USD 25.45 25.58
  • USD 25.45 25.58
  • EUR 29.7 29.95
  • PLN 6.94 7.02

Любомир знайшов «Дорогу до ближнього» через CD

Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Любомир (Гузар) видав аудіокнигу під назвою «Дорога до ближнього». У ній Блаженніший відповідає на складні запитання сучасного життя.

Про це пише «СіД».

Як Церква ставиться до пошуку другої «половинки» через зустрічі з кількома особами? Якщо Церква проти аборту, то чому й проти контрацепції? Що забезпечити дітям: спадок чи освіту? На ці запитання відповідає глава УГКЦ Любомир.

«Приймайте, що Бог дає …»

– А що таке любов, на вашу думку?

– Любов – це бажати ближньому добра і бути готовим цю зичливість окупити навіть якоюсь жертвою, прикрістю чи трудністю для самого себе.

– Що ви можете сказати про громадянські шлюби, які нині дуже модні?

– Є так звана любов на перший погляд, яка здібна перетривати всі клопоти. І от у переважній більшості чи хлопець, чи дівчина думає, що, може, ми могли би бути чоловіком і дружиною? Це природно в ранньому віці. Але Церква проти пробних співжиттів. Подружжя – це свята річ. Церква старається знеохочувати ранні шлюби, бо людина ще незріла психологічно й внутрішньо, щоб говорити про тривалі стосунки і справжню відповідальність.

Аби захистити подружжя, Церква заохочує до тривалого спілкування. Не до статевого, а щоб двоє побачили одне одного в різних ситуаціях та зрозуміли, чи справді одне одному підходять.

– Церква засуджує аборти і водночас контрацепцію. Як же тоді регулювати народжуваність?

Є така річ – приймати те, що Бог дає. Це один спосіб, бо без Бога нема приросту. Але з іншого боку, в природі є оправданий спосіб, щоби регулювати кількість дітей. Дати третій особі нагоду жити – це відповідальний акт.

Але варто пам’ятати, що це природне регулювання, яке вимагає певної самодисципліни. Контрацепція – це є штучне оправдання сексуальної недисциплінованості, себто людина намагається робити, що хоче, а рятуватися при помочі неприродних засобів. Аборт – злочин.

– Ми досі переживаємо скрутні часи, й нині нелегко заробити гроші, аби бодай прогодувати сім’ю. Порадьте, як людям духовно виживати в умовах кризи?

Ця криза, яку переживаємо, не перша і не остання: людство пережило чимало бід. Найприкріше, що жертвами нинішньої скрути є бідні люди. Без сумніву, нагодувати – це дуже важливо, але, як на мене, в отому браку поживи криються величезні можливості, бо люди спроможні допомогти один одному.

Що я можу зробити, аби пособити сусідові? Себто, кризи відкривають великі можливості для кращого спілкування між людьми, кризи корисні для духовного розвитку.

Бо ті люди, що задоволені всім, не зважають на інших, не бачать себе у клопотах. У кризу починаємо оглядатися довкола себе. Тому в такі часи відкривається потужна хвиля благодійності, скажу так, конкретна, речова, практична любов до ближнього. І може, направду кризи – то засіб показати, скільки у людях є добра…

– Що, на вашу думку, є найбільшою проблемою нашого суспільства – погана влада, корупція чи поділ країни на Схід і Захід?

– Трудно ідентифікувати, але загальна наша проблема – брак основних моральних засад. Є об’єктивний моральний закон, якого мусимо дотримуватися й не можемо нехтувати правами людей, кривдити, відбирати те, що їм належить. Річ у тім, що ми довгі роки жили в окупації.

Комуністичний більшовицький режим став для народу справжнім прокляттям, бо тоді створювали новий світ, підпорядкований певній групі людей, які цим користувалися б. А щоб це сталося, треба було позбавити людей таких понять, як Бог, правда, справедливість. І вони це послідовно робили.

Тому нині ми терпимо наслідки духовної рани, яку завдано нашому народові. Сталася велика кривда, і нам потрібно багато часу й праці, аби щось змінилося.

– Що для вас – любов до України?

Це прекрасний слоган, який ні до чого не зобов’язує. А любити треба українців, жителів цієї країни.

Любов до України – то є любити людей, які живуть у ній. Це правдивий патріотизм, що спонукає боронити народ навіть до проливу крові. Бо Україна – це є українці, яким я хочу служити, помагати, бажаю добра, прагну захистити від лиха й забезпечити усім, що їм належить. Але нікого не відкидати, не ненавидіти інші народи, бо тоді це стає шовінізмом, який недопустимий.

Це те саме, що я маю родину, люблю своїх батька, матір, сина, дочку, та це не означає, що можу ненавидіти сусіда. Я не любитиму своїх коштом кривди інших. Такий християнський патріотизм. А шовінізм – від диявола.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.