеля Сергій Кошарук, народний депутат України і віце-президент футбольного клубу «Волинь» Юрій Савчук, завідувач відділення хірургії і остеомієлітного центру Волинського обласного госпіталю для інвалідів війни Олександр Кругляк.

«ВН» вітають їх і бажають здоров’я, довголіття, невичерпної енергії.


Хроніка «ВН»:

Торік «ВН» інформували про те, що у Луцьку визначили кращого студента Волині.

Два роки тому у луцькому коледжі відкрили капличку.

Три роки тому на Волині відбувся партизанський зліт.

22 вересня 2009 року в Луцьку говорили про єдиний стандарт вивісок на зупинках.

А 2008 незначне ДТП спровокувало грандіозну пробку в центрі Луцька.

Народилися:

Цього дня народилися англійський фізик і хімік, експериментатор Майкл Фарадей, російський філософ і філолог, письменник Олексій Лосєв, російський і радянський філолог, лінгвіст, лексикограф, упорядник тлумачного словника російської мови Сергій Ожегов, кобзар Павло Носач, діяч ОУН Євстахій Струк, український композитор Олександр Костін, український графік Микола Панасюк, український актор, поет, режисер Борис Барський, російська акторка театру й кіно Марія Голубкіна, українська гандболістка, призер Олімпійських ігор Лариса Заспа, бразильський футболіст Роналду.

Сталося:

1939 — Спільний парад Вермахту та РККА в Бересті.

Згідно зі спогадами командира 29-ї окремої танкової бригади Семена Кривошеїна, його підрозділ ввечері 20 вересня отримав наказ командувача 4-й aрмії В. І. Чуйкова про заняття міста та Берестейської фортеці. Для цього бригада Кривошеїна здійснила 120-кілометровий нічний марш з Пружан. До ранку 21-го передові підрозділи 29-ї бригади наблизилися до Берестя з північного боку. Кривошеїн сам попрямував на переговори з німецьким командуванням щодо передачі міста і фортеці, віддавши наказ про початок руху бригади в Бересті о 14:00. Переговори з Гудеріаном, які велися зрозумілою обом французькою мовою, затягнулися до вечора.

Кривошеїн пише, що Гудеріан наполягав на проведенні параду з попереднім вишукуванням частин обох сторін на площі. Кривошеїн спробував відмовитися від проведення параду, посилаючись на втому і непідготовленість своїх військ. Але Гудеріан наполягав, вказуючи на пункт угоди між вищими командуваннями, в якому обговорювався спільний парад. Кривошеїну довелося погодитись, проте він запропонував наступну процедуру: о 16 годині частини корпусу Гудеріана похідною колоною, зі штандартами попереду, покидають місто, а частини Кривошеїна, також у похідній колоні, вступають у місто, зупиняються на вулицях, де проходять німецькі полки, і своїми прапорами салютують проходять частинах. Оркестри виконують військові марші.

Гудеріан погодився на запропонований варіант, але окремо обумовив, що буде присутній на трибуні разом з Кривошеїним й вітатиме частини.

Завершивши увечері переговори, Кривошеїн віддав наказ бригаді підготувати до параду 4-й батальйон і бригадний оркестр, а також блокувати залізницю.

1980 — почалася ірано-іракська війна.

Війна почалася вторгненням іракської армії в іранську провінцію Хузестан. Первинне успішне просування іракської армії, проте, незабаром натрапило на наполегливий опір і було зупинене.

До літа 1982 р. Іран повернув окуповані Іраком території, після чого сторони почали війну на виснаження. Перемир'я, що закінчило війну, було підписане 20 серпня 1988 року і відновило довоєнну ситуацію.

За тривалістю, задіяними ресурсами і людськими жертвами ірано-іракська війна є найбільшим військовим конфліктом між суверенними державами «третього світу» після 1945 року. В ході війни Іраком застосовувалося хімічна зброя.

Ірано-іракська війна завершилася без переконливої перемоги однієї із сторін, хоча обидві заявили про свою військову перемогу. Економічний збиток від бойових дій для Іраку і Ірану оцінювався в 350 мільярдів доларів. Війна забрала життя близько 1 мільйона осіб.

Війна призвела до появи у Іраку значної заборгованості перед низкою арабських країн. Зокрема, борг Іраку перед Кувейтом перевищив 14 млрд доларів, що стало однією з причин, що підштовхнули Саддама Хусейна в 1990 році до рішення вторгнутися до Кувейту.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---