У Луцьку – Шевченківські читання
Поезію Кобзаря читатимуть у Луцьку з нагоди до 152 річниці перепоховання у середу, 22 травня.
Захід приурочений до 152-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні та 200-річчю від дня народження Кобзаря, - повідомили у прес-службі ВОО «Національний Альянс».
Шевченкові читання організовують із метою вшанування пам’яті та популяризації творчої спадщини великого Пророка України. Захід розпочнеться о 16:00 годині біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
Довідково:
Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року у Петербурзі і був там на третій день похований на Смоленському цвинтарі. Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу російської влади на перепоховання поета у відповідності з його волею в українську землю.
18 травня домовину з прахом Шевченка було привезено до Києва. Київська «Громада» організувала багатолюдну маніфестацію, яка завершилася панахидою у церкві Різдва Христового на Подолі. Труна перебувала у церкві до 20 травня, коли її було перенесено на пароплав і доставлено до Канева.
22 травня, після богослужіння, прах Шевченка був похований на Чернечій горі біля Канева, – у місці, яке точно відповідало омріяному поетом 1845 року у вірші «Заповіт». Незабаром могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, і Чернеча гора отримала назву Тарасової. Відзначення річниць перепоховання поета стало національною традицією всупереч репресіям російської влади. Влітку 1891 року кілька київських студентів, зібравшись на Тарасовій горі, заснували таємне «Братство Тарасівців». Його програма під назвою «Символ віри молодих українців» ставила за мету здобуття політичної самостійності України.
Прийшовши до влади, більшовики знищили хрест на могилі Шевченка, а 1935 року зруйнували київську церкву Різдва Христового. 25-го року могилу поета було включено до Канівського музею-заповідника, і через 14 років там був відкритий пам’ятник роботи скульптора Манізера.
Від 1964-ого року у Києві зародилася традиція відзначення річниці перепоховання Шевченка біля пам’ятника поету навпроти університету. Відтоді щороку упродовж чверті століття 22 травня сквер імені Шевченка був оточений міліцією та агентами держбезпеки. Того дня покладання квітів до пам’ятника, читання віршів Шевченка, співання «Заповіту» чи навіть перебування у сквері загрожувало людині побиттям, арештом, звільненням з роботи або виключенням з університету, ув’язненням до в’язниці чи психіатричної лікарні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Захід приурочений до 152-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні та 200-річчю від дня народження Кобзаря, - повідомили у прес-службі ВОО «Національний Альянс».
Шевченкові читання організовують із метою вшанування пам’яті та популяризації творчої спадщини великого Пророка України. Захід розпочнеться о 16:00 годині біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
Довідково:
Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року у Петербурзі і був там на третій день похований на Смоленському цвинтарі. Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу російської влади на перепоховання поета у відповідності з його волею в українську землю.
18 травня домовину з прахом Шевченка було привезено до Києва. Київська «Громада» організувала багатолюдну маніфестацію, яка завершилася панахидою у церкві Різдва Христового на Подолі. Труна перебувала у церкві до 20 травня, коли її було перенесено на пароплав і доставлено до Канева.
22 травня, після богослужіння, прах Шевченка був похований на Чернечій горі біля Канева, – у місці, яке точно відповідало омріяному поетом 1845 року у вірші «Заповіт». Незабаром могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, і Чернеча гора отримала назву Тарасової. Відзначення річниць перепоховання поета стало національною традицією всупереч репресіям російської влади. Влітку 1891 року кілька київських студентів, зібравшись на Тарасовій горі, заснували таємне «Братство Тарасівців». Його програма під назвою «Символ віри молодих українців» ставила за мету здобуття політичної самостійності України.
Прийшовши до влади, більшовики знищили хрест на могилі Шевченка, а 1935 року зруйнували київську церкву Різдва Христового. 25-го року могилу поета було включено до Канівського музею-заповідника, і через 14 років там був відкритий пам’ятник роботи скульптора Манізера.
Від 1964-ого року у Києві зародилася традиція відзначення річниці перепоховання Шевченка біля пам’ятника поету навпроти університету. Відтоді щороку упродовж чверті століття 22 травня сквер імені Шевченка був оточений міліцією та агентами держбезпеки. Того дня покладання квітів до пам’ятника, читання віршів Шевченка, співання «Заповіту» чи навіть перебування у сквері загрожувало людині побиттям, арештом, звільненням з роботи або виключенням з університету, ув’язненням до в’язниці чи психіатричної лікарні.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
філолог
Показати IP
21 Травня 2013 14:59
Правильно пишеться: "Шевченківські читання". Прошу виправити і надалі бути грамотнішими.
В Україні спростять оформлення статусу учасника бойових дій
Сьогодні 09:32
Сьогодні 09:32
Сенат США проголосував за виділення допомоги Україні
Сьогодні 08:26
Сьогодні 08:26
Загинув під час евакуації пораненого: загиблому волинянину просять надати звання Героя України
Сьогодні 08:09
Сьогодні 08:09
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.