Чому за кордоном українські таланти цінніші, ніж удома. ФОТО

Ігор Павлюк - поет, який пройшов через період язичництва, вважає вірші музикою, написаною словами та неодноразово видавав книги за кордоном, зустрівся з читачами у Луцьку.

Зустріч, що відбулася 24 жовтня, мала форму діалогу з читачами, яких чимало зібралося у приміщенні бібліотеки СНУ імені Лесі Українки. Також про поета розповідали його знайомі.



Писати вірші митець розпочав ще в дитинстві, хоча поетом себе тоді не відчував. Вперше відчув себе ним під час навчання у військовому училищі у Ленінграді, коли, зі слів Ігоря Павлюка, у ньому, мов кульова блискавка, поселилася музика, яку він почав вкладати не в ноти, а в вірші. Вірші він вважає музикою, написаною словами. Митець зізнався, що у дитинстві любив школу, а школа любила його. У його житті тоді не було поганих людей. Він народився в селі, але вважає себе не «сільським», а «природнім», тому що, виконуючи сільську працю, його тягнуло до небес та зір.



«Останнім часом, коли мене почали в світі перекладати, я відчув, що таке зрада друзів, я пережив це болісно, але став сильнішим», - зізнався поет.

«Доля диктувала мені вірші, а вірші диктували долю. Військове училище я залишив, потім була Забайкальська тайга, Львів, Америка, Ірландія, Київ. Але це зовнішня біографія, а внутрішня – я писав вірші, згодом почав писати прозу, драматургію, наукові книги», - розповів розповів Ігор Павлюк.



Під час чисельних подорожей поета спочатку найбільше цікавили пейзажі, згодом – люди, а тепер він зрозумів, що був цікавий сам собі. Нині його більше цікавлять подорожі не в просторі, а в часі - потойбічні, неземні. Йому подобається уявляти своїх предків та нащадків.

Читачі запитали, чи пам’ятає автор свій перший вірш, після чого Ігор Павлюк продекламував його. Прочитав він і найдорожчі для себе вірші з власного творчого доробку – «Дівчинка», «Христос» та «Вдома». Вони здобули гучні оплески від читачів. Митець коротко розповів про декотрі зі своїх книг, серед яких видання різними мовами - «Магма» , «Catching Gossamers», «Исповедь последнего волхва», «Męskie wróżby». Він друкувався у Польщі, Росії, США та інших країнах. Протягом останніх років переклади поета за кордоном виходять частіше, ніж видання в Україні.




Ігор Павлюк розповів, що пройшов у своєму житті бунтарський «язичницький» період, у зрілому віці прийшовши до християнства. Тепер він називає себе «первісним християнином».

Письменник зізнався, що належить не до тих поетів, які швидко вибухають та згасають, а до тих, які повільно набирають обертів.

«Видати у 46 років 30 книг – це спалювати себе. Несправедливо, що ми мало знаємо про нього тут, а за кордоном його вірші розірвали горизонт. Його поезія сподобалася в Польщі, Китаї, Америці – і це не всім подобається тут, навіть його друзям, від яких він отримує «ножі» в спину. Навіть сьогоднішня зустріч для нього дорого вартувала», - повідомила знайома поета Світлана Костюк.



Вона розповіла, що у житті митця були дуже важкі періоди, і зараз він переживає складні часи пов’язані з тим, що його твори позитивно сприймають за кордоном. З її слів, поет має всі шанси репрезентувати українську поезію у світі. Вона прочитала також декілька власних пародій на його вірші, зазначивши, що Ігор Павлюк добре та з гумором їх сприймає.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---