На Волині відбудеться фестиваль народних промислів
Фестиваль народних промислів, традиційної культури та історії Волині «Волинське віче» відбудеться на історичній Волині 6-7 липня.
Цьогорічний фестиваль присвятили популяризації ручного ткацтва й історично приурочили до Литовської доби в українській історії.
Середньовічне місто — з його простими мешканцями і воїнами, ремісничими цехами та ярмарками, забавами та піснями, музикою і побутом, одягом і атмосферою — перенеслося з глибини віків у сьогодення.
У фестивалі беруть участь найкращі фахівці в галузі ручного ткацтва, народні майстри інших напрямів, а також люди, які займаються відтворенням середньовічних ремесел, побуту, зброї, обрядів, музики. Уся програма побудована на українському матеріалі, тож сприяє глибшому розумінню історії та культури як Волині зокрема, так і України в цілому.
Фестиваль складається з двох етапів:
6 липня — Ткацький день у м. Радивилів
7 липня — Історичний день у с. Пляшева
Волинський серпанок
Назву цьогорічного фестивалю обрали не випадково. Серпанкове полотно — це легка напівпрозора тканина, що в давні часи була мрією українських дівчат. У неї вбиралися заможні панянки, а наречені мали серпанкові елементи одягу, коли йшли до шлюбу. Зазвичай серпанок використовували для обмотування голови. Побутування повного серпанкового строю зафіксовано на теренах України лише в Дубровицькому районі Рівненської області.
Уперше за 100 років в Україні здійснили реконструкцію серпанкового строю! У межах підготовки до фестивалю «Волинське віче. Рік перший. Волинський серпанок» провели унікальні презентації одягу, пошитого зі справжнього серпанку: 26 червня у київському музеї Івана Гончара та 5 липня у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Серпанкову тканину було виготовлено в наші дні у майстерні історичного ткацтва «Легенди Волині», що в місті Радивилів.
До уваги відвідувачів на презентаціях було представлено два повні жіночі серпанкові строї, прототипом для яких став одяг із села Крупове Дубровицького району Рівненської області. Оригінали строю зберігаються у Сарненському історико-етнографічному музеї. Крім цього, на презентаціях показали сучасну інтерпретацію використання серпанкового полотна — весільне вбрання в етнічному стилі.
Майстриням знадобилися три роки, аби «з нуля» відродити особливості ткання серпанкового полотна. Було здійснено близько сотні спроб, доки структура і товщина тканини почала відповідати історичному оригіналу початку XX століття. Відтворити такий унікальний одяг було надзвичайно цікавою задачею і справжнім викликом для майстерні «Легенди Волині».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Цьогорічний фестиваль присвятили популяризації ручного ткацтва й історично приурочили до Литовської доби в українській історії.
Середньовічне місто — з його простими мешканцями і воїнами, ремісничими цехами та ярмарками, забавами та піснями, музикою і побутом, одягом і атмосферою — перенеслося з глибини віків у сьогодення.
У фестивалі беруть участь найкращі фахівці в галузі ручного ткацтва, народні майстри інших напрямів, а також люди, які займаються відтворенням середньовічних ремесел, побуту, зброї, обрядів, музики. Уся програма побудована на українському матеріалі, тож сприяє глибшому розумінню історії та культури як Волині зокрема, так і України в цілому.
Фестиваль складається з двох етапів:
6 липня — Ткацький день у м. Радивилів
7 липня — Історичний день у с. Пляшева
Волинський серпанок
Назву цьогорічного фестивалю обрали не випадково. Серпанкове полотно — це легка напівпрозора тканина, що в давні часи була мрією українських дівчат. У неї вбиралися заможні панянки, а наречені мали серпанкові елементи одягу, коли йшли до шлюбу. Зазвичай серпанок використовували для обмотування голови. Побутування повного серпанкового строю зафіксовано на теренах України лише в Дубровицькому районі Рівненської області.
Уперше за 100 років в Україні здійснили реконструкцію серпанкового строю! У межах підготовки до фестивалю «Волинське віче. Рік перший. Волинський серпанок» провели унікальні презентації одягу, пошитого зі справжнього серпанку: 26 червня у київському музеї Івана Гончара та 5 липня у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Серпанкову тканину було виготовлено в наші дні у майстерні історичного ткацтва «Легенди Волині», що в місті Радивилів.
До уваги відвідувачів на презентаціях було представлено два повні жіночі серпанкові строї, прототипом для яких став одяг із села Крупове Дубровицького району Рівненської області. Оригінали строю зберігаються у Сарненському історико-етнографічному музеї. Крім цього, на презентаціях показали сучасну інтерпретацію використання серпанкового полотна — весільне вбрання в етнічному стилі.
Майстриням знадобилися три роки, аби «з нуля» відродити особливості ткання серпанкового полотна. Було здійснено близько сотні спроб, доки структура і товщина тканини почала відповідати історичному оригіналу початку XX століття. Відтворити такий унікальний одяг було надзвичайно цікавою задачею і справжнім викликом для майстерні «Легенди Волині».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Дрони СБУ уразили два російські літаки Су-27 в Криму
Сьогодні 15:12
Сьогодні 15:12
У Ківерцях надзвичайники врятували собаку з металевої пастки
Сьогодні 14:44
Сьогодні 14:44
Уночі в Рованцях п’яний водій на Volkswagen втікав від патрульних, авто перевернулося
Сьогодні 13:48
Сьогодні 13:48
У двох ДТП на Волині загинули неповінолітні
Сьогодні 13:20
Сьогодні 13:20
Підтвердили загибель Героя з Ковельщини Василя Сороки
Сьогодні 12:24
Сьогодні 12:24
Самарівська громада провела у вічність Героя Дмитра Вавдіюка
Сьогодні 11:28
Сьогодні 11:28
У Володимирі під колесами вантажівки загинув пішохід
Сьогодні 11:00
Сьогодні 11:00
Матері Героя з Колківської громади вручили його орден
Сьогодні 10:32
Сьогодні 10:32

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.