Як повернути дружину-втікачку, або скільки коштує будинок у паперах. ОГЛЯД ПРЕСИ
"ВН" оглядає учорашні випуски волинських газет.
Газета «Сім’я і дім» розповіла, як «Українські Шерлоки Холмси повертають у сім’ї блудних дітей і розпусних дружин».Журналістка Наталія Ковальчук поспілкувалася у Києві з приватним детективом із агентства нестандартних особистих ситуацій «НЛС плюс». «Нині вони не носять довгих чорних плащів та крислатих капелюхів, не зирять на перехожих крізь затемнені великі окуляри… Сучасні нишпорки не вирізняються у натовпі, а на своїх книжкових колег схожі хіба гострим розумом, кмітливістю та обережністю», пише СіД.До детективного агентства зверталися і диваки, які контактну інформацію зниклих членів родини віднаходили у … астралі. Як з’ясувалось – чоловік просто переховувався від дивацтв дружини у кума.Детектив Юрій розповів, що нерідко знаходили зниклих молодих дівчат на панелі й повертали їх у родину. «П’ятнадцятилітня дівчина шалено закохалася в молодого сутенера, який шукав красунь для найдревнішого ремесла, а відтак вона залишила школу і сім’ю, аби тільки бути поруч із коханим. Про взаємність говорити годі, бо молодик продавав дитину мужлаям, змушував заробляти гроші проституцією, казав, що лише за таких умов вони можуть бути разом. І закохане дівча корилося…»Було й таке, що завдяки зусиллям працівників агентства, в сім’ї поверталися чоловіки чи дружини, які втікали до коханців.Газета «Волинь-нова» продовжує опікуватися долею дівчинки, мама якої так і не побачила новонародженої донечки – померла на апараті штучної вентиляції легень минуло річ від пневмонії. Настя (так назвали маленьку), за висновками лікарів почувається добре, але їй потрібен постійний нагляд невропатолога. Нині дівчинка живе у Нікополі, в родині своєї тітки Галини Похилих, яка оформила опікунство над дитиною. «На жаль, удочерити поки ще не дозволяють, оформили опікунство. Власних дітей у подружжя Похилих не було, то ж Настуню прийняли як новорічний, різдвяний подарунок долі. Найперше Галя похвалилася, що вже стали на облік у дитячій поліклініці, пройшли обстеження», пише «Волинь-нова».Поки шукали тітку з далекої Дніпропетровщини для маленької сирітки, в редакцію газети, пише автор статті Галина Світліковська, надійшло кілька дзвінків від волинян, які хотіли б удочерити дівчинку. Родичі дівчинки – отець Петро та матушка Світлана з Цумані вже почали збирати довідки, щоб удочерити маленьку Настю. Втім, тітку, яка стала мамою для сирітки таки знайшли.Зібрані кошти від «продажу кандидатів» газета вже надіслала до Нікополя. Адже допомоги на дитину Галина Похилих поки що не отримує – ще не зібрала усіх паперів.«Вісник + К» розмістив статтю про мешканця села Колки Петра Мосійчука. Сам він очолює народний театр в Колках, а його середульший син Олег – режисер і актор, якому нещодавно присвоїли звання «Народний артист України».Петро Мосійчук народився в селі Годомичі, звідти і отримав квиток у Мордовію та Караганду. Молодий підпільник отримав 25 років сталінських таборів, брав участь у Норильському повстанні. «Тільки потрапив у табір, то мріяв побувати на могилі Сталіна, але ще вождь нардів був живий. Вже у брежнєвські часи мене преміювали десятиденною поїздкою в театри Москви. Побував у мавзолеї, побачив Леніна, адже тільки таким чином можна було потрапити до Кремлівської стіни, де поховані радянські вожді. Підійшов на могилі Сталіна і кажу: «Ти лежиш, а я на тобі стою». І пішов – мрія збулася», розповідає Мосійчук.Крім батька і середульшого сина у сім’ї Мосійчуків ще двоє творчих чоловіків. Старший син Ярослав архітектор, а молодший Ігор – заслужений художник та скульптор.Про те, як живеться одинадцятьом українським діткам у норвезькій сім’ї розповіла «Волинська газета». Подружжя Лунгів – Дакфін і Марген з Норвегії вже кілька років опікуються дітьми, які проживають у дитбудинку сімейного типу, який розташований у селі Липини. Щороку діти гостюють у Норвегії, а на Волинь іноземці приїжджають по п’ять-шість разів на рік.Фінансує дитбудинок у Липинах норвезька благодійна організація «Аркен»: «Благодійне товариство згуртувало багатьох заможних людей Норвегії: банкірів, крупних бізнесменів – словом, мільйонерів. Відтак – розширилися можливості самої організації. І в 2005 році норвежці вперше приїхали на Волинь, зупинившись у прилуцькому селі Липини», пише «Волинська газета».У дитбудинку виховується троє сиріт, а восьмеро – діти, чиїх батьків позбавили батьківських прав. «Є в сім’ї брат із сестричкою, котрі досі згадують пережиті кілька років тому жахіття. Вони пам’ятають, як ділили на двох одну сиру картоплину, як від мами з татом ховалися в кукурудзі й ночували під копицею», пише автор статті.В міжнародній родині є одне обов’язкове правило – зустрічати Різдво разом. Тому, відзначивши це свято за католицьким стилем у Норвегії, подружжя Лунгів їде на Волинь.Чи можна побудувати дім без бюрократичної тяганини досліджували «Відомості-ua». Як з’ясувала авторка статті Наталка Слюсар, ще до зведення фундаменту бажаючому збудувати власний дім необхідно зібрати купу документів, які коштують силу-силенну грошей.«В Україні законодавець не розмежовує побудову багатоповерхового будинку чи, перепрошую, нужника. Документи треба зібрати однакові, різниця, хіба що у їх ціні», пише авторка.Передпроектна пропозиція, яку можна замовити у архітектора, коштує близько 2-3 тисяч гривень. ЇЇ разом із заявою необхідно надати у департамент містобудування міськради. Саме рішення виконкому можна отримати у … КП «Луцькмістобуд». І ця послуга коштує 115 гривень 97 копійок.Після отримання всіх технічних умов у тому ж таки КП «Луцькмістобуд» всі документи підшиють за 350 гривень. Потім потрібно буде заплатити там же 80 гривень.«У підсумку за «послуги» комунальному підприємству ви, як мінімум, залишаєте понад півтисячі гривень. Правда, директор КП «Луцькмістобуд» Андрій Маруняк не вважає, що це дорого», пишуть «Відомості».Розцінки за технічні умови – різноманітні. «Луцьводоканал» за ТУ «бере» 70 гривень, «Луцькспецкомунтранс» - 140 гривень, газовики – 135, а енергетики – 385 гривень.Крім того, будувати має право лише спеціальна установа, у якої є дозволи, паспорти, ліцензії на ведення будівництва. Щоб побудувати самому треба шукати «липового» підрядника доларів за 200.Єдина установа, яка видає свої висновки безкоштовно – Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю. Більше того, її начальник Юрій Ільчук каже, що цей документ взагалі зайвий: «З точки зору логіки, наш дозвіл абсолютно зайвий, тому що людина сама мусить зібрати всі папери. Ми ж лише їх перевіряємо і видаємо дозвіл».Загалом, за підрахунками авторки статті, до початку будівельних робіт, лише за документи потрібно викласти з гаманця близько 10 тисяч гривень.«Аверс-прес» головною новиною тижня надрукував розповідь про те, як у Луцьку дегустували медівку.«Оскільки недосконалість українського законодавства призвела до того, що екологічно чисті і лікувальні питні меди придбати у вільному продажу поки що не можна. Тому, аби потішити себе вишуканістю смаку, потрібно звертатися безпосередньо до пасічника», пише автор статті.На конкурсі було представлено 32 зразки питних медів. А на думку голови журі, пасічника Василя Соломки «питні меди можуть стати здоровою альтернативою слабоалкогольним напоям, на які вже давно підсіла наша молодь».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Газета «Сім’я і дім» розповіла, як «Українські Шерлоки Холмси повертають у сім’ї блудних дітей і розпусних дружин».Журналістка Наталія Ковальчук поспілкувалася у Києві з приватним детективом із агентства нестандартних особистих ситуацій «НЛС плюс». «Нині вони не носять довгих чорних плащів та крислатих капелюхів, не зирять на перехожих крізь затемнені великі окуляри… Сучасні нишпорки не вирізняються у натовпі, а на своїх книжкових колег схожі хіба гострим розумом, кмітливістю та обережністю», пише СіД.До детективного агентства зверталися і диваки, які контактну інформацію зниклих членів родини віднаходили у … астралі. Як з’ясувалось – чоловік просто переховувався від дивацтв дружини у кума.Детектив Юрій розповів, що нерідко знаходили зниклих молодих дівчат на панелі й повертали їх у родину. «П’ятнадцятилітня дівчина шалено закохалася в молодого сутенера, який шукав красунь для найдревнішого ремесла, а відтак вона залишила школу і сім’ю, аби тільки бути поруч із коханим. Про взаємність говорити годі, бо молодик продавав дитину мужлаям, змушував заробляти гроші проституцією, казав, що лише за таких умов вони можуть бути разом. І закохане дівча корилося…»Було й таке, що завдяки зусиллям працівників агентства, в сім’ї поверталися чоловіки чи дружини, які втікали до коханців.Газета «Волинь-нова» продовжує опікуватися долею дівчинки, мама якої так і не побачила новонародженої донечки – померла на апараті штучної вентиляції легень минуло річ від пневмонії. Настя (так назвали маленьку), за висновками лікарів почувається добре, але їй потрібен постійний нагляд невропатолога. Нині дівчинка живе у Нікополі, в родині своєї тітки Галини Похилих, яка оформила опікунство над дитиною. «На жаль, удочерити поки ще не дозволяють, оформили опікунство. Власних дітей у подружжя Похилих не було, то ж Настуню прийняли як новорічний, різдвяний подарунок долі. Найперше Галя похвалилася, що вже стали на облік у дитячій поліклініці, пройшли обстеження», пише «Волинь-нова».Поки шукали тітку з далекої Дніпропетровщини для маленької сирітки, в редакцію газети, пише автор статті Галина Світліковська, надійшло кілька дзвінків від волинян, які хотіли б удочерити дівчинку. Родичі дівчинки – отець Петро та матушка Світлана з Цумані вже почали збирати довідки, щоб удочерити маленьку Настю. Втім, тітку, яка стала мамою для сирітки таки знайшли.Зібрані кошти від «продажу кандидатів» газета вже надіслала до Нікополя. Адже допомоги на дитину Галина Похилих поки що не отримує – ще не зібрала усіх паперів.«Вісник + К» розмістив статтю про мешканця села Колки Петра Мосійчука. Сам він очолює народний театр в Колках, а його середульший син Олег – режисер і актор, якому нещодавно присвоїли звання «Народний артист України».Петро Мосійчук народився в селі Годомичі, звідти і отримав квиток у Мордовію та Караганду. Молодий підпільник отримав 25 років сталінських таборів, брав участь у Норильському повстанні. «Тільки потрапив у табір, то мріяв побувати на могилі Сталіна, але ще вождь нардів був живий. Вже у брежнєвські часи мене преміювали десятиденною поїздкою в театри Москви. Побував у мавзолеї, побачив Леніна, адже тільки таким чином можна було потрапити до Кремлівської стіни, де поховані радянські вожді. Підійшов на могилі Сталіна і кажу: «Ти лежиш, а я на тобі стою». І пішов – мрія збулася», розповідає Мосійчук.Крім батька і середульшого сина у сім’ї Мосійчуків ще двоє творчих чоловіків. Старший син Ярослав архітектор, а молодший Ігор – заслужений художник та скульптор.Про те, як живеться одинадцятьом українським діткам у норвезькій сім’ї розповіла «Волинська газета». Подружжя Лунгів – Дакфін і Марген з Норвегії вже кілька років опікуються дітьми, які проживають у дитбудинку сімейного типу, який розташований у селі Липини. Щороку діти гостюють у Норвегії, а на Волинь іноземці приїжджають по п’ять-шість разів на рік.Фінансує дитбудинок у Липинах норвезька благодійна організація «Аркен»: «Благодійне товариство згуртувало багатьох заможних людей Норвегії: банкірів, крупних бізнесменів – словом, мільйонерів. Відтак – розширилися можливості самої організації. І в 2005 році норвежці вперше приїхали на Волинь, зупинившись у прилуцькому селі Липини», пише «Волинська газета».У дитбудинку виховується троє сиріт, а восьмеро – діти, чиїх батьків позбавили батьківських прав. «Є в сім’ї брат із сестричкою, котрі досі згадують пережиті кілька років тому жахіття. Вони пам’ятають, як ділили на двох одну сиру картоплину, як від мами з татом ховалися в кукурудзі й ночували під копицею», пише автор статті.В міжнародній родині є одне обов’язкове правило – зустрічати Різдво разом. Тому, відзначивши це свято за католицьким стилем у Норвегії, подружжя Лунгів їде на Волинь.Чи можна побудувати дім без бюрократичної тяганини досліджували «Відомості-ua». Як з’ясувала авторка статті Наталка Слюсар, ще до зведення фундаменту бажаючому збудувати власний дім необхідно зібрати купу документів, які коштують силу-силенну грошей.«В Україні законодавець не розмежовує побудову багатоповерхового будинку чи, перепрошую, нужника. Документи треба зібрати однакові, різниця, хіба що у їх ціні», пише авторка.Передпроектна пропозиція, яку можна замовити у архітектора, коштує близько 2-3 тисяч гривень. ЇЇ разом із заявою необхідно надати у департамент містобудування міськради. Саме рішення виконкому можна отримати у … КП «Луцькмістобуд». І ця послуга коштує 115 гривень 97 копійок.Після отримання всіх технічних умов у тому ж таки КП «Луцькмістобуд» всі документи підшиють за 350 гривень. Потім потрібно буде заплатити там же 80 гривень.«У підсумку за «послуги» комунальному підприємству ви, як мінімум, залишаєте понад півтисячі гривень. Правда, директор КП «Луцькмістобуд» Андрій Маруняк не вважає, що це дорого», пишуть «Відомості».Розцінки за технічні умови – різноманітні. «Луцьводоканал» за ТУ «бере» 70 гривень, «Луцькспецкомунтранс» - 140 гривень, газовики – 135, а енергетики – 385 гривень.Крім того, будувати має право лише спеціальна установа, у якої є дозволи, паспорти, ліцензії на ведення будівництва. Щоб побудувати самому треба шукати «липового» підрядника доларів за 200.Єдина установа, яка видає свої висновки безкоштовно – Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю. Більше того, її начальник Юрій Ільчук каже, що цей документ взагалі зайвий: «З точки зору логіки, наш дозвіл абсолютно зайвий, тому що людина сама мусить зібрати всі папери. Ми ж лише їх перевіряємо і видаємо дозвіл».Загалом, за підрахунками авторки статті, до початку будівельних робіт, лише за документи потрібно викласти з гаманця близько 10 тисяч гривень.«Аверс-прес» головною новиною тижня надрукував розповідь про те, як у Луцьку дегустували медівку.«Оскільки недосконалість українського законодавства призвела до того, що екологічно чисті і лікувальні питні меди придбати у вільному продажу поки що не можна. Тому, аби потішити себе вишуканістю смаку, потрібно звертатися безпосередньо до пасічника», пише автор статті.На конкурсі було представлено 32 зразки питних медів. А на думку голови журі, пасічника Василя Соломки «питні меди можуть стати здоровою альтернативою слабоалкогольним напоям, на які вже давно підсіла наша молодь».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку запрошують на майстерклас зі створення писанок
Сьогодні 08:59
Сьогодні 08:59
Загибель українки Гатчінс: у США засудили зброярку фільму
Сьогодні 08:43
Сьогодні 08:43
«Тяжко, страшно, але тримаємо фронт, щоб вдома такого не було», – прикордонник з Волинського загону
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
На Ківерцівщині засіяли понад мільйон саджанців дуба і сосни
Сьогодні 06:48
Сьогодні 06:48
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.