На Волині відбудеться фестиваль народних промислів
Фестиваль народних промислів, традиційної культури та історії Волині «Волинське віче» відбудеться на історичній Волині 6-7 липня.
Цьогорічний фестиваль присвятили популяризації ручного ткацтва й історично приурочили до Литовської доби в українській історії.
Середньовічне місто — з його простими мешканцями і воїнами, ремісничими цехами та ярмарками, забавами та піснями, музикою і побутом, одягом і атмосферою — перенеслося з глибини віків у сьогодення.
У фестивалі беруть участь найкращі фахівці в галузі ручного ткацтва, народні майстри інших напрямів, а також люди, які займаються відтворенням середньовічних ремесел, побуту, зброї, обрядів, музики. Уся програма побудована на українському матеріалі, тож сприяє глибшому розумінню історії та культури як Волині зокрема, так і України в цілому.
Фестиваль складається з двох етапів:
6 липня — Ткацький день у м. Радивилів
7 липня — Історичний день у с. Пляшева
Волинський серпанок
Назву цьогорічного фестивалю обрали не випадково. Серпанкове полотно — це легка напівпрозора тканина, що в давні часи була мрією українських дівчат. У неї вбиралися заможні панянки, а наречені мали серпанкові елементи одягу, коли йшли до шлюбу. Зазвичай серпанок використовували для обмотування голови. Побутування повного серпанкового строю зафіксовано на теренах України лише в Дубровицькому районі Рівненської області.
Уперше за 100 років в Україні здійснили реконструкцію серпанкового строю! У межах підготовки до фестивалю «Волинське віче. Рік перший. Волинський серпанок» провели унікальні презентації одягу, пошитого зі справжнього серпанку: 26 червня у київському музеї Івана Гончара та 5 липня у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Серпанкову тканину було виготовлено в наші дні у майстерні історичного ткацтва «Легенди Волині», що в місті Радивилів.
До уваги відвідувачів на презентаціях було представлено два повні жіночі серпанкові строї, прототипом для яких став одяг із села Крупове Дубровицького району Рівненської області. Оригінали строю зберігаються у Сарненському історико-етнографічному музеї. Крім цього, на презентаціях показали сучасну інтерпретацію використання серпанкового полотна — весільне вбрання в етнічному стилі.
Майстриням знадобилися три роки, аби «з нуля» відродити особливості ткання серпанкового полотна. Було здійснено близько сотні спроб, доки структура і товщина тканини почала відповідати історичному оригіналу початку XX століття. Відтворити такий унікальний одяг було надзвичайно цікавою задачею і справжнім викликом для майстерні «Легенди Волині».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Цьогорічний фестиваль присвятили популяризації ручного ткацтва й історично приурочили до Литовської доби в українській історії.
Середньовічне місто — з його простими мешканцями і воїнами, ремісничими цехами та ярмарками, забавами та піснями, музикою і побутом, одягом і атмосферою — перенеслося з глибини віків у сьогодення.
У фестивалі беруть участь найкращі фахівці в галузі ручного ткацтва, народні майстри інших напрямів, а також люди, які займаються відтворенням середньовічних ремесел, побуту, зброї, обрядів, музики. Уся програма побудована на українському матеріалі, тож сприяє глибшому розумінню історії та культури як Волині зокрема, так і України в цілому.
Фестиваль складається з двох етапів:
6 липня — Ткацький день у м. Радивилів
7 липня — Історичний день у с. Пляшева
Волинський серпанок
Назву цьогорічного фестивалю обрали не випадково. Серпанкове полотно — це легка напівпрозора тканина, що в давні часи була мрією українських дівчат. У неї вбиралися заможні панянки, а наречені мали серпанкові елементи одягу, коли йшли до шлюбу. Зазвичай серпанок використовували для обмотування голови. Побутування повного серпанкового строю зафіксовано на теренах України лише в Дубровицькому районі Рівненської області.
Уперше за 100 років в Україні здійснили реконструкцію серпанкового строю! У межах підготовки до фестивалю «Волинське віче. Рік перший. Волинський серпанок» провели унікальні презентації одягу, пошитого зі справжнього серпанку: 26 червня у київському музеї Івана Гончара та 5 липня у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Серпанкову тканину було виготовлено в наші дні у майстерні історичного ткацтва «Легенди Волині», що в місті Радивилів.
До уваги відвідувачів на презентаціях було представлено два повні жіночі серпанкові строї, прототипом для яких став одяг із села Крупове Дубровицького району Рівненської області. Оригінали строю зберігаються у Сарненському історико-етнографічному музеї. Крім цього, на презентаціях показали сучасну інтерпретацію використання серпанкового полотна — весільне вбрання в етнічному стилі.
Майстриням знадобилися три роки, аби «з нуля» відродити особливості ткання серпанкового полотна. Було здійснено близько сотні спроб, доки структура і товщина тканини почала відповідати історичному оригіналу початку XX століття. Відтворити такий унікальний одяг було надзвичайно цікавою задачею і справжнім викликом для майстерні «Легенди Волині».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Програма медгарантій в Україні: безоплатну допомогу при інсульті надають 227 лікарень
Сьогодні 07:41
Сьогодні 07:41
Лучан закликають допомогти зробити місто доступнішим
Сьогодні 07:15
Сьогодні 07:15
Скільки волинян зареєструвалося для проходження НМТ-2024
Сьогодні 06:39
Сьогодні 06:39
У Луцьку відбудеться візит-зустріч «Шкіл миру»
Сьогодні 06:16
Сьогодні 06:16
Французький актор Ален Делон отримав орден від Зеленського
Сьогодні 00:34
Сьогодні 00:34
Кожен третій – переможець: у Луцьку підсумували результати творчого конкурсу педагогів
19 Квітня 2024 23:46
19 Квітня 2024 23:46
У Луцьку на макулатуру здали ще майже пів тонни російськомовних книг
19 Квітня 2024 23:29
19 Квітня 2024 23:29
Понад 94% українців довіряють ветеранам, які повернуться з війни. Опитування
19 Квітня 2024 23:09
19 Квітня 2024 23:09
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.