Українці стають ксенофобами?

Жителі Україні найбільше довіряють росіянам, а найменш толерантні – до африканців і французів.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) і приуроченого до Міжнародного дня толерантності.
Міжнародний день толерантності відзначається щорічно 16 листопада. У 1995 році в цей день ЮНЕСКО прийняв Декларацію принципів терпимості, яка затверджує рівність усіх людей незалежно від їх віросповідання та етнічної приналежності.
Напередодні цього дня КМІС провів дослідження рівня толерантності українців до представників різних національностей, включивши в підсумковий звіт дані, зафіксовані в Україну в період з 1994 по 2010 рік.
Щорічно фахівці КМІС опитували близько 2 тис. українців, намагаючись з'ясувати їхнє ставлення до представників 12 етнічних груп, що проживають в Україні: французів, поляків, євреїв, румунів, росіян, африканців, канадців, американців, циган, кримських татар, білорусів і німців.
Експерти відзначають стійку тенденцію до зниження рівня довіри українців до інших національних груп. Зокрема, з 1994 по 2010 рік зменшилася довірче ставлення українців до євреїв - з 80% до 63%, циган - з 45% до 37% і африканців - з 40% до 22%.
У 2010 році 76% населення України не заперечували б проти сусідства з білорусами, 60% - з кримськими татарами, 50% - з поляками. Разом з тим лише 38% опитаних терплячі до німців, 37% - до циган, 36% - до американців і тільки 33% довіряють французам.
«Збільшення соціальної дистанції між українцями та іншими етнічними групами відображає не посилення ксенофобії, а скоріше зростання національної ідентичності», - вважає експерт Конгресу національних громад України В'ячеслав Лихачов .
«З часів розпаду СРСР для представників різних етнічних груп з кожним роком все важливішим стають питання національної самосвідомості . Нації, можливості яких обмежувалися за часів СРСР, зараз переживають відродження. Це своєрідний етнічний ренесанс», - пояснює Лихачов.
Посилення ксенофобії в суспільстві прямо пов'язано з погіршенням рівня життя, вважає генеральний директор КМІС Володимир Паніотто. «Для формування високого рівня толерантності необхідно, щоб були задоволені основні життєві потреби людини: в житлі, їжі, безпеці, роботі і відпочинку. Крайній ступінь ксенофобії призводить до зростання злочинів на національному грунті, локалізації суспільства», - каже він.
На думку пана Паніотто, держава може підвищити рівень терпимості своїх громадян, реалізуючи спеціальні освітні та цільові програми. «Слід підвищувати толерантність шляхом навчання співробітників правоохоронних органів, вчителів. В Америці є так звана позитивна дискримінація, коли встановлюються квоти на працевлаштування представників національних меншин: у компанію не може бути прийнятий ніхто, окрім фахівця-представника певної етнічної групи», - каже Паніотто.
Президент Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конгрес ромен України» Петро Григориченко вважає, що рівень толерантності до етнічних груп може підвищити комплексна державна програма. «Всього в Україні проживає близько півмільйона ромів. З кожним днем їм все складніше отримувати доступ до медичної допомоги, освіти, соціальних послуг. Нам треба впорядковувати місця проживання ромів, забезпечувати дітям мультинаціональне середовище для отримання освіти. Ізолювання національних меншин не призводить ні до чого хорошого», - переконаний Григориченко.
Не можна стверджувати, що низький рівень терпимості українців до інших націй призведе до зростання злочинів на національному грунті, відзначає директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. З нею погоджується В'ячеслав Лихачов: «На кількість злочинів впливають антиміграційна риторика, яка нагнітається ЗМІ. Ще один фактор - внутрішні процеси в праворадикальному середовищі і зростання неонацистської молодіжної субкультури, які складно контролювати на урядовому рівні», - говорить він.

Довідково:

Ксенофобія (від грецького "ксенос" - "чужинець", "незнайомець", та "фобос" - "страх") - страх перед чужоземцями та ненависть до них. Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою та шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти. Об'єктом другої форми ксенофобії є головним чином культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури підпадають під чужоземний вплив, але культурна ксенофобія є часто вузьконаправленою на певні прояви такого впливу, наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---